Аналітика

05 липня 2023 року Другий Сенат Конституційного Суду України прийняв Рішення № 5-р(II)/2023 (далі – Рішення), яким визнав неконституційною санкцію за вчинення митного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (далі – МК України).

Цим Рішенням Конституційний Суд України (далі – КСУ) продовжує ініціювати законодавчі зміни в системі відповідальності за митні правопорушення – після свого Рішення щодо неконституційності санкції за правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, яке ми аналізували у нашому матеріалі.

Водночас, враховуючи процедурні обмеження КСУ у площині внесення змін до законодавства, Рішення, хоча і є жаданим результатом, не є достатнім з точки зору необхідності докорінних змін у системі відповідальності за митні правопорушення, що ми неодноразово висвітлювали (наприклад, «Система безвідповідальності за митні правопорушення. Що не так і що робити?»). На цій ниві достатнім рушієм таких змін може бути лише воля законодавця.

Підстави визнання санкції ч. 1 ст. 483 МК України неконституційною

Мотивувальна частина Рішення побудована на тих самих засновках, що послуговуються в Рішенні КСУ щодо ст. 485 МК України:

1. Санкція ч. 1 ст. 483 МК України суперечить ч. 2 ст. 61 Конституції України (виключає можливість індивідуалізації юридичної відповідальності);
2. Санкція ч. 1 ст. 483 МК України зумовлює надмірне втручання у право власності особи, закріплене у ст. 41 Конституції України (одночасне накладення штрафу в розмірі, що дорівнює вартості товару, і конфіскація товару).

Що далі?

КСУ відтермінував втрату чинності санкцією ч. 1 ст. 483 МК України на шість місяців з дня ухвалення Рішення. Окрім того, що митники, ймовірно, ще попсують нерви суб’єктам господарювання протоколами за цією нормою протягом вказаного строку, можемо ще поміркувати, які можливі варіанти змін до санкції за правопорушення, передбачене цією нормою.

Загалом, пам’ятаючи досвід Рішення КСУ щодо ст. 485 МК України, можемо очікувати, що загальне навантаження відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України зменшиться. Водночас, на відміну від ст. 485 МК України, перед законодавцем буде стояти дилема визначити місце (або відсутність такого) для конфіскації в новій побудові санкції в ч. 1 ст. 483 МК України.

Однак такі можливі варіанти переформатування відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, як:

• штраф зменшиться, але конфіскація залишиться¹,
• конфіскація стане альтернативним стягненням до штрафу у 100%²,
• конфіскація прибирається (але невідомо, чи торкнеться це повторного діяння за ч. 2 ст. 483 МК), але штраф залишається (або навіть зменшується, або встановлюється діапазон за прикладом ст. 485 МК України),

все одно не забезпечать дотримання тих, передбачених Конституцією України принципів та гарантій, які лягли в основу Рішення, а саме – індивідуалізація відповідальності та, як наслідок, відсутність надмірного втручання у право власності.

Причина такого песимізму криється не стільки у санкції ч. 1 ст. 483 МК України, а скільки у диспозиції цієї норми. Навіть її буквальне тлумачення дозволяє встановити, що йдеться про діяння, які мають різну об’єктивну сторону. Поряд з «хованням сигарет в обшивці дверей автомобіля» тут закріплено ще і «надання неправдивих відомостей» щодо товару, що, втім, використовується митниками радше як інструмент тиску на добросовісних суб’єктів господарювання.

Позбавлення (через зміну розміру відповідальності) ж законодавцем митників цього інструменту доставить митникам лише незначні незручності – замість «ч. 1 ст. 483 МК України» вони будуть вказувати у протоколах «ч. 1 ст. 472 МК України», яка, маючи подібний склад правопорушення в контексті «надання неправдивих відомостей щодо товару», містить невичерпний (на відміну від ч. 1 ст. 483 МК України) перелік таких відомостей, за вказання яких передбачений штраф у 100%  і конфіскація товару.

Отже, рішення КСУ можуть лише звернути увагу законодавця на необхідність повного реформування системи відповідальності за порушення митних правил, починаючи з чіткого формулювання складу правопорушень та їхнього диференціювання за ступенем суспільної шкідливості (наприклад, через вказівку на форму вини або розмір заподіяної шкоди) і закінчуючи розробкою засад обтяження або пом’якшення відповідальності, щоб суд або митний орган мали нормативне підґрунтя для врахування обставин конкретної справи.

Інакше будемо чекати на нове рішення КСУ про неконституційність санкції ч. 1 ст. 472 МК України?

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Як це зараз, наприклад, передбачено в ч. 1 ст. 476 МК України.

²Як це зараз, наприклад, передбачено в ч. 1 ст. 484 МК України.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2023

Прокоментувати