Аналітика

Використання рішень Верховного Суду України як прецеденту в судових спорах стосовно податку на додану вартість

29 Грудня, 2010 Інформаційні листи

Як відомо, судовий прецедент правовій системі України не притаманний. Водночас у зв’язку із нещодавніми змінами до Кодексу адміністративного судочинства України (далі – “КАС України”) є всі підстави говорити про впровадження так званого квазі-прецедентного права.

Так, одним із запроваджених Законом України “Про судоустрій і статус суддів” № 2453-VI від 07.07.10 р. нововведень до КАС України є положення ст. 244², що передбачає наступне:

“Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України“.

Таким чином рішення Верховного Суду України набувають квазі-прецедентного характеру і підлягають обов’язковому врахуванню під час винесення рішень судами нижчих інстанцій.

Зважаючи на зазначене, особливу увагу слід звернути на Постанову Верховного Суду України від 29.10.10 р. по справі за позовом ЗАТ “Мукачівський лісокомбінат” до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області.

Так, в даній Постанові Верховний Суд України підтвердив право добросовісного платника податків на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість незалежно від виконання податкових зобов’язань його контрагентом:

“На думку Верховного Суду України,…яка полягає у тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту“.

Зазначена Постанова Верховного Суду України від 29.10.10 р. може бути використана добросовісним платником податків в якості квазі-прецеденту з метою захисту від зазіхань податкових органів на податковий кредит та заявлені до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість.

Сподіваємося, наведена інформація стане Вам у пригоді.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Оглядовий лист доступний українською та англійською мовами.

Завантажити pdf-файл оглядового листа (167,0 Kb)

З повагою,

Перегляди 7718