+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ПРАЦІВНИКІВ КРИТИЧНО ВАЖЛИВИХ ПІДПРИЄМСТВ

автори: Олександр Шемяткін, Ярослава Івасюк, Ірина Гочачко, Аліна Саварин

14 березня, 2023 Ексклюзив

З початку повномасштабної війни питання бронювання працівників не втрачає своєї актуальності для роботодавців, адже для бізнесу це можливість продовжити свою діяльність під час війни.


Законом України від 04.11.2022 р. «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» було внесено зміни до ст. 25 Закону України від 21.10.1993 р. «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка звучить зараз так:


«1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:


… 4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України».


На виконання вимог закону була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час», яка затвердила:


  1. Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок).

  2. Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Критерії).


Зважаючи на нову можливість забронювати своїх працівників, саме як працівників критично важливих підприємств, у цій статті розглядається процедура, яку можна поділити на два етапи: (1) отримання статусу критично важливого підприємства та (2) бронювання працівників.


Забігаючи наперед, надаємо короткий алгоритм дій підприємства для бронювання військовозобов’язаних осіб, як працівників критично важливих підприємств:


  1. Перевірити відповідність щонайменше трьом критеріям для визнання критично важливим підприємства.

  2. Підготувати підтверджуючі документи (щодо відповідності критеріям і податкову звітність).

  3. Подати звернення і підтверджуючі документи до місцевої адміністрації або органу влади за сферою діяльності.

  4. Отримати статус критично важливого підприємства.

  5. Підготувати лист з проханням про бронювання (з обґрунтуванням підстав), список працівників, довідку про кількість військовозобов’язаних.

  6. Подати лист і документи до місцевої адміністрації або органу влади за сферою діяльності, де було отримано статус критично важливого підприємства.

  7. Отримати рішення Мінекономіки про бронювання для працівників.

  8. Видати витяги заброньованим військовозобов’язаним.

  9. Повідомити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК) про бронювання працівників для їх зарахування на спеціальний військовий облік.


1. ОТРИМАННЯ СТАТУСУ КРИТИЧНО ВАЖЛИВОГО ПІДПРИЄМСТВА


1.1. Критерії визначення підприємств критично важливими та підтверджуючі документи


Для того, щоб скористатись можливістю бронювання працівників на підставі п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підприємство має бути визнаним критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.


Відповідно до п. 2 Критеріїв, для того, щоб підприємство було визнане критично важливим, воно має відповідати трьом або більше критеріям (вказані нижче) та мати відповідні підтверджуючі документи:


1) загальна сума податків, зборів, платежів (крім митних платежів), нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, – підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;


Проблема на практиці:


А.


Попри наявність такої вимоги, органи податкової служби масово відмовляли підприємствам під час звернення за отриманням таких довідок, аргументуючи свою відмову відсутністю форм довідок та відповідного порядку їх оформлення та видачі (механізм видачі такої довідки раніше було передбачено лише для фізичних осіб).


Однак наразі така проблема майже вирішена. Як зазначається у листі Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) від 13.02.2023 р. № 2704-20/5959-01, Державна податкова служба України (далі – ДПС) у своєму листі-роз’ясненні для регіональних підрозділів (лист № 2888/7/99-00-02-07 від 09.02.2023 р.) рекомендувала їм з метою підтвердження статусу критично важливого підприємства надавати інформацію про загальну суму нарахованих та сплачених до зведеного бюджету податків, зборів, платежів:


  • за платником у цілому по Україні;

  • за період, який розпочинається 01.01.2022 р. і закінчується 31.12.2022 р.


ДПС на своєму сайті повідомляє, що для отримання такої інформації підприємству необхідно звернутися письмово в довільній формі до територіального органу ДПС за основним місцем обліку.


Б.


Після отримання перших довідок стало зрозуміло, що органи податкової служби, у довідках щодо сум сплачених податків, не враховують єдиний соціальний внесок (далі – ЄСВ) до суми сплачених податків.


Дії податкових органів є обґрунтованими, адже вказаний критерій встановлює, що сума податків, зборів, платежів має бути включена до державного і місцевого бюджетів. Ст. 9 (Загальнодержавні податки та збори) та ст. 10 (Місцеві податки) Податкового кодексу України не включають ЄСВ до податків і зборів, які сплачуються до державного і місцевого бюджетів.


Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»:


«2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування».


Попри те, що адміністрування ЄСВ покладено на податкові органи, сплачена сума ЄСВ зараховується не до державного чи місцевого бюджету, а до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджується безпосередньо ч. 3 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»:


«3. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».


Оскільки неврахування ЄСВ при розрахунку 1,5 млн євро позбавляє низку підприємств можливості отримати статус критично важливого, Федерація роботодавців України звернулася до КМУ з проханням невідкладно внести відповідні зміни до Критеріїв. Чи буде це зроблено – поки що невідомо.


2) сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, – підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;


3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, – перелік підприємств встановлено додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83;


4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, – у даному випадку критерії встановлюються 1) органами виконавчої влади, 2) іншими державними органами, 3) органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки, 4) державними чи військовими адміністраціями з урахуванням потреб територіальної громади;


Проблема на практиці:


...

 

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.

Перегляди 1165

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Закон про відпустки та інші питання трудового законодавства: положення по-новому 15 січня, 2024    574

ТОП-7 аргументів у спорі з Фондом соціального захисту інвалідів 08 грудня, 2023    269

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ ТА ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОБОРОНУ, МОБІЛІЗАЦІЙНУ ПІДГОТОВКУ ТА МОБІЛІЗАЦІЮ 19 вересня, 2023    1301

Інструкція дій при перевірках стану військового обліку 01 вересня, 2023    556

Інструкція дій при перевірках Державною службою з питань праці дотримання законодавства про працю 01 вересня, 2023    336

Норматив робочих місць для осіб з інвалідністю: чи мають дотримуватися відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб? 09 серпня, 2023    905

Запровадження чергового податку-внеску на фонд оплати праці як демонстрація негараздів із працевлаштуванням осіб з інвалідністю 26 липня, 2023    2077

Призовний вік та бронювання призовників 12 липня, 2023    1058

Закінчення карантину: дії роботодавця 12 липня, 2023    477

Новий Закон про колективні угоди та договори 10 травня, 2023    1668

НОВИЙ ПОРЯДОК ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ РОБОТОДАВЦЮ 07 березня, 2023    5137

МОБІНГ ПО-УКРАЇНСЬКИ: ЦЬКУВАННЯ ПРАЦІВНИКА ЧИ РОБОТОДАВЦЯ? 23 грудня, 2022    1840

Прокоментувати