Аналітика

09.01.2025 р. ВРУ був прийнятий Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон). Законом скасовується Господарський кодекс України та встановлюються особливості регулювання діяльності окремих юридичних осіб. У цьому матеріалі пропонуємо розглянути наслідки, які створює Закон для окремих підприємств.

1. ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІН

Набрання чинності: 28.02.2025 р.

Уведення в дію: 28.08.2025 р., крім встановлених винятків.

Перехідний період: з 28.08.2025 р. до 28.08.2028 р.

Скасування: з 28.08.2025 р. втрачає чинність Господарський кодекс України.

Заборона: з 28.08.2025 р. створення приватних підприємств, іноземних підприємств, дочірніх підприємств, підприємств об’єднання громадян (релігійних організацій, профспілок), підприємств споживчої кооперації (далі – підприємства)¹.

Застосування: до приведення законодавства України у відповідність із Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону.

2. НАСЛІДКИ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ

Перетворення: Закон говорить про необхідність прийняття підприємствами рішення про припинення до закінчення перехідного періоду. Проте прийняття рішення про перетворення не є тотожнім завершенню процесу перетворення. У Законі відсутня норма, яка б зобов’язувала підприємства перетворитися в принципі або закінчити перетворення до закінчення перехідного періоду. Отже, норми Закону сформульовані нечітко. Проте доходимо висновку, що підприємства все ж таки мають перетворитись і бажано, щоби таке перетворення відбулося до закінчення перехідного періоду.

Закон також передбачає, що якщо протягом перехідного періоду рішення про перетворення не прийнято, то після завершення перехідного періоду:

• до підприємств застосовуються положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»,
• статути підприємств у частині, що суперечить Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є недійсними.

Приведення статуту у відповідність до Закону: до закінчення перехідного періоду статути та внутрішні положення підприємств та їхніх правонаступників підлягають приведенню у відповідність із цим Законом. Очевидно, що якщо підприємство завершить процес перетворення до закінчення перехідного періоду, то статут правонаступника буде відповідати вимогам законодавства. До приведення статуту підприємства у відповідність із Законом в межах перехідного періоду, він буде застосовуватись у частині, що не суперечить Закону. Із дня введення в дію Закону на підприємства буде поширюватися Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами.

Підприємства та їхні правонаступники звільняються від сплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій у зв’язку з приведенням їхньої діяльності у відповідність із цим Законом.

Особливості припинення: ст. 14 Закону встановлює особливості перетворення підприємств, проте положення цієї статті здебільшого стосуються особливостей перетворення підприємств, єдиним учасником (засновником) якого є держава або територіальна громада. Водночас на підприємства всіх форм власності поширюються такі норми:

• Кредитор підприємства, що припиняється в результаті перетворення, не може вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання, а в разі якщо виконання зобов’язання такого підприємства не забезпечено – забезпечення виконання зобов’язання.
• Майно, права та обов’язки підприємства, що припиняється в результаті реорганізації, переходять до правонаступників, крім права господарського відання та права оперативного управління майном усіх форм власності.
• Документи дозвільного характеру, дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству, щодо якого прийнято рішення про його перетворення, є чинними для юридичної особи – правонаступника такого підприємства протягом строку, на який вони видані.
• Наявність заборони відчуження або накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту, крім арешту, накладеного за рішенням суду, майна підприємства, у тому числі закріпленого за підприємством на праві господарського відання або на праві оперативного управління, відсутність згоди кредитора або іпотекодержателя на відчуження такого майна, а також відсутність згоди контролюючого органу на відчуження такого майна, якщо воно перебуває в податковій заставі, не є перешкодою для внесення такого майна до статутного капіталу юридичної особи, створеної шляхом перетворення такого підприємства. Такі обтяження майна є дійсними для правонаступника такого підприємства, крім випадків, встановлених законом.
• Заборона проведення реєстраційних дій, наявність заборгованості із сплати податків і зборів, ЄСВ, страхування, страхових коштів до ПФУ та фондів соціального страхування не є підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій у зв’язку з перетворенням підприємства.

3. ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

Законодавець поклав на бізнес обов’язок привести свою організаційно-правову форму у відповідність до чинного законодавства. Процедура припинення шляхом перетворення підприємств передбачає низку вимог, виконання яких потребує значних часових і фінансових ресурсів (зокрема, повідомлення кредиторів, відкриття/закриття банківських рахунків тощо).

На практиці більшість таких підприємств фактично не відрізнялися від ТОВ, окрім назви їхньої організаційно-правової форми. Тож, незважаючи на вимушене проходження процедури перетворення, жодних реальних змін у діяльності та управлінні цих підприємств не відбудеться.

Законодавство передбачає певне спрощення процедури припинення шляхом перетворення в цій ситуації. Водночас, із метою оптимізації витрат ресурсів, більш логічним рішенням було б запровадження механізму автоматичної зміни організаційно-правової форми, залишивши за підприємствами лише обов’язок оновлення статуту відповідно до нових вимог. Винятком могло б стати бажання власника перетворити підприємство на іншу організаційно-правову форму, відмінну від ТОВ (наприклад, АТ).

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

¹Заборона створення також поширюється на державні підприємства (комерційні/некомерційні, казенні), комунальні підприємства (комерційні/некомерційні), спільні комунальні підприємства. Особливості припинення таких підприємств передбачено Законом.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2025

Прокоментувати