+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Щодо бронювання військовозобов’язаних працівників у період воєнного стану

28 березня, 2022 Інформаційні листи

Більшість громадян напевно чули про умовне бронювання військовозобов’язаних, тобто звільнення певних осіб від мобілізації з огляду на їх важливу роль у певній діяльності (критична інфраструктура або підприємства, які забезпечують першочергові потреби населення тощо). Однак здебільшого розуміння цього явища закінчується загальними уявленнями, які сформовані переважно художніми творами або фільмами.

Такий стан речей зовсім не дивує, оскільки для більшості населення мобілізація та воєнний стан до недавніх подій було чимось дуже далеким. До того ж значна частина нормативно-правових актів, які деталізують інформацію з цього приводу, є інформацією з обмеженим доступом (для службового використання).

Зокрема, обмежений доступ мають такі ключові для розуміння нормативно-правові акти, як Постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45 «Про затвердження Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493-р «Про затвердження переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час».

Практично на кожному підприємстві є певні ключові особи, без яких (у випадку їх мобілізації) діяльність підприємства фактично буде неможлива. Відповідно, підприємство не зможе виготовляти продукцію/надавати послуги, що зі свого боку може призвести до зменшення обороноздатності країни загалом.

Отже, необхідно з’ясувати, що таке бронювання військовозобов’язаних працівників у період воєнного стану, який маємо зараз, та яким чином воно працює.

Загальне розуміння бронювання випливає з положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон про мобілізацію).

Так, ст. 23 Закону про мобілізацію передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

«заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України…».

Мета бронювання передбачена ст. 24 Закону про мобілізацію:

«Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період».

За Законом про мобілізацію обов’язок щодо організації бронювання покладається на Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Подання пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних у певних сферах на період мобілізації та воєнного часу покладається на центральні органи виконавчої влади.

Перелік військовозобов’язаних, які можуть отримати бронювання, визначений ч. 1 ст. 25 Закону про мобілізацію:

«Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві».

За цією ж статтею визначено, що організація, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Як вже зазначалось, значна частина нормативно-правових актів щодо бронювання військовозобов’язаних існують в обмеженому доступі.

У контексті бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств варто звернути увагу на визначення поняття «мобілізаційні завдання (замовлення)» за ст. 1 Закону про мобілізацію:

«мобілізаційні завдання (замовлення)окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством».

З наведеного вбачається, що бронювання військовозобов’язаних у період воєнного стану є за своєю суттю заходами щодо забезпечення належного функціонування органів державної влади, підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення).

Може скластись враження, що бронювання може бути отримане лише військовозобов’язаними, працевлаштованими на тих підприємствах, які отримують мобілізаційні завдання (замовлення). Однак, як ми розуміємо, зокрема з огляду на останні дії та заяви виконавчої влади, таке враження є помилковим.

Знов-таки не варто забувати, що значна частина нормативно-правових актів з питань бронювання є інформацією з обмеженим доступом.

Насамперед зазначимо, що саме визначення мобілізаційного завдання (замовлення) є вкрай загальним. Наприклад, мобілізаційним планом (інформація з обмеженим доступом), найімовірніше, передбачено забезпечення населення товарами першої необхідності (продовольча продукція, медичні препарати та засоби тощо), відповідно, підприємства, які виготовляють такі товари, повинні функціонувати. Збройні Сили України також мають потребу у продуктах харчування, медичних препаратах та засобах.

Тобто зазначені підприємства повинні функціонувати та виготовляти продукцію. Для функціонування цих підприємств потрібна наявність певних робітників, зокрема і військовозобов’язаних. Відповідно, є об’єктивна необхідність в отриманні бронювання для військовозобов’язаних працівників окремих підприємств.

До того ж відповідну продукцію потрібно доставити до певних місць та реалізувати, тобто військовозобов’язані працівники підприємств, пов’язаних із логістикою та реалізацією товарів, також мають об’єктивну необхідність в отриманні бронювання.

Цілком аналогічна ситуація може складатися щодо надання певних послуг, відсутність яких є критичною для населення, функціонування Збройних Сил України.

Водночас бронювання стосується лише тих працівників, без яких неможливе належне функціонування підприємства, а не всіх працівників такого підприємства загалом.

Таке розуміння підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (зі змінами і доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 218) (далі – Постанова № 194).

Так, п. 1 Постанови № 194 встановлено, що бронювання військовозобов’язаних в умовах воєнного часу, зокрема за підприємствами, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюються в порядку, визначеному цією Постановою.

