Аналітика

Порушення мобілізаційного законодавства може тягнути за собою не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність посадових осіб підприємств. У матеріалі «Відповідальність посадових осіб підприємств за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію – судова практика» ми вже аналізували типові порушення, які можуть створювати ризики кримінальної відповідальності посадових осіб підприємств, серед них – порушення порядку оповіщення військовозобов’язаних працівників та невиконання військово-транспортного обов’язку. Водночас останнім часом простежується формування окремого масиву практики щодо зловживань при отриманні та використанні статусу критично важливого підприємства. Тому в цьому матеріалі ми вирішили знову звернутися до судової практики та подивитися, які справи щодо посадових осіб підприємств потрапляють до судів і які саме порушення в них досліджуються.

Як уже зазначалося раніше, переважна більшість кримінальних проваджень перебуває на стадії досудового розслідування. Нижче ми переважно аналізуємо процесуальні ухвали, які суди постановили під час досудового розслідування; вироки по суті зустрічаються значно рідше. Говорити про усталену судову практику у цій категорії справ наразі передчасно. Водночас наявні процесуальні ухвали дозволяють окреслити, які саме дії посадових осіб підприємств правоохоронні органи розглядають як потенційно кримінально карані.

У всіх випадках кримінальні провадження відкриваються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України – перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЗАКОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ – СТАТТЯ 114^-1 КК УКРАЇНИ

1. Зловживання, пов’язані зі статусом критично важливого підприємства

Завідомо недостовірні відомості

• Директор підприємства, знаючи про скасування статусу критично важливого підприємства через невідповідність встановленим критеріям, «заднім числом» вніс недостовірні відомості щодо звільнення 21 військовозобов’язаного працівника, у тому числі 11 працівників, які були раніше заброньовані. Такі дії були вчинені після отримання розпорядження про надання відомостей про всіх військовозобов’язаних працівників. Вироком Вінницького міського суду від 06.05.2025 у справі № 127/11457/25 затверджено угоду про визнання винуватості директора та звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням – встановлено іспитовий строк тривалістю 1,5 року.
• В іншому випадку досудовим розслідуванням виявлено, що протягом 2023–2024 років представники низки підприємств Полтавської області, фактично не відповідаючи умовам отримання статусу критичності, подали на розгляд документи для отримання такого статусу, що містили завідомо неправдиву інформацію (щодо середньої заробітної плати працівників тощо). Відповідні працівники державних органів забезпечили розгляд документів, унаслідок чого такі підприємства отримали статус критичності. Таким чином, проводиться досудове розслідування за фактом вчинення таких дій суб’єктами підприємницької діяльності Полтавської області спільно з представниками органів державної влади (ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 11.04.2025 у справі № 554/11548/24).
• Випадки внесення недостовірних відомостей до офіційних документів з метою незаконного отримання статусу критичності та бронювання працівників не є поодинокими. Про аналогічні обставини йдеться, зокрема, в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2025 у справі № 761/5499/25 про надання тимчасового доступу до відомостей та документів.

