Ризики у зв’язку з новою вимогою НБУ щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників кредиторів-нерезидентів

02 Червня, 2017 Інформаційні листи

25 травня 2017 року Правлінням Національного банку України була прийнята Постанова «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» № 411 (далі – «Постанова № 41»), якою передбачається введення ряду пом’якшень монетарної політики регулятора. Зокрема, це стосується і збільшення строку для розрахунку за договорами з експорту/імпорту товарів до 180 днів, і надання можливості іноземним інвесторам повертати кошти від продажу корпоративних прав в іноземній валюті та інших послаблень валютного регулювання.

Поряд із заходами лібералізації Постановою № 41 також була введена наступна нова вимога2:

«Уповноважений банк має право ініціювати проведення реєстрації в Національному банку договору, укладеного резидентом-позичальником, що не є банком (у тому числі у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 3 глави 2 розділу І цього Положення), виключно після з’ясування на підставі документів та/або інформації (у тому числі отриманої з офіційних або публічних джерел) даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників нерезидента-кредитора, який є юридичною особою, у тому числі відсутність підстав уважати, що він використовує агентів, номінальних утримувачів (номінальних власників) або посередників з метою приховування кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)]».

Інакше кажучи, НБУ встановлює нову обов’язкову умову відповідно до якої, якщо українська компанія (резидент-позичальник) захоче отримати кредит/позику від закордонної компанії (нерезидента-кредитора), то для цього їй потрібно буде надати інформацію про кінцевого (бенефіціарного) власника кредитора. Банк, який подаватиме договір позики на реєстрацію в НБУ, в будь-якому випадку буде змушений надати таку інформацію регулятору, інакше договір не зареєструють та кредит позичальник не отримає.

Слід зазначити, що наразі ця вимога ще не набрала чинності, в силу вона вступить з 12 червня 2017 року3.

У цьому інформаційному листі зупинимося лише на зазначеному нововведені, а точніше – на можливих його податкових наслідках.

При виплаті нерезиденту-кредитору доходу у вигляді процентів за користування позикою, за загальним правилом резидент-позичальник повинен утримати податок з такого доходу нерезидента за ставкою 15 % та сплатити його до бюджету (п. 141.4 ПК України).

Разом з цим, якщо такий дохід виплачується резиденту держави, з якою Україна уклала конвенцію про уникнення подвійного оподаткування, і в ній передбачено умову про звільнення такого доходу від оподаткування в Україні або зменшення ставки податку, то відповідно до правил ст. 103 ПК України позичальник-резидент може самостійно застосувати такі положення конвенції та не утримувати податок з доходу в Україні.

Наразі більшість конвенцій про уникнення подвійного оподаткування передбачають положення, які дозволяють або не утримувати податок з виплачуваних процентів взагалі, або застосовувати понижену його ставку.

Однак відповідно до п. 103.2 ПК України обов’язковими умовами застосування положень конвенцій є (1) резидентство кредитора в країні, з якою укладено конвенцію, і (2) такий кредитор повинен бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу.

Саме у зв’язку з другою умовою і можуть виникнути податкові ризики при реєстрації договору позики, укладеного з нерезидентом.

Так, абз. 2 п. 103.3 ПК України передбачає, що

«бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу».

Тобто, якщо резидент-позичальник застосовуватиме положення конвенції при виплаті процентів своєму кредитору за кордон, а пізніше податківці встановлять, що такий отримувач не є бенефіціарним, то наслідком будуть відповідні податкові донарахування та штрафні санкції, передбачені п. 127.1 ПК України в розмірі від 25 до 75 % в залежності від кількості встановлених порушень за останні 1095 днів.

У зв’язку з новою вимогою НБУ така інформація повинна буде надаватися банку безпосередньо при реєстрації договору, а тому, враховуючи обмін інформацією між державними органами, податківці зможуть оперативніше виявляти подібні порушення, здійснювати донарахування та застосовувати відповідні штрафні санкції.

Одразу хочемо застерегти тих, хто вирішить вказати недостовірну інформацію про кінцевого отримувача процентів при подачі договору на реєстрацію в банк.

Такі дії становлять собою склад кримінального правопорушення за ст. 366 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає: штраф до 4250 грн або обмеження волі на строк до 3-х років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3-х років; а якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки4 – позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та зі штрафом від 4250 до 12 750 грн.

Таким чином, якщо особа навмисне зазначить недостовірну інформацію про бенефіціарного власника кредитора-нерезидента, який є отримувачем процентів за користування позикою, то окрім податкових наслідків, це ще й створить ризик притягнення її до кримінальної відповідальності.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно правових актів Національного банку України» від 25.05.2017 р. № 41 розміщена за посиланням.

2Пункт 2 Постанови № 41 та підпункт 1 пункту 1 Змін до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджених Постановою № 41.

3Відповідно до п. 5 Постанови № 41.

4Відповідно до п.4 Примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України тяжкими є наслідки, що становлять 200 000 грн і більше.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2017

Перегляди 606

Прокоментувати