Аналітика

Після набуття чинності змін до ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, інспектори Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю отримали надзвичайно широкі повноваження щодо нагляду за дотриманням будівельного законодавства. Одразу після цього розпочалася потужна хвиля перевірок, що носять відверто каральний характер – в ході перевірок інспектори не вдаються до ґрунтовного дослідження та аналізу обставин справи, а при найменших сумнівах складають протоколи про порушення законодавства та накладають мільйонні штрафи. Такі перевірки проводяться як щодо власників приміщень, так і орендарів.

У зв’язку з такою практикою, рекомендуємо підготуватись до візиту інспектора заздалегідь. Перш за все, необхідно виготовити копії документів на об’єкт нерухомості: договір оренди з планом-схемою, документи на право власності, технічний паспорт БТІ, документи що підтверджують здачу приміщення в експлуатацію. Одночасно, рекомендуємо самостійно зробити попередній аналіз документів з метою виявлення можливих помилок, описок та неточностей. Врахуйте, що у випадку, коли в поверховому плані технічного паспорту чи плані-схемі  договору оренди допущено помилку – позначена стіна, якої ніколи не було, неправильно вказана площа приміщення, невірно вказане функціональне призначення будівлі, то такі розбіжності інспекторами однозначно будуть трактовані як результат проведеного самочинного будівництва.

Якщо після проведення перевірки інспектор пред’являє на підпис акт з порушеннями, в будь-якому разі на акті необхідно зазначити – “з викладеним описом порушення законодавства категорично не згодні, аргументовані заперечення надамо додатково”. Якщо акт складається не в присутності представника підприємства, а вже після проведення перевірки та надсилається поштою, варто зробити копію з отриманого акта, викласти на ньому свою коротку замітку з незгодою та направити листом з описом вкладення інспекції. Жодного впливу на подальші дії інспекції це не матиме, проте забезпечити доказову базу на випадок подальшого судового оскарження.

Ще один момент, на який варто звернути увагу – як в акті, так і в протоколі, інспектори часто допускають помилки, неточності та прогалини в аргументації. Наголошувати на цих помилках до судового оскарження не варто.

Як правило, після складення акту, протоколу, та, частіше за все – припису з забороною використовувати приміщення чи будівлю, в якій виявлені “грубі порушення містобудівного законодавства”, слідує запрошення на засідання керівника місцевого відділення Інспекції з розгляду питання щодо притягнення до відповідальності. Таке засідання рекомендуємо відвідати, неявка жодних вагомих переваг не дає. В засіданні можна подати свої заперечення в письмовій формі. Розраховувати на глибокий та об’єктивний розгляд справи, і, як наслідок,  перегляд негативних висновків інспектора не варто, як правило, посадові особи Інспекції стають на сторону своїх підлеглих. Щонайменше, присутність представника  підприємства на засіданні забезпечить отримання копії постанови (і підготовки до її оскарження) в максимально короткий термін, а також наявність в матеріалах перевірки, які при судовому розгляді досліджуються судом, обґрунтованих заперечень. Слід пам’ятати, що оскарження постанов Інспекції про притягнення до відповідальності за порушення в сфері містобудування може бути здійснене протягом спеціального строку (15 календарних днів з моменту винесення постанови), а не загального строку, встановленого КАСУ.

При оскарженні постанови в адміністративному суді України радимо не обмежуватись оскарженням лише накладеного штрафу, але й одразу включити позовні вимоги про визнання таким, що не відповідає вимогам законодавства, та скасування протоколу перевірки, визнання незаконними дій інспектора та визнання незаконним припису.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2013

Прокоментувати