Про персональні економічні санкції та те, як вони можуть торкнутися користувачів
Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 було введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – «Рішення РНБО»). Текст Указу офіційно з’явився на сайті Президента України 16 травня 2017 року та викликав у засобах масової інформації, соціальних мережах жваві обговорення та критику.
Отже, почнемо розбиратися, що передбачено Указом та як він може торкнутися користувачів. Викладене нижче є лише попередніми міркуваннями з приводу наслідків розглядуваного Рішення РНБО, які потребують додаткового аналізу.
Що передбачає Рішення РНБО?
До введення в дію цього Рішення РНБО, Указом Президента України вже декілька разів вводилися персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи щодо фізичних та юридичних осіб. Аналізованим Рішенням РНБО у черговий раз було продовжено, а також вперше застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи щодо 1228 фізичних та 468 юридичних осіб.
Зауважимо, що в самому Указі Президента України, яким було введено в дію Рішення РНБО, не вказується, чим було обумовлене таке рішення.
Із п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 288-р, яким власне і були внесені пропозиції щодо продовження строку застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) вказано, що таке рішення пов’язано
Рішення РНБО цього разу стало резонансним, адже до санкційного списку ввійшли ряд компаній, що забезпечують надання послуг у сфері інформаційних технологій та програмних послуг в Україні, програмними продуктами та сервісами яких в Україні користуються тисячі, якщо не мільйони користувачів по всій території Україні.
Зокрема, мова йде про ТОВ «1С», ТОВ «1С Мультимедіа Україна», ТОВ «Вконтакте», ТОВ «В Контакті», ТОВ «Мейл.РУ Україна», ТОВ «Мэйл.РУ Груп», ТОВ «ABBYY», ТОВ «Абі Україна ЛТД», ДП «Єврософтпром», ТОВ «Скайлайн Софтвер» та ін. Вже самі назви компаній дають змогу зрозуміти, про які програмні продукти та сервіси йдеться: бухгалтерська програма 1С, програмні продукти ABBYY, сервіси «Mail.ru» (www.mail.ru) та ресурси «Вконтакте» (www.vk.com) та «Одноклассники» (www.ok.ru) та ін.
Відмітимо, що спірним є питання про статус Рішення РНБО. Так, у ч. 4 ст. 10 Закону України «Про Раду Національної безпеки і оборони України» вказано, що
На цій підставі деякі правники стверджують, що Рішення РНБО не є обов’язковим для приватних суб’єктів господарювання.
Водночас в ч. 3 ст. 5 Закону України «Про санкції», який може розглядатись як більш спеціальний акт, просто вказано, що Рішення РНБО є обов’язковим до виконання, але не уточнено, для кого воно є обов’язковим:
Тому, є підстави стверджувати, що воно є обов’язковим як для державних органів (в т.ч. органів виконавчої влади), так і для приватних суб’єктів господарювання. Це питання наразі залишається дискусійним.
В будь-якому випадку, навіть якщо Рішення РНБО не є обов’язковим для юридичних осіб приватного права, очікуємо, що воно буде виконуватися принаймні частиною компаній з огляду на політичний фактор та побоювання зіткнутись із примусовими засобами з боку державних органів.
Блокування сайтів
Щодо кожної з компаній були застосовані окремі санкції, передбачені Законом України «Про санкції». Вид застосованих санкцій можна побачити у додатках до Рішення РНБО.
Зокрема, відносно ТОВ «Вконтакте», ТОВ «В Контакті», ТОВ «Мейл.РУ Україна», ТОВ «Мэйл.РУ Груп» було, серед іншого, застосовано заборону Інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів «Mail.ru» (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «Вконтакте» (www.vk.com) та «Одноклассники» (www.ok.ru).
Наразі в Інтернет-асоціації України уже заявили про неможливість повного блокування провайдерами сайтів. Водночас прес-служба Укртелекому нібито вже почала виконання Указу Президента.
За даними УНІАН механізм блокування ВКонтакте, Одноклассників і Яндексу, а також продукту 1С доручили відпрацювати Кабінету Міністрів України, Службі Безпеки України та Нацбанку.
Наразі, не чекаючи розробки такого механізму блокування, можна починати переносити важливу інформацію з даних ресурсів на інші інформаційні портали, засоби.
Чого чекати користувачам 1С?
Щодо ТОВ «1С», ТОВ «1С Мультимедіа Україна» Рішенням РНБО застосовано:
- блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним йому майном;
- обмеження торговельних операцій;
- запобігання виведенню капіталів за межі України;
- зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
- обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;
- заборону передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності та ін.
Ми не бачимо особливих ризиків для користувачів, які користуються копіями 1С, збереженими на власних апаратних засобах. Теоретично проблема може виникнути тільки з оновленням, яке в силу введених санкцій може стати неможливим чи значно ускладненим через «обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування».