За положеннями п. 2, 3 Постанови № 194 пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних подаються органами державної влади, іншими державними органами до Міністерства економіки. Також такі пропозиції узгоджуються з Міністерством оборони.

Остаточне рішення щодо бронювання приймається Міністерством економіки. Підтвердженням надання відстрочки, яка не може перевищувати шість місяців, є витяг із відповідного наказу Міністерства економіки. Такі витяги повинні видаватися військовозобов’язаному органом державної влади, іншим державним органом (як розуміємо, тим органом, до якого здійснювалось звернення).

Окремо варто звернути увагу на положення п. 7 Постанови № 194, за яким положення п. 2-6 Постанови № 194 не розповсюджуються на військовозобов’язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги. Бронювання зазначених військовозобов’язаних здійснюється відповідно до п. 7 Постанови № 194.

Так, рішення стосовно бронювання зазначених військовозобов’язаних приймає Міністерство інфраструктури, обласні військові адміністрації або Київська міська військова адміністрація. Крім того, для зазначеної категорії може прийматися рішення (за погодженням з Державною прикордонною службою) щодо перетину такими військовозобов’язаними державного кордону.

Також Постановою № 194 затверджено форму пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних.

За нашим розумінням, є певні протиріччя між Законом про мобілізацію та Постановою № 194, однак з огляду на наявні наразі обставини, вважаємо за доречне керуватися саме порядком, визначеним Постановою № 194.

Варто зазначити, що деякі державні органи вже надали роз’яснення щодо можливості отримання військовозобов’язаними бронювання.

Крім того, наразі, наприклад, існує Наказ Міністерства енергетики України від 27 лютого 2022 року № 93 «Щодо необхідності включення до переліку посад та професій, що підлягають бронюванню у воєнний час на об’єктах паливно-енергетичного комплексу», який фактично зводиться до визначення переліку посад та професій у сфері паливно-енергетичного комплексу, які визнаються такими, що підлягають бронюванню. Підприємства паливно-енергетичного комплексу можуть використовувати зазначений в наказі перелік посад та професій для обґрунтування необхідності надання власним військовозобов’язаним працівникам бронювання.

Незважаючи на певний правовий вакуум у розглядуваному питанні, вважаємо, що підприємства все ж таки повинні намагатись забронювати своїх ключових працівників, за відсутності яких бізнес може суттєво постраждати.

Окремо хочемо прокоментувати можливість виїзду за кордон заброньованих працівників. Так, Державна прикордонна служба України вказує, що заборона виїзду не поширюється на:

  1. осіб,  які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік  (працівники, які були заброньовані до введення воєнного стану за старою процедурою; виїзд за кордон лишається забороненим військовозобов’язаним працівникам, які були заброньовані по новій процедурі, адже вони мають лише витяг з наказу Міністерства економіки, отриманий за новою спрощеною процедурою і не мають посвідчення про відстрочку);
  2. водіїв, які заброньовані для здійснення міжнародних вантажних перевезень, перевезень для потреб Збройних Сил України, медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги (працівники, які були заброньовані після введення воєнного стану за процедурою встановленою п. 7 Постанови №194).

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2022

Перегляди 49252

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Зміни у порядку бронювання працівників 14 листопада, 2022    193

Зміни у правилах працевлаштування іноземців: Закон 2623 03 листопада, 2022    211

Новий підхід до регулювання трудових відносин у договірному порядку 22 серпня, 2022    421

Робота з нефіксованим робочим часом: які правила? 17 серпня, 2022    495

Продовження трудової реформи під час воєнного стану: законопроект № 7251 (частина 2) 18 липня, 2022    551

Продовження трудової реформи під час воєнного стану: законопроект № 7251 (частина 1) 13 липня, 2022    3780

Новий Закон щодо посилення захисту прав працівників: що змінилося? 15 червня, 2022    627

Кадрове діловодство у період війни 19 травня, 2022    1276

Чи є у роботодавця обов’язок зберігати за добровольцем територіальної оборони його місце роботи та середній заробіток? 27 квітня, 2022    1197

Обов’язки роботодавця при мобілізації працівників 06 квітня, 2022    1464

Зміни у трудовому законодавстві: як обмежили права працівників та чи допоможе це роботодавцям? 24 березня, 2022    2005

Простій на підприємстві 16 березня, 2022    942

Прокоментувати