Аналітика

27 травня 2022 року набув чинності Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» від 12 травня 2022 року № 2253-IX (далі – Закон).

Цей закон вносить зміни до низки нормативно-правових актів, але в основному стосується трьох тем – колективні договори, масове вивільнення та дискримінація. У цьому матеріалі ми проаналізуємо найважливіші зміни, що вносяться Законом.

КОЛЕКТИВНІ ДОГОВОРИ ТА УГОДИ

1. Положення ч. 7 ст. 65 Господарського кодексу України було приведено у відповідність до норм Закону України «Про колективні договори». Відтепер Господарський кодекс не встановлює обов’язку підприємства укладати колективний договір, а питання укладення колективних договорів регулюються законодавством про колективні договори, відповідно до норм якого колективний договір укладається за ініціативою однієї зі сторін.


2. Відповідно до норм Закону, відтепер можливість укладення колективного договору є не тільки у юридичних осіб-роботодавців, а й також у фізичних осіб, які використовують найману працю.


3. Виключено норму, яка надавала можливість укладення окремого колективного договору у структурних підрозділах роботодавця.


4. Змінено строк дії умов колективного договору у разі реорганізації або зміни власника юридичної особи. Відтепер у цих випадках норми колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше року, якщо сторони не домовилися про інше. Тобто Закон дозволяє сторонам самостійно встановлювати такий строк.


5. Деталізовано порядок ведення переговорів щодо укладення колективного договору. Так, якщо на підприємстві існує кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва утворити спільний представницький орган для ведення переговорів щодо укладення колективного договору. Про це укладається відповідна угода і повідомляється роботодавець.

Однак зазначимо, що Закон не встановлює правила, що потрібно робити у випадку, коли первинні профспілкові організації не можуть утворити спільний представницький орган з причин, що не залежать від роботодавця. Як у такій ситуації проводити переговори та чи можуть вони бути проведені взагалі? Закон не дає відповіді на це питання.

6. Закон деталізує правила ознайомлення працівників із колективним договором:

• нового працівника необхідно ознайомити до початку роботи за укладеним трудовим договором;


• інших працівників необхідно ознайомити у тижневий строк після укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень;


• працівникам забезпечується постійний і безперешкодний доступ до колективного договору та можливість його копіювання;


• текст колективної угоди та інформація про хід її реалізації розміщується на офіційних веб-сайтах суб’єктів сторін.

Відповідно до Закону «Про соціальний діалог» сторонами колективних угод є профспілкова сторона, сторона роботодавців, сторона органів виконавчої влади. Органи виконавчої влади мають свої офіційні сайти, проте не всі об’єднання роботодавців та профспілки мають офіційні сайти, тож і виконати цей обов’язок не можуть. При цьому Закон не зобов’язує створювати веб-сайти виключно з метою розміщення тексту колективної угоди.

7. Закон передбачає можливість поширення галузевої (міжгалузевої) угоди чи її окремих норм на всіх роботодавців відповідної галузі (підгалузі). Таке поширення здійснюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин (Мінсоцполітики), та буде можливим у разі отримання спільного звернення від суб’єктів сторін галузевої (міжгалузевої) угоди. Інформація про поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди оприлюднюється Мінсоцполітики та суб’єктами сторін цієї угоди. Відповідно до Закону роботодавці, на яких поширюється дія галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень, визначаються за основним видом економічної діяльності роботодавця.

Відповідно до Закону Порядок поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди ще має бути затверджений Кабінетом Міністрів України (інформація про розробку такого Порядку наразі відсутня).

Звертаємо увагу, що галузевою (міжгалузевою) угодою можуть регулюватися питання нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі), встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості.

...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати