Аналітика

Податковий орган виконав рішення суду та зареєстрував податкову накладну (далі – ПН). Але з моменту виписки податкової накладної пройшло 365 днів. І тут податковий орган згадав нову причину, щоб ПДВ не потрапив до податкового кредиту – платники податків не мають право на податковий кредит за такими ПН, адже з дати складання таких ПН пройшло більше 365 днів – строк на включення ПДВ до податкового кредиту відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Як тут не згадати давно відомий принцип «поділяй і володарюй». Спочатку податкова створює головний біль постачальнику та фактично змушує покупця витрачати час і гроші на судовий спір, при цьому, як правило недоотримуючи від покупця оплату в сумі ПДВ. А вже після судового спору податкова «переходить» до покупця.

Черговий приклад порушення податковою принципу «належного урядування». Але це не просто приклад, це – вершина безкарності та свавілля, коли після того, як суд визнав дії податкового органу неправомірними, все одно податкова фактично не виконує рішення суду, адже який сенс у зареєстрованій ПН, якщо вона не дає право на податковий кредит. Внаслідок цього ПДВ перетворюється у податок з обігу, а бюджет отримує надмірні надходження за рахунок незаконного позбавлення власності приватних осіб. Нагадаємо, що принцип належного урядування полягає, серед іншого, в тому, що на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість та ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, а самі державні органи не повинні отримувати вигоду від своїх протиправних дій.

Позиція податкового органу обґрунтовується тим, що ПКУ не передбачено виключень щодо термінів формування податкового кредиту за податковими накладними, які реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) згідно з рішенням суду. Тобто строк відповідного судового оскарження та виконання відповідних судових рішень податковими органами вираховується із строку на включення сум ПДВ за відповідними ПН до податкового кредиту.

Означена позиція викладена у достатньо свіжій індивідуальні податковій консультації від 02.09.2024 року №4295/ІПК/26-15-04-04-07 (далі – ІПК). Аналогічна позиція викладалась і у попередніх податкових консультаціях, а тому є підстави вважати таку позицію сталою позицією податкових органів.

Питання набуло актуальності після скорочення строків для включення зареєстрованої податкової накладної з 1095 днів до 365 днів (у редакції ПКУ з 01.01.2022 року).

Положення ПКУ, які регулюють питання строку включення сум ПДВ до податкового кредиту (абз. 4 та абз. 7 п. 198.6 ПКУ) передбачають:

«У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

…

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З наведеного вбачається, що строк віднесення сум ПДВ до податкового кредиту складає 365 днів з дати складання ПН. При чому такий строк переривається на період «зупинення реєстрації ПН». У той же час, ПКУ не містить визначення/положень, які б давали визначення змісту «зупинення реєстрації ПН». Відтак, доречно звернутися до буквального значення фрази «зупинення реєстрації» та прикладів її застосування у ПКУ.

До якого моменту триває період зупинення реєстрації ПН?

...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Прокоментувати