Які зміни, крім запровадження кримінальної відповідальності, передбачає закон про протидію рейдерському захопленню підприємств?

09 квітня, 2014 Інформаційні листи

28 березня 2014 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 10.10.2013 р. № 642-VII (далі – “Закон”). Питання, пов’язані з запровадженням даним Законом кримінальної відповідальності за вчинення рейдерських дій вже висвітлювалися в оглядовому листі “Кримінальна відповідальність за вчинення рейдерських дій: історія питання та що змінилось“.

Тепер, у зв’язку з набранням чинності, вважаємо за потрібне звернути увагу на інші не менш важливі зміни до законодавства у сфері господарської діяльності, запроваджені даним Законом.

Розширено перелік діянь, які тягнуть за собою адміністративну відповідальність за Кодексом України про адміністративні правопорушення

Відтепер неподання в установлений строк до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи у випадках, передбачених законом, вважається умисним приховуванням стійкої фінансової неспроможності та тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до статті 16415 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – “КУпАП України”).

Посилена відповідальність арбітражних керуючих за незаконні дії у разі банкрутства. Так, відповідно до запроваджених змін, факт вчинення діяння, передбаченого статтею 16616 КУпАП України,  саме розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором відтепер є кваліфікованим складом даного правопорушення та карається штрафом у більшому розмірі (від 750 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Окрім цього, плани санації та мирові угоди безпосередньо включені до переліку документів, фальсифікація, приховування або знищення яких також вважаються незаконними діями у разі банкрутства та передбачають відповідальність за вищезазначеною статтею.

Що стосується відповідальності у сфері державної реєстрації, необхідно звернути увагу на те, що до внесення змін КУпАП України містив вичерпний перелік діянь, які вважалися порушенням законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, передбачений статтею 16611, тоді як змінена стаття містить формулювання: “а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації“. Така законодавча конструкція значно розширює підстави для притягнення уповноважених осіб до адміністративної відповідальності, що, теоретично, повинно сприяти зменшенню випадків порушення законодавства державними реєстраторами.

Господарський процесуальний кодекс України доповнився новими положеннями, що регулюють питання розгляду судами господарських спорів

Встановлений обов’язок судів залучати державні органи до участі у розгляді певних категорій господарських справ.

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі – “ГПК України”), у справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, обов’язково залучається орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами таких господарських організацій, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Також державні органи, відповідно до частини 1 статті 434 ГПК України, залучаються до розгляду заяв про вжиття запобіжних заходів у вищезазначених справах, що позбавляє заявника, у даному випадку, права вимагати розгляду такої заяви лише за його участі.

Змінено перелік заходів забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України.

Виключено такий захід, як зупинення продажу арештованого майна, у випадку подання позову про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту.

Перелік заходів забезпечення позову, що не можуть застосовуватись у справах, які виникають з корпоративних відносин, доповнений неможливістю накладати заборону на здійснення органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладених на них згідно із законодавством повноважень. Додатково встановлено, що господарський суд, який розглядає спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, може винести ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства в частині зміни розміру статутного капіталу.

Окрім вищенаведених змін, стаття 67 ГПК України доповнена положенням, відповідно до якого види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами, а також можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов’язаного з предметом спору.

Запроваджено адміністративно-господарську санкцію у вигляді ліквідації за рішенням суду, а також встановлено коло осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про ліквідацію юридичної особи

У статті 59 Господарського кодексу України (далі – “ГК України”) така підстава ліквідації суб’єкта господарювання як скасування державної реєстрації була замінена ліквідацією за рішенням суду. При цьому стаття 247 ГК України викладена у редакції, яка замість визначення вичерпного переліку підстав застосування даної господарської санкції містить відсильну норму: “у випадках, встановлених законом”. Звертаємо увагу на те, що до внесення змін ГК України визначав діянням, яке могло мати своїм наслідком скасування державної реєстрації, лише здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам.

У зв’язку з цим також зазнали змін і положення Цивільного кодексу України, а саме, встановлений перелік осіб, які згідно з частиною 1 статті 110 мають право звернутися до суду з позовом про ліквідацію юридичної особи. Так, належними позивачами є лише учасники такої юридичної особи або відповідний орган державної влади. При цьому підставою звернення учасника юридичної особи може бути лише наявність допущених при її створенні порушень, які не можна усунути. Також, у таких справах законодавець надав можливість відповідному органу державної влади, якщо він звернувся з позовом про ліквідацію юридичної особи, бути призначеним ліквідатором.

Встановлено нову підставу для скасування реєстраційних дій відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Відтепер Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (далі – “Закон про державну реєстрацію”) містить положення, згідно з яким у випадку скасування судом реєстраційної дії на підставі рішення суду, скасовуються також усі наступні реєстраційні дії, які йшли за скасованою дією.

Так, абзацом 3 частини 1 статті 31 Закону про державну реєстрацію визначено, що у разі, якщо під час внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи державний реєстратор встановлює, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про реєстраційні дії, проведені після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування її державної реєстрації, державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це суд, який прийняв таке судове рішення. На підставі повідомлення державного реєстратора суд, який прийняв судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, приймає додаткове рішення про скасування також реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

У зв’язку з цим, необхідно наголосити на явній недосконалості вищенаведеного положення, яке є вкрай небезпечним та може створити підґрунтя для масштабних рейдерських дій. Як відомо, одним із основних правових “знарядь” захоплення підприємства є скасування актів вищого органу управління суб’єкта господарювання в судовому порядку. Очевидно, що для визнання недійсним певного рішення необхідні формальні підстави. Однак, із внесенням змін завдання рейдерів значно полегшується. Відтепер вже не має необхідності шукати аргументи для скасування конкретного, принципово важливого рішення, оскільки є можливість обрати будь-який попередній акт, який буде простіше за все оскаржити, тоді як реєстраційні дії, здійсненні на підставі всіх наступних рішень, будуть скасовані судом автоматично.

У підсумку слід зазначити, що на питання, чи є дані новації ефективним кроком на шляху запровадження дієвого механізму запобігання вчиненню протиправних дій суб’єктами господарювання, наразі неможливо дати однозначну відповідь. Але, безумовно, перші спроби практичного застосування нововведень покажуть, впорались законодавці з заявленим завданням, або ж створили нові можливості для зловживань та тиску на учасників корпоративних відносин.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2014

Перегляди 2043

Прокоментувати