Аналітика

Фіскальна функція й надалі продовжує визначати спосіб дій фіскальних органів у правовідносинах з бізнесом. А тому найважливішою складовою послуг у сфері митного права залишаються спори з фіскальними органами.

Як і раніше, одними з найпоширеніших є спори щодо митної вартості. Якщо говорити про останні тенденції та перспективи у цій галузі, то головною проблемою залишається небажання фіскальних органів повертати переплату після скасування рішення митниці про коригування митної вартості. Не в останню чергу підігрував фіскалам і ВСУ, вперто відмовляючись задовольняти вимоги про стягнення переплати з бюджету. Проте після завершення судової реформи зазначена ситуація може змінитися на краще, принаймні для цього є передумови.

Спірні питання класифікації товарів за значущістю вже наздоганяють за своєю кількістю спори щодо митної вартості. Цікаво, що проблемні питання виникають, як правило, щодо товарних позицій, які є «творчістю» вітчизняних розробників УКТ ЗЕД. Хоча УКТ ЗЕД і ґрунтується на Гармонізованій системі та Комбінованій товарній номенклатурі ЄС, Україна може встановлювати товарні категорії на національному рівні. При цьому, зазвичай, такі «національні» особливості передбачають застосування зниженої ставки мита (наприклад, 2% проти 10%). У той же час вибір товарної позиції залежить від низки критеріїв, які часто належним чином не врегульовані та/або потребують спеціальних знань для розуміння. В національну класифікацію (свідомо чи несвідомо) закладено такі «сірі зони», проливати світло на які доводиться саме юристам. Послуги у цій сфері включають як консультування щодо умов класифікації в тій чи іншій категорії, так і захист підходів до класифікації, які обрав бізнес.

За останній рік дещо знизилася активність фіскальних органів у напрямку оскарження країни походження імпортної продукції. Це можна пов’язати із зоною вільної торгівлі у відносинах між Україною та РФ, яка у 2016 році де-факто не працювала. Раніше ж подібні спори стосувалися переважно товарів російського походження. Юридична робота у цій сфері почала змінювати вектор. Наразі на перший план виходить консультування українських виробників з питань, що стосуються пільг для українських товарів на ринках інших країн, умов та способів підтвердження походження товарів з України.

Не втрачає своєї актуальності й захист осіб у провадженнях щодо порушення митних правил. Так, управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями продовжують шукати підстави для складення протоколів на керівників великих підприємств. До того ж часто такі провадження розпочинають «автономно», тобто без попереднього виявлення порушення на етапі митного оформлення або під час перевірки. Як підстави для притягнення до відповідальності можуть використовувати розбіжності у документах, які стосуються операції, навіть якщо такі розбіжності дуже опосередковано свідчать про можливе порушення.

Самостійні дії управлінь боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями не в останню чергу пов’язані з тим, що функція митних перевірок (пост-аудиту) все ще не запрацювала на повну потужність. Обсяги роботи із супроводження митних перевірок та оскарження їх результатів досі залишаються незначними.

Окремо варто зазначити, що державні органи все більше покладаються на незалежну експертизу у справі щодо вирішення нагальних проблем, з якими зіштовхується митниця, та вдосконалення законодавства. Також помітна робота незалежних експертів у розробці законопроектів, які є важливими для поліпшення регуляторного поля. Причому така робота виконується не самостійно бізнесом, а переважно у тісній співпраці з державними органами. Так, наприклад, не можемо не відмітити важливий внесок колег у розробку законопроекту про уповноважених економічних операторів. Корисним було залучення незалежної юридичної експертизи в таких ініціативах як боротьба з «сірим» імпортом.

Отже, послуги у сфері митного права здебільшого все ще фокусуються на захисті бізнесу у взаємовідносинах з фіскальними органами. Чи буде так залишатися і надалі – не в останню чергу залежить від того, чи зможе держава врешті-решт відмовитися від того, щоб розглядати митницю суто як інструмент фіскальної політики. Важливу роль в цьому повинна відігравати оновлена судова система. В умовах, коли держава використовує інструменти митної політики для наповнення бюджету (часто безпідставно), саме суд має стати на захист прав та інтересів бізнесу, в тому числі й забезпечуючи швидке повернення переплачених з бюджету сум.

Завантажити pdf-файл статті (150 Kb)

Прокоментувати