+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Перевірки Держпраці на підставі анонімних чи безпідставних заяв: чи виправдано контролюючі органи задіюють апарат держави?

27 травня, 2019 Інформаційні листи

Подання заяви про порушення законодавства про працю в нинішніх умовах перетворилося на легкий спосіб «насолити» особі, з якою не склалися відносини, чи «допомогти бізнесу конкурента» у вигляді перевірок Держпраці, Державної фіскальної служби та інших державних органів.

Часто такі заяви обумовлені самою лише ціллю – нашкодити певній особі, у зв’язку з чим у хід ідуть різні способи – в тому числі подання безпідставних чи анонімних заяв.

Ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прямо закріплює принцип неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.

Як бачимо з судової практики, незважаючи на заборону проведення перевірок на підставі анонімних та безпідставних заяв, все ж такі ситуації трапляються досить часто.

Наприклад, був випадок, коли заява про порушення трудових прав подавалася від імені працівника родичем (братом), а сам працівник у судовому засіданні підтверджував, що особисто з такою заявою не звертався і обставини, викладені в заяві, спростовував (наприклад, Постанова Верховного Суду від 31.01.2019 р. у справі № 809/799/17).

Разом з тим, така заява стала підставою для проведення перевірки дотримання законодавства про працю ФОП органами Держпраці та в подальшому – необхідністю оскарження як законності призначення, так і результатів перевірки.

Що цікаво – в цій справі, хоч перевірка і була призначена на підставі заяви особи, яка потім заперечила її подання, органи Держпраці перевіряли дотримання законодавства відносно всіх працівників ФОП – навіть тих, які не зверталися з такими заявами. Відповідно, на безпідставності «розширення» органами Держпраці предмета перевірки якраз і звернув увагу Верховний Суд.

В іншій справі (Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 р. у справі № 876/3698/18) позивач стверджував, що органи Держпраці провели перевірку позивача на підставі анонімної заяви особи, яка ніколи не працювала у позивача і йому не відома. Під час судового розгляду справи з’ясувалося, що особа, яка подала заяву на урядову «гарячу лінію», відсутня за номером телефону, що вказаний у заяві. Органи Держпраці під час інспекційного відвідування не вживали заходів для встановлення місця проживання особи, що подала заяву, чи іншої інформації щодо заявника, а факт відсутності такої особи за номером телефону, що вказаний у зверненні, спеціалістом органу Держпраці перевірено лише під час підготовки до судового розгляду.

Прикладів таких справ можна навести багато і всі вони свідчать про одне – не зважаючи на те, що проведення перевірок додержання законодавства про працю на підставі анонімних та безпідставних заяв прямо забороняється Законом, контролюючі органи належним чином не перевіряють, чи дійсно заяви подані тими особами, які підписалися чи подали заяви, а також чи не є вони безпідставними. У результаті такої бездіяльності контролюючі органи без належної перевірки звернень осіб задіюють апарат держави для проведення перевірок суб’єктів господарювання на підставі безпідставних чи анонімних заяв, а потім програють усі суди при оскарженні правомірності таких перевірок.

Самого лише зазначення у зверненні даних особи (коли здається формально нібито дотримуються вимоги щодо неанонімності звернення) не достатньо для перевірки контролюючими органами того, чи відповідає звернення вимогам законодавства. Перед проведенням перевірок суб’єктів господарювання на підставі звернень осіб, контролюючим органам слід ретельно перевіряти факти звернень із заявами про порушення законодавства саме тими особами, які вказані в таких заявах, можливо, особисто поспілкуватися з ними для перевірки обставин, які викладені у заявах, і лише після того, як є підстави вважати їх реальними та обґрунтованими – призначати проведення перевірок суб’єктів господарювання.

Це дозволить зменшити випадки «реагування» апарату держави на безпідставні та анонімні звернення та, відповідно, зменшити навантаження як на контролюючі органи, які проводять перевірки на підставі звернень осіб, так і на суди, які в більшості випадків переглядають у подальшому правомірність таких перевірок.

Насамкінець відмітимо, що певні кроки на шляху до зменшення кількості безпідставних звернень про порушення законодавства про працю вже зроблено – Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект № 6489 від 23.05.2017 р., яким передбачається встановлення адміністративної відповідальності за безпідставне звернення до органів державного нагляду (контролю) про порушення суб’єктом господарювання чинного законодавства, а так само подання завідомо неправдивих відомостей про їх діяльність, які стали підставою для ініціювання заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) (ст. 166-24 КУпАП). Такі безпідставні звернення можуть призвести до накладення штрафу на особу в розмірі від 850 до 1700 грн.

Поки що законопроект № 6489 від 23.05.2017 р. очікує розгляду в другому читанні, проте сподіваємося, що його прийняття зменшить кількість безпідставних та анонімних звернень осіб.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2019

Перегляди 2130

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Е-листки непрацездатності: чи помітні покращення? 23 вересня, 2021    316

Електронні листки непрацездатності вже діятимуть з 01 травня 30 квітня, 2021    1441

Запитайте юриста: які пільги передбачені працівникам за роботу зі шкідливими умовами праці? 22 квітня, 2021    1757

Черговий закон про зменшення тиску на бізнес – вовк в овечій шкурі? 16 квітня, 2021    585

Перехід на електронні трудові книжки 15 березня, 2021    10219

Ознаки наявності трудових відносин у законопроекті уряду 10 лютого, 2021    3625

Запитайте юриста: чи можуть відсторонити від роботи працівника, який контактував із хворим на COVID-19? 27 січня, 2021    1913

Розміри штрафів за порушення законодавства про працю у 2021 р. 27 січня, 2021    1070

Питання міграції та оподаткування під час пандемії COVID-19 02 грудня, 2020    2135

Команда КМ Партнери успішно представила інтереси української мережі кінотеатрів 13 жовтня, 2020    739

Запитайте юриста: за що працівник може вимагати відшкодування моральної шкоди? 12 жовтня, 2020    3595

Повідомлення про надзвичайні заходи у сфері трудового законодавства в Україні, спричинені кризою Covid-19 13 травня, 2020    782

Прокоментувати