Аналітика

Чинна редакція до ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає таке:

«1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – критично важливими), у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання».

На виконання вимог закону було прийнято Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі – Критерії), затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (зі змінами).

1. Критерії визначення підприємств критично важливими та підтверджуючі документи

Відповідно до п. 3 Критеріїв, для того, щоб підприємство було визнане критично важливим, воно має відповідати трьом або більше критеріям (вказані нижче) та надати відповідні підтверджуючі документи:

• загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період – підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство, установа, організація;

Якщо на початку запровадження відповідної процедури з цим критерієм були проблеми, то наразі вони всі вирішені. Податковий орган без проблем надає підприємствам необхідну довідку.

• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період – підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

• підприємство, установа, організація має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 р. № 83;
• підприємство, установа, організація має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, установи, організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки, або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;

Критерії для визнання підприємства таким, що має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади встановлюються державними органами та місцевими адміністраціями відповідно. На них ми зупинимося в наступному розділі.

• відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації;
• розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників на підприємстві, в установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату) – підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією;

Порядок розрахунку середньої заробітної плати на підприємстві відсутній. Відсутні також як форма довідки, так і вимоги до її складання.

Однак, на нашу думку, можна визначати показник середньої заробітної плати шляхом поділу загальної суми нарахованої заробітної плати на середню чисельність працівників, як це передбачено п. 4.1.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5. Під час розрахунку середньої чисельності працівників варто керуватися Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою Наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. № 286.

Також звертаємо увагу, що для порівняння має використовуватися розмір середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (це останні офіційно опубліковані дані Держстату по регіонах). Окрім того, варто зауважити, що на сайті Держстату наявні лише щомісячні дані по регіонах, доступні за посиланням. Тож підприємствам необхідно самостійно розраховувати такий показник за квартал.

• підприємство, установа, організація є резидентом Дія Сіті.

Для великого бізнесу найбільш стандартною є ситуація, коли підприємство відповідає трьом наступним критеріям – сума сплачених податків, відсутність заборгованості з ЄСВ та розмір середньої зарплати. Якщо ж підприємство не проходить за критерієм податків, то на допомогу можуть прийти галузеві/територіальні критерії.

2. Критерії визначення підприємств такими, що мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади

Одним із критеріїв для визначення підприємства критично важливим є критерій важливого значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (пп. 4 п. 3 Критеріїв). Тому у випадку, якщо підприємство відповідає тільки двом загальним критеріям для визначення підприємства критично важливим, наприклад, розмір середньої заробітної плати та відсутність заборгованості по ЄСВ, підприємство може розглянути як третій критерій важливе значення для певної галузі чи територіальної громади.

На практиці, більшість органів не розділяють процес отримання статусу підприємства, що має важливе значення (як один із критеріїв для отримання статусу критичності), та статусу критично важливого підприємства на окремі етапи. Тобто подається одне звернення, в якому необхідно підтвердити відповідність як галузевим критеріям (тобто важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, що є одним з критеріїв для отримання критичності), так і двом загальним критеріям для отримання критичності.

За посиланням доступний список всіх відомих нам критеріїв для визначення підприємства таким, що має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади.

Насамперед тут потрібно розуміти, в якій сфері працює підприємство, які послуги надає та з якими контрагентами працює. Ця інформація допоможе зрозуміти, критерії якого органу переглядати, адже інколи відповідь може бути неочевидна. Наприклад, підприємства, що надають програмне забезпечення банкам, у випадку дотримання певних умов можуть звертатися до НБУ як такі, що надають послуги системно важливим банкам. Або ж компанії, що здійснюють управління нерухомим майном, можуть подаватися до місцевої адміністрації як управителі багатоквартирних будинків. Тож у цьому випадку необхідно детально проаналізувати діяльність підприємства та перевірити чинні критерії.

Окремо потрібно зауважити, що державні органи й адміністрації самі встановлюють критерії та кількість таких критеріїв, яким необхідно відповідати. Інколи достатньо одного критерію (наприклад, Міндовкілля, Мінекономіки), а інколи необхідно відповідати декільком (наприклад, Мінагрополітики).

Більше того, деякі органи влади можуть затверджувати порядок визначення підприємств, які мають важливе значення для галузей національної економіки, наприклад, у Положенні про порядок визначення Національним банком України юридичних осіб, що є критично важливими, затвердженому Постановою Правління Національного банку України 24 березня 2023 р. № 32, передбачено необхідність звернення до системного банку. У Критеріях, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки у сфері цифровізації, затверджених Наказом Мінцифри 23 березня 2023 р. № 30, визначено документи, які мають подаватися на підтвердження відповідності певному критерію. Однак часто такі порядки відсутні й підприємства вимушені робити все навмання або усно отримувати інформацію у відповідного органу.

3. Процедура визначення підприємства критично важливим

Відповідно до п. 4 Критеріїв, визначення підприємств критично важливими здійснюється:

• центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки;
• обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Потрібно розуміти, що за загальним правилом підприємство подає звернення до органу за сферою своєї діяльності або територією. Якщо ж використовуються галузеві критерії, то звернення подається до органу, що затвердив такі критерії. Однак є випадки, коли сферу діяльності важко визначити однозначно. У такому випадку можна спробувати подати заяву на критичність до Мінекономіки як головного органу щодо процесу бронювання. Проте не потрібно зловживати цією можливістю. Через велику завантаженість Мінекономіки може перенаправити звернення до профільного міністерства (якщо воно наявне).

У Критеріях не визначено форму та спосіб звернення, тому це питання варто уточнювати у того органу влади, до якого підприємство планує звернутись. Однак зауважимо, що більшість державних органів наполягають на поданні документів в електронному форматі, а саме направлення документів, підписаних електронним підписом, на електронну пошту. Однак є й певні виключення. Наприклад, Мінагрополітики реалізувало процедуру подачі заявок на визначення підприємств критично важливими через Державний аграрний реєстр.

Також варто зазначити, що відповідно до п. 5 Критеріїв, окрім документів на підтвердження дотримання трьох критеріїв, вказаних вище, до звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством, установою, організацією в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал.

Отже, підприємство має підготувати наступний комплект документів для отримання статусу критично важливого:

• звернення про визнання підприємства критично важливим;
• документи на підтвердження відповідності критеріям;
• податкова звітність та підтвердження подання податкової звітності.

Орган, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний його розглянути у строк не більш як 10 робочих днів із дня отримання. Однак давайте будемо чесні, на практиці ці строки не завжди дотримуються. Наприклад, Мінекономіки через завантаженість та кадрові зміни може розглядати звернення навіть понад місяць. Натомість Мінцифри, яке отримує порівняно меншу кількість звернень, зазвичай надає відповідь протягом тижня.

Також варто зазначити, що законодавством не обмежено кількість можливих звернень підприємства. Тобто, у випадку якщо один орган (наприклад, профільне міністерство) відмовив у наданні статусу критично важливого підприємства, то підприємство може спробувати звернутися до іншого органу (наприклад, місцевої військової адміністрації).

Звертаємо увагу, що підприємство, яке отримало статус критично важливого, має підтверджувати такий статус не рідше ніж один раз на рік. Для цього необхідно знову подати заяву та підтверджуючі документи. Державні органи пропонують подати таку заяву за 1-1,5 місяця до закінчення терміну дії чинного наказу про критичність підприємства.

4. Винятки

Окремо хочемо звернути увагу на певні особливості визнання підприємства критично важливим.

Наприклад, є випадки коли підприємство має відповідати лише двом (а не трьом) критеріям. До таких підприємств належать:

• підприємства, установи та організації паливно-енергетичного комплексу, управителі багатоквартирних будинків – юридичні особи (суб’єкти господарювання), казенні підприємства пробірного контролю та підприємства, установи, організації, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади;
• підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту (з включенням до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг) та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;
• лінійні аудіовізуальні медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійовані особи, а також державні та комунальні заклади культури;
• підприємства, установи та організації, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, підприємства, установи та організації, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та/або вантажів, перевізники міського електричного транспорту.

Окрім того, окремо виділено певні підприємства, установи, організації, для яких чітко визначено орган, до якого вони мають звертатися, зокрема:

• спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, закордонні дипломатичні установи України, представництва міжнародних організацій – перелік затверджує МЗС;
• представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги – перелік затверджує Секретаріат Кабінету Міністрів України;
• підприємства, установи та організації протезно-ортопедичної галузі – визначаються Мінсоцполітики критично важливими у сфері соціального захисту населення, які безпосередньо здійснюють протезування/ортезування;
• підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які є операторами протимінної діяльності – визначаються Мінекономіки критично важливими та проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства.

• підприємства, установи та організації, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, а також уповноважені суб’єкти управління об’єктами державної власності, які здійснюють регулювання, контроль та координацію діяльності таких підприємств, установ та організацій – визначаються Мінстратегпромом як критично важливі у разі відповідності критерію, визначеному підпунктом 4 пункту 2 Критеріїв.

5. Повідомлення до ПФУ

З червня 2024 року у критично важливих підприємств виник обов’язок звітувати про своїх працівників до Пенсійного фонду України.

Так, підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не пізніше ніж протягом наступного дня після прийняття працівника на роботу, переміщення його з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу, звільнення, поновлення на роботі, тимчасового припинення/відновлення дії трудового договору подають Пенсійному фонду України відповідні відомості через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України в електронній формі з обов’язковим накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Це було зроблено для того, щоб у випадку електронного бронювання через Портал Дія система завжди могла швидко отримати актуальні дані від ПФУ про кількість військовозобов’язаних працівників, працевлаштованих у критично важливому підприємстві, та перевірити сам факт працевлаштування працівника, що пропонується до бронювання.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2024

Прокоментувати