Прийняття Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та викликані ним зміни до Кодексу адміністративного судочинства України
7 липня 2010 року був прийнятий Закон України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453-VI, яким до низки нормативних актів різних галузей законодавства (адміністративного, цивільного та інших) були внесені зміні. Серед іншого, були внесені зміни і до Кодексу адміністративного судочинства України (далі – “КАС України”), основні з яких є предметом розгляду у цьому Листі.
Перш за все, звертаємо увагу на зміни, що стосуються строків звернення до адміністративного суду та наслідків їх пропущення.
Так, відповідно до попередньої редакції КАС України, позовні заяви приймалися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Закінчення строку звернення було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову тільки за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Нова редакція статті 100 КАС України передбачає одразу залишення позову без розгляду (звичайно, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку).
При цьому загальний строк звернення до суду було скорочено. Нова редакція ч. 2 статті 99 КАС України встановлює шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, замість річного, який був передбачений попередньою редакцією.
Поряд із зменшенням загального строку звернення до адміністративного суду, Законом України “Про судоустрій і статус суддів» до статті 99 КАС України внесені зміни, якими встановлений місячний строк звернення до суду в окремих випадках. Серед таких наступні випадки:
- якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. В такому випадку строк обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень(ч. 4 ст. 99 КАС України);
- звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів (ч. 5 ст. 99 КАС України).
Звертаємо увагу, що розглядувана редакція одразу викликає питання стосовно строків звернення при оскарженні рішень щодо яких законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і, одночасно, на підставі яких може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів (наприклад: податкових повідомлень-рішень). Спірним є момент часу, з якого слід обчислювати місячний строк: з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги чи з дня прийняття оскаржуваного рішення. Фактично, спірним є питання стосовно того, яка норма статті 99 КАС України є спеціальною: норма ч. 4 чи ч.5 вказаної статті.
Ще одним спірним моментом є те, що нововведена ч. 5 ст. 99 КАС України не передбачає конкретного моменту, з якого слід обчислювати місячний строк звернення, на відміну від попередніх частин даної статті. При цьому питання стосовно обчислення такого строку за правилом, що встановлене ч. 3 (тобто з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) є принаймні не безспірним.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” вніс обмеження щодо подання заяв про відвід суддів. Згідно з ч. 3 ст. 30 КАС України відвід повинен бути заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті. Заяви про відвід, подані після початку розгляду (можливість чого була передбачена попередньою редакцією), судом не розглядуються, навіть у випадках, коли підстава відводу була невідома до початку розгляду.
Звертаємо увагу, що відтепер у разі якщо особа зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу або телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання судових рішень та інших документів, відповідно до ч. 2 ст. 38 КАС України, суд може скористуватися цим способом для надіслання повістки, рішення та інших судових документів. Слід відзначити, що наразі не досить зрозуміло, з якого моменту суди почнуть користуватись такою процедурою. Справа в тому, що ч. 2 ст. 38 КАС України не прямо встановлює наведений порядок, а містить посилання на ч. 1 ст. 38 КАС України, що встановлює порядок надсилання повісток суб’єктам владних повноважень засобами електронного зв’язку. При цьому початок застосування ч. 1 ст. 38 КАС України відкладений. Так, згідно п. 1 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення цього Закону щодо направлення текстів повісток електронною поштою, факсом (телефаксом) вводяться в дію з дня повідомлення Державною судовою адміністрацією України в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр” про початок функціонування Єдиної бази даних електронних адрес суб’єктів владних повноважень. Отже не зовсім зрозуміло, чи буде означати це, що застосування електронної пошти для надсилання судових документів іншим особам, ніж суб’єкти владних повноважень, почнеться лише з повідомлення про початок функціонування Єдиної бази даних електронних адрес суб’єктів владних повноважень, чи вже зараз.
