Зона вільної торгівлі з ЄС: що зміниться з 1 січня 2016 року?
Загальні положення щодо скасування мит
1 січня 2016 року вступає в силу розділ ІV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею»1 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (далі – «Угода»). Цей розділ передбачає поступове скасування ввізних і вивізних мит та створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.
Додатком І-А Угоди встановлені деталізовані графіки скасування ввізного мита щодо кожного з кодів товарної номенклатури. Графіки по своїй структурі є асиметричними, і, відповідно, ставки мит в Україні та ЄС є різними.
Так, ЄС з 2016 року скасовує ввізне мито для українських товарів стосовно більш ніж 98 % кодів товарної номенклатури. Щодо деяких кодів встановлені тарифні квоти, в межах яких товари імпортуються в ЄС без сплати мита. Наприклад, гриби товарної категорії 200310 (20-30) в обсязі до 500 тон можуть бути ввезені без застосування мита, а для грибів товарної категорії 07115100 квота встановлена на рівні 1 тис. тон. Обсяги цих тарифних квот будуть застосовуватись за принципом «перший прийшов – перший отримав».
Графік скасування ввізного мита зі сторони України передбачає встановлення перехідних періодів для багатьох кодів товарної номенклатури. Також, на окремі коди 02 та 17 груп товарної номенклатури (свинина, м’ясо птиці та цукор) встановлюються тарифні квоти. Тобто такі товари можна буде ввозити в Україну за зменшеною ставкою ввізного мита у межах цих квот.
Частиною другою ст. 29 ІV розділу Угоди передбачається для кожного товару поступове зменшення базової ставки ввізного мита. Наприклад, щодо товарної підпозиції 200971 (сік яблучний) встановлена 10 % базова ставка ввізного мита з перехідним періодом – 3 роки. Ми вважаємо, що це правило необхідно читати так: на 2016 рік дана ставка має бути 7,5 %, на 2017 – 5 %, на 2018 – 2,5 %. Тільки таким чином досягається поступове зниження ставки протягом кожного з 3-х відведених на це років. Відповідно, зниження має здійснюватись з 1-го року, а ставка на відповідний рік розраховується за формулою:
X – ставка ввізного мита на відповідний рік;
А – базова ставка ввізного мита для відповідного коду, передбачена Угодою;
В – перехідний період для відповідного коду, передбачений Угодою;
С – рік чинності Угоди.
У випадку товарної підпозиції 200971 (сік яблучний) на 2016 рік (1-й рік чинності Угоди) дана формула виглядає так:
Однак на початку застосування Угоди передбачаємо наявність й інших підходів поступового зменшення такої базової ставки. Зокрема, починаючи не з першого року чинності Угоди, а з другого. Тобто щодо товарної підпозиції 200971 (сік яблучний): на 2016 рік – 10 %, на 2017 – 6,7 %, на 2018 – 3,3 %.
Також можлива поява і деяких проблем з округленням ставок (цілі числа, десяті чи соті).
Таким чином, однозначне розуміння щодо цього питання, швидше за все, отримаємо тільки після початку практичного застосування Угоди.
Автомобілі
Окремими додатками до Угоди передбачено поступове скасування тарифних заходів регулювання при ввезенні в Україну автомобілів та одягу, який був у вжитку.
Так, додаток І-А до Угоди «Тарифний графік України» передбачає для більшості кодів товарної позиції 8703 (пасажирські автомобілі) застосування 10 % ставки ввізного мита із перехідним періодом 7-10 років. Тобто протягом цього періоду ставка ввізного мита має поступово зменшуватись. Однак поряд з оподаткуванням ввізним митом, ст. 44 Угоди передбачає і застосування спеціального додаткового мита, пов’язаного з імпортом. Таке спеціальне додаткове мито може вводитись Україною протягом 15 років з дня набрання чинності Угодою. Сумарна ставка ввізного та спеціального додаткового мита при імпорті автомобілів не повинна перевищувати 10 % протягом цих 15 років.
Процедура та підстави введення Україною спеціального мита на автомобілі походженням з ЄС детально описано в ст. 44, 45 Угоди. Можливість введення такого спеціального мита поставлена в залежність від частки автомобілів з ЄС на ринку України.
Тобто ввізне мито на автомобілі з ЄС може бути застосовано поряд із додатковим спеціальним ввізним митом. При цьому Угодою встановлена верхня межа сумарної ставки: (1) власне ввізного мита та (2) спеціального додаткового мита.