Фіктивне працевлаштування та бронювання

• Суд застосував домашній арешт до працівниці підприємства (відповідно до ухвали Чечелівського районного суду м. Дніпра від 03.02.2026 у справі № 204/820/26). Йдеться про секретаря керівника, яка водночас виконувала обов’язки інспектора відділу кадрів і відповідала за ведення військового обліку. Слідчі СБУ підозрюють вказану працівницю у фіктивному бронюванні військовозобов’язаних, зокрема шляхом створення умов для їх формального працевлаштування. За даними слідства, такі особи фактично не виконували свої посадові обов’язки, не з’являлися за місцем розташування офісних приміщень підприємства, не отримували заробітну плату та займалися діяльністю, не пов’язаною з роботою підприємства.
• В іншому кримінальному провадженні, за даними слідства, подібну схему організував директор критично важливого підприємства. Зокрема, здійснювався пошук осіб, які вже мали оформлену відстрочку (так званих «донорів») та фактично не виконували жодних трудових обов’язків на підприємстві, для подальшого фіктивного працевлаштування інших осіб з метою бронювання. У цій справі суд відмовив у задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру (ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.02.2026 у справі № 750/1096/26).
• Ще в одному кримінальному провадженні, за даними слідства, керівник/ засновник фермерського господарства розробив і впровадив на підприємстві протиправну схему фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних осіб з метою бронювання. Для реалізації такого умислу він залучив працівницю, яка виконувала на підприємстві обов’язки бухгалтера, секретаря та особи, відповідальної за ведення військового обліку. За версією слідства, діючи за попередньою змовою з керівником, вона організувала фіктивне працевлаштування 17 військовозобов’язаних осіб із подальшим бронюванням. Так, вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10.08.2026 у справі № 738/1570/26 затверджено угоду про визнання винуватості та звільнено її від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 1 рік. Водночас щодо керівника / засновника фермерського господарства судове провадження триває: ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.08.2026 у справі № 750/8792/26 йому продовжено до 12.10.2026 строк дії покладених обов’язків, визначених у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
• Вироком Солом’янського районного суду м. Києва від 01.08.2026 у справі № 760/11286/26 керівника, а також іншого учасника схеми визнано винними в організації фіктивного працевлаштування. Суд установив, що керівник підприємства забезпечував організаційні можливості для фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних без фактичного виконання ними посадових обов’язків та їх подальшого бронювання, тоді як інший працівник здійснював підбір таких осіб, організовував їх фіктивне працевлаштування, отримував від них грошову винагороду та координував взаємодію з іншими учасниками схеми. За результатами судового розгляду обох визнано винними (угода про визнання винуватості) та призначено кожному покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 011 грн.
• Схожі обставини встановлено й вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2026 у справі № 369/9820/26 та вироком Дарницького районного суду м. Києва від 18.06.2026 у справі № 753/12950/26.
• Під час іншого досудового розслідування правоохоронці встановили налагодження незаконного механізму бронювання військовозобов’язаних осіб шляхом їх фіктивного працевлаштування на різних критично важливих підприємствах (ухвала Солом’янського районного суду м. Києва від 16.07.2025 у справі № 760/19020/25). Про схожу схему йдеться також в ухвалі Солом’янського районного суду м. Києва від 15.11.2025 у справі № 760/31876/25. У цій справі підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
• Є випадки, коли зловживання починаються ще на етапі отримання статусу критично важливого підприємства. Зокрема, в одній справі вказано, що новостворене підприємство отримало статус критично важливого на підставі недостовірних відомостей, а згодом штучно працевлаштовувало осіб та оформлювало їм бронювання. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.11.2024 у справі № 461/8921/24 накладено арешт на вилучені під час обшуку предмети.

2. Оповіщення військовозобов’язаних працівників

• За версією слідства, керівник підприємства не забезпечив виконання розпоряджень начальника ТЦК щодо оповіщення військовозобов’язаних працівників про їх виклик до ТЦК та забезпечення їхнього прибуття. Також слідство вважає, що керівник заборонив працівникам отримувати від посадових осіб ТЦК документи, унаслідок чого розпорядження начальника ТЦК щодо оповіщення не було отримано та виконано. Разом з тим, суд вказав, що підприємство прийняло до виконання кожне зі згаданих у повідомленні про підозру розпоряджень ТЦК та повідомило уповноважену особу ТЦК про хід виконання, надавши відповідні документи. Суд визнав неспроможними доводи прокурора про те, що перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України виявилося у винесенні фіктивних (формальних) наказів про відпустки та звільнення працівників. Так, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20.08.2024 у справі № 463/7550/24 скасовано повідомлення про підозру керівнику підприємства.

3. Військово-транспортний обов’язок

• Правоохоронці встановили, що після отримання директором підприємства часткового наряду з вимогою про передачу підприємством транспортного засобу цей транспортний засіб було продано з метою уникнення його передачі на потреби Збройних Сил України. Для цього також було використано завідомо підроблений документ про перебування транспортного засобу на військовому обліку (ухвала Вінницького міського суду від 27.11.2024 у справі № 127/36772/24).
• Ще в одному кримінальному провадженні було виявлено факти постановки низкою підприємств Вишгородського району Київської області транспортних засобів на облік у сервісних центрах МВС із використанням підроблених довідок ТЦК. Так, ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 17.06.2026 у справі № 760/16062/26 задоволено клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2026

Прокоментувати