Аналітика

З огляду на поточну економічну ситуацію в країні не виключено, що на практиці може виникнути ситуація, коли підприємство повинно задекларувати податкові зобов’язання, але коштів на їх сплату в нього немає. Наприклад, у разі затримки контрагентами оплати відвантаженого товару чи наданих послуг (виконаних робіт), або навіть відмови від обов’язку щодо їх оплати. У такому випадку підприємство, з одного боку, повинно задекларувати податкові зобов’язання, а з іншого боку – коштів може не вистачати, або ж за рішенням керівництва вони можуть бути спрямовані на інші першочергові виплати (виплату заробітної плати працівникам, тощо).

Тому необхідно пам’ятати, що після подання декларації грошові зобов’язання вважаються узгодженими, тобто вони підлягають сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації.

Несплата узгоджених грошових зобов’язань без вжиття підприємством заходів щодо їх розстрочення або відстрочення у законодавчо встановленому порядку має негативні наслідки.

Зокрема, у підприємства виникає податковий борг на суму таких зобов’язань, майно описується у податкову заставу, призначається податковий керуючий, операції із заставленим майном потребують попереднього узгодження з податковим органом, нараховується штраф та пеня за прострочення сплати узгоджених зобов’язань, можливе притягнення посадових (службових) осіб підприємства до кримінальної відповідальності. А вже через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги податковий орган має право розпочати процедури стягнення коштів з рахунків та продажу майна підприємства.

Самостійна сплата податкового боргу підприємством або його погашення в результаті вжиття податковим органом відповідних заходів щодо його погашення (за рахунок продажу заставного майна тощо) не виключає настання таких наслідків, як застосування штрафу та пені до суми податкового боргу та притягнення посадових осіб підприємства до кримінальної відповідальності.

Для уникнення таких негативних наслідків необхідно своєчасно вживати заходів щодо розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань, не чекаючи моменту, коли вони стануть податковим боргом. А саме: разом із податковою звітністю подавати заяву про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань, докази існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, та відповідне економічне обґрунтування щодо можливості погашення відповідних грошових зобов’язань у майбутньому. При цьому треба мати на увазі, що таке розстрочення або відстрочення надається за кожним податком та збором окремо. Відповідно, заяви також мають подаватися за кожним податком та збором окремо, одночасно з поданням відповідної звітності. Єдиним негативним наслідком в такій ситуації є необхідність сплати процентів у розмірі пені на суму таких грошових зобов’язань. 

Зазначимо, що податковий борг також може бути розстрочено або відстрочено, але такі негативні наслідки як виникнення податкової застави, застосування штрафу за несвоєчасність сплати узгоджених зобов’язань та ризик притягнення до кримінальної відповідальності посадових (службових) осіб підприємства залишаються.   

! Звертаємо увагу, що тимчасово, до 01 липня 2015 року контролюючому органу надано право безспірного стягнення грошових коштів і коштів з рахунків платника податків у банках (за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду) в рахунок погашення податкового боргу, що виник у зв’язку із несплатою задекларованого грошового зобов’язання за умови, що податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень ТА відсутні зобов’язання держави щодо повернення помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов’язань. У держави такі зобов’язання виникають лише після подання платником податків відповідної заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань в порядку, встановленому ст. 43 ПКУ.

Фактично це «нововведення» означає, що у разі наявності наведених вище умов керівники контролюючих органів мають право після закінчення 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги прийняти рішення про стягнення грошових коштів.

Наразі відсутній законодавчо встановлений порядок реалізації зазначеного механізму, в тому числі в сфері законодавства з питань банківської діяльності. Але у разі внесення відповідних змін до діючого законодавства, він може бути реалізований контролюючими органами.

Особливості сплати узгоджених зобов’язань у разі відсутності коштів та можливі наслідки для зручності та наочності у вигляді схеми:

Повний текст статті доступний лише клієнтам WTS Consulting, LLC та передплатникам сайту.

Прокоментувати