Одяг, що був у вжитку
Механізм скасування ввізного мита на одяг, який був у вжитку, передбачає поступове скасування ставки ввізного мита кожного року на 1 % протягом 5-ти років. Виключенням є перший рік чинності Угоди, протягом якого застосуванню підлягає чинна ставка, передбачена Угодою – 5,3 %. Водночас, протягом цього 5-ти річного періоду ввізне мито буде застосовуватись лише до одягу, що був у вжитку, ціна якого менше «вхідної» ціни, яка розраховується як 30 % середньої митної вартості нового одягу деяких товарних позицій 61-ї та 62-ї груп УКТЗЕД (одяг з трикотажу та текстилю), який було ввезено протягом попередніх 2-х років.
Отже, застосування ввізного мита на одяг, що був у вжитку, протягом 5-річного перехідного періоду буде залежати від митної вартості нового одягу.
Експортне мито
Додатком І-С до Угоди передбачені графіки скасування Україною вивізних мит. На даний момент в Україні встановлено вивізне мито на такі товари:
- жива худоба та шкіряна сировина;
- насіння деяких видів олійних культур;
- брухт легованих чорних і кольорових металів;
- брухт чорних металів.
Угода передбачає поступове зменшення вивізного мита протягом 10-ти років з моменту набрання нею чинності.
Втім, передбачена можливість застосовувати додаткове вивізне мито протягом 15-ти років з дня набрання чинності Угодою у випадку перевищення граничного вагового показника експорту за окремо взятий рік.
Отже, за загальним правилом передбачається скасування вивізного мита протягом 10-ти років. Однак чи відбудеться таке скасування реально, знову ж таки, обумовлено фактичними обсягами експорту.
Версії класифікації товарів
Варто звернути увагу, що графіки скасування вивізних і ввізних мит в Угоді побудовані на версії Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року. Чинний Митний тариф України побудовано на версії Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року. Тому, у разі відсутності у відповідних Графіках коду, за яким експортується товар на даний час, доцільно застосовувати перехідні таблиці до УКТЗЕД, відповідно 2007 року та 2012 року, які затверджені наказом Міндоходів від 22.01.2014 р. № 542.
Правила щодо країни походження
Окремо слід зупинитись на особливостях підтвердження країни походження в цілях застосування Угоди. Таке підтвердження буде здійснюватись на підставі сертифіката ЕUR.1, який з 2016 року видаватимуть митниці. Порядок видачі таких сертифікатів передбачений у наказі Мінфіну від 18.11.2014 р. № 11423.
Додатково відмітимо, що наразі сертифікати ЕUR.1 видають торгово-промислові палати у цілях застосування автономних тарифних преференцій, а митниці – в цілях застосування Угоди про вільну торгівлю з країнами ЄАВТ (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн).
Деталі підтвердження походження за Угодою будуть розглянуті в окремому матеріалі з цього питання.
Автономні преференції
Повторимось, що на даний час є діючими тарифні преференції для товарів походженням з України, які надав ЄС в односторонньому порядку:
- автономні тарифні преференції (далі – «АТП»), які передбачають скасування мит або їх часткове скасування в рамках тарифних квот для українських товарів;
- генеральна система преференцій (далі – «ГСП»), яка передбачає застосування зменшеної ставки ввізного мита на товари походженням з України.
Пільговий режим АТП втрачає чинність 31.12.2015 р., що є логічно, оскільки набуває чинності розділ IV Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Однак тарифні пільги для українських товарів, які надаються в рамках ГСП, ЄС поки не скасував.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
Примітки:
1Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Нові перепони для платників податків. Відшкодування витрат на правничу допомогу
Про вічне
Валютне регулювання по-новому, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про валюту і валютні операції»
Виключення технічного переоснащення та інші зміни дозвільних процедур у будівництві
Зміни у регулюванні касових операцій (повний огляд)
Зміни у регулюванні касових операцій (продовження)
Зміни у регулюванні касових операцій
До теми відповідальності за порушення у сфері містобудівного законодавства
Забезпечення судових витрат як новий засіб боротьби із необґрунтованими позовами
Оцінка впливу на довкілля при реалізації проектів на діючих підприємствах
Істотні ризики для господарської діяльності у зв’язку з ухваленням закону про корпоративні договори та закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
За яких умов можливе проведення позапланових перевірок у 2018 році?