Більш серйозною може виявитися ситуація у разі, якщо доступ до 1С здійснюється віддалено або за допомогою хмарних технологій на серверах компаній, щодо яких введені санкції. Доступ до даних цілком імовірно може бути обмежений знову ж таки через «обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування».
Водночас користувачам 1С слід також бути готовими до проблем з проведенням оплати за ліцензії 1С. Так, слід очікувати відмови банків проводити оплату коштів на користь компаній за підтримання чинності ліцензій на користування програмними продуктами.
Детальний порядок дій банків у випадку здійснення оплати на користь осіб, які раніше вносилися до санкційних списків рішеннями РНБО, врегульовано у Постанові Правління Національного Банку України від 1 жовтня 2015 року № 654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – «Постанова»).
Зауважимо, що ряд Указів Президента України, якими вводились рішення РНБО щодо застосування санкцій і на які містяться посилання у Постанові, втрачають чинність відповідно до Указу Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017. Наразі в Постанові немає і посилання на аналізоване Рішення РНБО від 28 квітня 2017 року. Проте ми очікуємо, що найближчим часом у Постанову будуть внесені зміни та дію Постанови буде поширено і на це Рішення. Або буде прийнята нова Постанова з аналогічними заходами, адже відповідно до п. 3 Рішення РНБО Національний банк України бере участь у забезпеченні реалізації та моніторингу ефективності санкцій.
Виходячи із наявного на даний момент тексту Постанови, найближчим часом можна очікувати наступних обмежень.
Так, згідно з пп. 6 п. 1 вказаної Постанови усі банки України зобов’язано
Підпунктом 7 п. 1 передбачено також, що блокування та зупинення фінансових операцій поширюється на випадки розрахунків особою, яка зазначена у санкційних списках. Тобто ТОВ «1С», ТОВ «1С Мультимедіа Україна» та інші особи, які увійшли до списку, не зможуть оплачувати послуги, роботи, товари інших контрагентів.
Постанова також передбачає механізм блокування коштів та зупинення фінансових операцій у випадку перерахунку коштів на користь осіб, які увійшли до санкційного списку:
При цьому кошти, що надійшли на користь особи, зазначеної в санкційних списках, до якої застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій», банк обліковує на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку.
Крім того, усі банки України, небанківські установи, національний оператор поштового зв’язку, які є платіжними організаціями, зобов’язані відмовити в здійсненні переказу коштів без відкриття рахунків за дорученням або на користь осіб, зазначених у санкційних списках, відносно яких застосовані санкції «блокування активів», «зупинення фінансових операцій», «запобігання виведенню капіталів за межі України», «зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань» та/або «зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)» (п. 2 Постанови).
Окремо відмітимо, що операції зі сплати чи отримання коштів від осіб, які увійшли до санкційного списку, підлягатимуть додатковій перевірці банками.
Так, Державна фінансова служба фінансового моніторингу України у роз’ясненні від 16.10.2015 року «Щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» вказала, що
У зв’язку з цим, служба рекомендувала суб’єктам первинного фінансового моніторингу протягом дії санкцій вживати до клієнтів додаткові застережні заходи, передбачені для клієнтів високого ризику, зокрема:
- інформувати Держфінмоніторинг про свої підозри щодо діяльності таких осіб або їх активи;
- повідомляти про фінансові операції, які вони намагалися здійснити протягом дії санкцій.
Таким чином, користувачі, які перераховують кошти чи від яких кошти надходитимуть на користь осіб із санкційного списку, автоматично підпадатимуть під пильний контроль фінмоніторингу.
Наразі важко однозначно спрогнозувати, наскільки відчутними для кінцевих користувачів виявляться розглядувані санкції. Це буде значною мірою залежати від правозастосовної практики, а також від того, наскільки наполегливо органи виконавчої влади будуть примушувати користувачів застосовувати ці санкції. Не виключено, наприклад, що використання санкційних сервісів може розглядатись як підстава для застосування санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», серед яких застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування та тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
Тому, консервативним та більш безпечним підходом для бізнесу, за наявних на даний момент обставин, є міграція із розглядуваних санкційних відносин.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Нові перепони для платників податків. Відшкодування витрат на правничу допомогу
Про вічне
Валютне регулювання по-новому, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про валюту і валютні операції»
Виключення технічного переоснащення та інші зміни дозвільних процедур у будівництві
Зміни у регулюванні касових операцій (повний огляд)
Зміни у регулюванні касових операцій (продовження)
Зміни у регулюванні касових операцій
До теми відповідальності за порушення у сфері містобудівного законодавства
Забезпечення судових витрат як новий засіб боротьби із необґрунтованими позовами
Оцінка впливу на довкілля при реалізації проектів на діючих підприємствах
Істотні ризики для господарської діяльності у зв’язку з ухваленням закону про корпоративні договори та закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
За яких умов можливе проведення позапланових перевірок у 2018 році?