Аналітика

Обмеження права на свободу пересування в межах карантину

09 квітня, 2020 Інформаційні листи

У наших попередніх матеріалах ми аналізували всі карантинні заходи, що застосовуються в Україні з моменту запровадження карантину.

У цьому матеріалі ми дещо детальніше зупинимось на деяких обмеженнях права на свободу пересування, встановлених Постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова), нова редакція якої набула чинності 03 квітня 2020 р.

Уявімо, що Вам менше 60 років, Ви маєте при собі маску, направляєтесь на роботу один або ще з однією особою та при собі маєте паспорт (наразі це необхідний мінімум для того, щоби вийти на вулицю). Як Вам дістатись роботи, якщо до місця Вашої роботи пішки не дійти, а власного легкового автомобіля (пересування яким поки ще дозволяється) у Вас немає?

Виключення з обмеження перевезень

Нагадаємо, що на час карантину заборонені регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському сполученні.

Виключенням з вищезазначеного обмеження є перевезення службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників деяких категорій підприємств, закладів та установ. При цьому навіть якщо Ваше підприємство підпадає під необхідну категорію, визначену Постановою, таке перевезення можливе лише за маршрутом руху, погодженим з органами Національної поліції.

У міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах, дозволяється перевезення працівників знову ж таки тільки тих же категорій підприємств, закладів та установ, визначених Постановою.

Отже, незалежно від того, чи хочете Ви добратись до роботи міським транспортом або службовим транспортом, Ви зможете це зробити, тільки якщо Ви працюєте на роботодавця, який:

«забезпечує охорону здоров’я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв’язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, об’єктів критичної інфраструктури, які мають безперервний промисловий цикл».

Об’єкти критичної інфраструктури

На практиці виникає безліч питань щодо того, які саме підприємства підпадають під вищезазначене виключення. Проте у цьому оглядовому листі ми би хотіли виокремити підприємства, які забезпечують функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

При буквальному прочитанні норми Постанови йдеться саме про підприємства, які забезпечують функціонування об’єктів критичної інфраструктури, а не про підприємства, які є такими об’єктами. Скоріше за все, в Постанові була допущена помилка через погану юридичну техніку, і маються на увазі все ж таки підприємства, що відповідають певним ознакам, а не ті підприємства, що їх обслуговують. Проте звернути на це увагу все ж таки потрібно, оскільки буквальне трактування норми значно розширює перелік підприємств, яким дозволено перевезення своїх працівників.

Так що це за об’єкти критичної інфраструктури? На нормативному рівні визначення цього поняття міститься лише в Порядку формування переліку інформаційно-телекомунікаційних систем об’єктів критичної інфраструктури держави, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 563:

«підприємства та установи (незалежно від форми власності) таких галузей, як енергетика, хімічна промисловість, транспорт, банки та фінанси, інформаційні технології та телекомунікації (електронні комунікації), продовольство, охорона здоров’я, комунальне господарство, що є стратегічно важливими для функціонування економіки і безпеки держави, суспільства та населення».

При цьому, на своєму сайті КМУ надає власне визначення¹:

«До об’єктів критичної інфраструктури можуть бути віднесені підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які:
1) провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах;
2) надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема, у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
3) є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
4) включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
5) є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.
Тобто це всі ті структури державної, комунальної чи приватної форми власності, бездіяльність яких призведе до суттєвих втрат для життєдіяльності країни».

Зазначимо, що Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією зазначив, що перелік критичної інфраструктури не планують затверджувати, а навпаки, відштовхуватимуться від протилежного і створюватиметься перелік інфраструктури, якій буде заборонено працювати². Наразі жодного такого переліку не існує.

Зазначимо також, що Перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, колись існував, але втратив чинність. Наразі існує Перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 р. № 83³.

Вимушені констатувати, що поїздка на роботу (міським або службовим транспортом) працівника «звичайного» підприємства, допоки триває карантин, буде порушувати вимоги Постанови. При цьому за таке порушення вас можуть оштрафувати на суму від 17 тис. грн до 34 тис. грн.

Незаконність обмежень, запроваджених Постановою

Коментуючи обмеження, впроваджені Постановою, ми не можемо не проаналізувати законність їх встановлення.

Не викликає сумніву те, що Постанова обмежує право на свободу пересування, що гарантується ст. 33 Конституції України. При цьому ст. 64 Конституції України говорить лише про два випадки, коли права людини (і то лише деякі) можуть бути обмежені – введення надзвичайного або воєнного стану.

В Україні не був введений надзвичайний стан, хоча Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» вказує на можливість впровадження надзвичайного стану в разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, у тому числі пандемії.

Впроваджені Постановою обмеження були введені у зв’язку з надзвичайною ситуацією в Україні, що дозволяє встановлення певних карантинно-обмежувальних заходів на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей на підставі Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Проте жоден із зазначених законів не надає Кабінету Міністрів України повноваження обмежувати гарантоване Конституцією України право на свободу пересування.

Отже, Постанова містить обмеження, які не можуть встановлюватись за умови відсутності надзвичайного стану в Україні (навіть під час надзвичайної ситуації), а тому відповідні положення Постанови є неконституційними, а саме обмеження права на свободу пересування, впроваджене Постановою, – незаконним.

Зазначимо, що наразі Постанова оскаржується в Окружному адміністративному суді м. Києва. Так, сайт Судової влади України містить інформацію про щонайменше 3 позови про визнання протиправною та скасування Постанови. За одним із цих позовів було відкрито провадження (справа № 640/7681/20).

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Роз’яснення КМУ щодо обмежень на період карантину для людей від 60 років

²Публікація Європейської Бізнес Асоціації щодо єдиного порядку погодження маршрутів

³Постанова КМУ «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» від 04 березня 2015 р. № 83

З повагою,

Перегляди 2372