Аналітика

«За яких обставин працівник має право отримати компенсацію за моральну шкоду?», «Як працівнику довести наявність підстав для відшкодування моральної шкоди?» – ці питання розбираємо разом з експертами.

Відшкодування працедавцем моральної шкоди співробітнику може бути присуджено у випадку, коли порушення його прав спричинили, зокрема, моральні страждання, що стали причиною втрати нормальних життєвих зв’язків та змушують співробітника докласти додаткові зусилля, щоб організувати своє життя (ст. 237-1 Кодексу).

Закон не конкретизує види можливих порушень, в результаті вчинення яких працівник може вимагати відшкодувати моральну шкоду. Судова практика показує, що найбільш частим є відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням співробітника. Проте, відшкодування можливе і за незабезпечення безпечних і здорових умов праці, невиплату зарплати та інші порушення прав співробітника.

Підстави для відшкодування моральної шкоди

Щоб задовольнити вимоги працівника про відшкодування моральної шкоди, обов’язково мають бути такі елементи:

• протиправна дія працедавця, яка призвела до порушення прав співробітника (наприклад, незаконне звільнення порушило право співробітника на працю);
• факт завдання шкоди (моральні страждання, стрес, тривожність, порушення звичайного порядку життя, втрата звичних життєвих зв’язків);
• причинний зв’язок між шкодою, яку завдано, та протизаконними діями – причиною завдання моральної шкоди є саме протиправні дії працедавця (наприклад, незаконне звільнення перешкоджає працівнику влаштуватися на нову роботу, внаслідок чого працівник не може забезпечувати свій рівень життя).

Одночасна наявність всіх цих складових є необхідною умовою для задоволення вимоги щодо відшкодування працівнику моральної шкоди.

Як відшкодувати моральну шкоду?

Відшкодування моральної шкоди можливе в добровільному договірному порядку (компенсація) та в судовому порядку. Оскільки відшкодування моральної шкоди означає наявність протиправних дій, на практиці позасудовий шлях вирішення спору закінчується виплатою певної суми, яка охоплює компенсацію всіх вимог працівника. Зазвичай, в такі угоди включаються положення, які передбачають, що працівник не має претензій до роботодавця. Не можна в таких угодах писати, що працівник не буде звертатися до суду, оскільки відмова від права на судовий захист нікчемна. Якщо ж добровільної згоди не досягнуто, то працівнику залишається звернення до суду.

Вимога працівника відшкодувати йому завдану моральну може бути задоволена судом тільки у випадку визнання дій роботодавця незаконними.

Тобто, суд має встановити порушення у діях роботодавця і тільки тоді може задовольнити вимогу про відшкодування моральної шкоди. Якщо ж дії роботодавця визнано законними, то автоматично відпадає і питання відшкодування.

Як працівник може довести наявність моральної шкоди?

Важливим є питання доказів під час розгляду судової справи. На підтвердження присутності моральної шкоди суд позитивно сприймає:

• докази про погіршення стану здоров’я (медичні висновки, рецепти від лікарів, підтвердження факту відвідування психолога);
• докази на підтвердження факту неможливості влаштуватися на роботу з огляду саме на причини попереднього звільнення;
• докази на підтвердження неможливості ведення свого звичайного життя (розірвання або погіршення соціальних та родинних зв’язків, вплив дій роботодавця на репутацію працівника);
• докази на підтвердження погіршення матеріального стану у зв’язку із наслідками неправомірних дій роботодавця (необхідність зменшення розміру своїх звичайних витрат або оформлення кредиту для виконання своїх зобов’язань, що могли б бути виконані самостійно, якби роботодавець не порушив права працівника).

Працівник має реально оцінювати наслідки порушення своїх прав.

Погіршення стану фізичного чи психічного здоров’я працівника або значне обмеження здібностей працівника з вини роботодавця вказує на присутність моральної шкоди, яку має відшкодувати роботодавець.

Неможливість відновити попередній стан або значна тривалість змін у житті працівника, що спричинені діями роботодавця, зазвичай збільшує розмір компенсації. Натомість, якщо звільнення працівника і визнають незаконним, проте такий працівник уже знайшов роботу та продовжує життя у звичайному ритмі, то суд навряд чи взагалі побачить у такому випадку факт завдання моральної шкоди.

Яку суму моральної шкоди просити?

Це вкрай суб’єктивне питання. Щоб визначити реальний розмір шкоди суд аналізує наступні критерії:

• характер та обсяг страждань працівника (фізичні, душевні, психічні);
• характер немайнових втрат, їх тяжкість, тривалість та можливість відновити, наприклад:
  • зміна стану здоров’я працівника;
  • погіршення здібностей співробітника/позбавлення можливості їх реалізації;
  • вимушені зміни у життєвих і виробничих відносинах, зниження ступеню престижу, ділової репутації, тривалість та складність відновити попередній стан;
• тривалість порушення прав співробітника та процесу його відновлення;
• характер вчиненого порушення;
• ступінь вини громадянина, який завдав моральну шкоду.

У судах дуже прискіпливо оцінюють розмір відшкодування за заподіяну моральну шкоду, вказуючи на те, що розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, а саме відшкодування не може бути засобом отримання доходу.

Хоча і не існує визначеного нормативно розміру компенсації за моральну шкоду, суди рідко призначають до виплати суму більшу ніж 15 000 грн. Окрема ситуація з компенсацією за моральну шкоду, якщо порушення трудових прав призвели до завдання ушкодження здоров’я або каліцтва працівника. У таких випадках розмір компенсації може становити декілька сотень тисяч гривень.

Завантажити pdf-файл статті (429 Кb)

Прокоментувати