Аналітика

Вкотре про стабільність транспортного податку в 2017 році. Кабінет Міністрів України змінив методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів

26 Червня, 2017 Інформаційні листи

21 червня 2017 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 428 були внесені зміни до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі – «Методика»), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 р.

Зокрема, в нашому інформаційному листі «Знову про транспортний податок і не тільки» ми вже наголошували на тому, що Методика підлягає зміні у зв’язку зі змінами до Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»), які набрали чинності з 01 січня 2017 р. (відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII).

Нагадаємо, що з переліку показників, за якими слід визначати вартість автомобілів, які є об’єктами оподаткування транспортним податком (відповідно до абз. 2 п. 267.2.1. ПКУ), вилучено: (1) тип двигуна, (2) тип коробки переключення передач, (3) пробіг. Згідно з тим же пунктом ПКУ, вартість станом на 1 січня податкового (звітного) року тепер визначається виходячи з (1) марки, (2) моделі, (3) року випуску, (4) об’єму циліндрів двигуна, (5) типу пального, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

У зв’язку з цим, згідно з п. 2 оновленої Методики:

«2. Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:
Сср = Цн х (Г / 100),
де Цн — ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального;
Г — коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576)».

З наведеного випливає, що вартість автомобіля тепер визначається, виходячи з (1) марки, (2) моделі, (3) об’єму циліндрів двигуна, (4) типу пального, (5) строку експлуатації.

Тому, слід підкреслити, що, по-перше, такі зміни до Методики є ще одним свідченням того, що принаймні протягом 2017 року нарахування транспортного податку не відповідатиме ПКУ.

Такий висновок випливає з того, що відповідно до п. 267.2.1. ПКУ:

«Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального”;
Щороку до 01 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального».

У той же час, нещодавніми змінами до Методики підтверджено, що станом на 01 січня 2017 р. не існувало методики, яка б відповідала ПКУ і давала б можливість визначити об’єкти оподаткування транспортним податком. І відповідно, Мінекономіки не могло розмістити до 01 лютого 2017 р. належний перелік автомобілів, які є об’єктами оподаткування відповідно до ПКУ. Іншими словами, «стара» методика застосовуватись не могла, оскільки не відповідала закону.

При цьому норми ПКУ не дають підстав для визначення об’єкта оподаткування, виходячи із методики, яка затверджена вже після 01 січня 2017 р. Тобто оновлена Методика також не може застосовуватись у 2017 році, оскільки вона не була затверджена до 01 січня 2017 р. як цього вимагає ПКУ.

Більше того, очевидно, що зміна Методики є зміною об’єкта оподаткування транспортним податком. Суто з огляду на принцип стабільності податкового законодавства (п. 4.1.9. ПКУ) її застосування можливе не раніше ніж з 2018 року.

По-друге, внесені до Методики зміни все ще дають підстави вважати, що вони не відповідають вимогам ПКУ і, відповідно, що сама Методика не може бути належною підставою (основою) для нарахування транспортного податку.

Зокрема, абз. 2 п. 267.2.1. ПКУ чітко визначає, що методика має враховувати рік випуску автомобіля, тоді як зміни до Методики цього не передбачили. Натомість, формула враховує строк експлуатації транспортного засобу, який не завжди співставний з роком його випуску.

Крім того, чинним залишається п. 5 Методики, який передбачає, що:

«5. Ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри:
марка;
країна-виробник;
тип кузова (седан, універсал тощо);
модель;
конструкція привода тягових коліс;
тип та робочий об’єм двигуна;
потужність двигуна;
тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі;
габаритні розміри;
рік випуску;
комплектація.
Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану».

Тобто, фактично, встановлені додаткові показники, за якими визначається вартість автомобіля і, в т.ч. ті показники, які були видалені з ПКУ (тип двигуна, тип коробки передач).

І насамкінець, абз. 3 п. 267.2.1. ПКУ чітко передбачено, що Мінекономіки щороку до 01 лютого публікує перелік автомобілів та їх середньої вартості. Однак абз. 2 п. 13 зміненої Методики передбачається, що:

«У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті».

Очевидно, що такий «доповнений» перелік автомобілів може застосовуватись не раніше наступного року, у разі якщо «доповнення» здійснене після 01 лютого поточного року.

Сподіваємося, наведений підхід буде сприйнятий як фіскальними органами при нарахуванні транспортного податку, так і судами України при вирішенні відповідних спорів!

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

Перегляди 2154