Важливою зміною є скасування вимоги про подання заяв про апеляційне оскарження рішень та ухвал суду першої інстанції. Слід зауважити, що скасовуючи цю вимогу, законодавці не внесли відповідні зміни до п. 1 ст. 254 КАС України, який встановлює порядок набрання законної сили рішенням суду першої інстанції. Відповідно до зазначеного пункту рішення (постанова, ухвала) суду першої інстанції набирають законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Оскільки строку для подання заяви про апеляційне оскарження вже не існує, тепер незрозуміло, з якого моменту будуть набирати чинності рішення суду першої інстанції.
Окрім скасування вимоги про подання заяв про апеляційне оскарження, були скорочені строки щодо подання апеляційних скарг. Відтепер протягом десяти днів після проголошення судом постанови слід одразу подавати апеляційну скаргу (ст. 186). Якщо ж у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резулятивну частину, а постанова відповідно до ст. 160 КАС України була виготовлена у повному обсязі пізніше, то зазначений строк обраховується з дня отримання постанови. Нагадаємо, що попередня редакція передбачала, що строки для подання апеляційної скарги на постанову суду, повний текст якої виготовлявся пізніше за проголошення вступної та резулятивної частини, відраховувались від дня її виготовлення у повному обсязі. Що стосується апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, то вони мають бути подані протягом п’яти днів з моменту проголошення ухвали.
Значно зменшили і строки для касаційного оскарження. Відповідно до нової редакції КАС України касаційна скарга може бути подана у двадцятиденний строк з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо ж рішення було складено у повному обсязі пізніше, то цей строк обраховується з дати такого складення. Нагадаємо, що попередня редакція передбачала місячний строк.
Законом України “Про судоустрій і статус суддів” внесені зміни і стосовно строків розгляду адміністративних справ. Відтепер, відповідно до ст. 122 КАС України, розгляд здійснюється у розумних строках, але не більш одного місяця з дня відкриття провадження у справі (порівняно з двома місяцями за попередньою редакцією). При цьому були встановлені строки розгляду справи за апеляційними та касаційними скаргами. Відповідно до нововведених статей 195-1 та 214-1 КАС України: скарги на рішення повинні бути розглянуті протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного/ касаційного провадження. Також, зауважуємо, що строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції дорівнює п’ятнадцяти дням з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Новелою КАС України стало введення скороченого провадження (ст. 183-2 КАС України). Таке провадження застосовується у передбачених статтею 183-2 КАС України випадках, серед яких і випадок стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. При цьому, строки розгляду таких справ є значно скороченими, суддя розглядає справу одноособово та без виклику осіб, які беруть участь у справі. Особливу увагу привертає ч. 10 цієї статті, відповідно до якої у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Отже, відтепер, для уникнення скороченого провадження у справі, всі рішення суб’єктів владних повноважень про застосування адміністративно-господарських санкцій (наприклад, тих, що стосуються обігу готівки, пені в сфері ЗЕД і т.д.) слід у місячний строк оскаржувати до суду і не чекати позову відповідних органів про стягнення санкцій.
Сподіваємось що наведена інформація буде Вам у нагоді.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
Оглядовий лист доступний українською та англійською мовами.
Завантажити pdf-файл оглядового листа (261,0 Kb)
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Нові перепони для платників податків. Відшкодування витрат на правничу допомогу
Про вічне
Валютне регулювання по-новому, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про валюту і валютні операції»
Виключення технічного переоснащення та інші зміни дозвільних процедур у будівництві
Зміни у регулюванні касових операцій (повний огляд)
Зміни у регулюванні касових операцій (продовження)
Зміни у регулюванні касових операцій
До теми відповідальності за порушення у сфері містобудівного законодавства
Забезпечення судових витрат як новий засіб боротьби із необґрунтованими позовами
Оцінка впливу на довкілля при реалізації проектів на діючих підприємствах
Істотні ризики для господарської діяльності у зв’язку з ухваленням закону про корпоративні договори та закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
За яких умов можливе проведення позапланових перевірок у 2018 році?