Хто така посадова особа: новий підхід судової практики
Тривалий час юристи у сфері трудового права очікували остаточного вирішення справи № 490/4465/18. Саме цю справу на початку року було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду як таку, що містить виключну правову проблему. Рішення у справі мало би забезпечити формування єдиної правозастосовчої практики щодо визначення поняття «посадова особа». Існує навіть низка судових справ1, розгляд яких був зупинений до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду зазначеної справи.
Верховний Суд мав дати відповідь на питання: на яке коло посадових осіб, окрім керівника компанії, може поширюватись така підстава для звільнення, як припинення повноважень (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України)?
Нагадаємо, поняття «посадова особа» у КЗпП України не визначено.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства».
Положення ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України встановлюють дещо інший перелік – «…Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи».
Відповідно до сталої судової практики повноваження посадових осіб мають бути пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій. Суди звертають увагу на те, чи визначено в статуті статус посадової особи, чи прослідковуються управлінські функції із посадової інструкції, чи мала особа право підписувати певні документи, розпоряджатися майном, чи здійснювала керівництво певною ділянкою роботи чи колективом.
З огляду на відсутність у КЗпП України визначення поняття «посадової особи» практика судів щодо того, хто може бути звільнений на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, суттєво різнилась.
Довгоочікуване Рішення Великої Палати Верховного Суду з’явилося наприкінці листопада, однак, на жаль, Верховний Суд нічого не зазначив про проблему визначення поняття «посадова особа», натомість, встановивши порушення правил юрисдикції, закрив провадження у справі. Таким чином, питання, хто ж така посадова особа, знову залишилось невирішеним.
Водночас у вищезгаданій справі підхід до визначення поняття посадової особи було озвучено в окремій думці судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
Суддею було детально проаналізовано законодавчі визначення «посадової особи» та характерні ознаки даного поняття, а також акцентовано увагу на необхідності «додержання формальної ознаки посадової особи - відповідне визначення особи як посадової у статуті чи інших установчих документах, шляхом прямого номінування як «посадова особа» або ж визначення управлінських повноважень».
Однак заслуговує на особливу увагу наступна думка, що була висловлена суддею. Таку підставу для звільнення, як припинення повноважень посадової особи, було включено до КЗпП України з метою захисту прав інвесторів та власників бізнесу, а тому можливість «припинення повноважень посадової особи тісно пов`язане з можливістю реалізації корпоративних прав учасника (засновника) господарської організації». Тож суддею було зроблено висновок, що «додаткову підставу припинення трудового договору доцільно застосовувати саме до посадових осіб господарських організацій, які призначаються та, відповідно, оформлюють трудові відносини з товариством на підставі рішення засновників (учасників) такої організації».
Тобто, на думку судді Верховного Суду, коло посадових осіб роботодавця обмежується лише особами, що були призначені на посаду на підставі рішення учасників, та не включає працівників, з якими від імені роботодавця уклав трудовий договір, наприклад, керівник товариства.
...
Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: Верховний Суд став на бік представництв
214
Підприємство у графіку звіряння даних із ТЦК: які подальші дії?
293
Підстави оскарження притягнення посадової особи підприємства до відповідальності за порушення ведення військового обліку
615
Зміни трудового законодавства: проєкт Трудового кодексу (частина 4)
269
Зміни трудового законодавства: проєкт Трудового кодексу (частина 3)
319
Зміни трудового законодавства: проєкт Трудового кодексу (частина 2)
312
Зміни трудового законодавства: проєкт Трудового кодексу (частина 1)
633
Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – нові правила з 2026 року
982
Квота працевлаштування осіб з інвалідністю для представництв: чи визначилися суди?
527
І Верховний Суд помиляється – безпідставне застосування терміну «роботодавець» у сфері виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю
1062
Про деякі зміни організації трудових відносин в умовах воєнного стану: прийнято новий закон
2889
Відповідач без адміністративної процесуальної правосуб’єктності – не відповідач
805
Прокоментувати







