Аналітика

На початку цього року ми вже публікували окремі аргументи на користь того, що після 15 липня 2015 року місцеві ради не можуть встановлювати місцеві податки на 2016 рік. У разі такого встановлення, на нашу думку, відповідні рішення місцевих рад суперечитимуть закону, а платники не матимуть законного обов’язку до їх виконання.

Однак на практиці окремі місцеві ради все ж намагались встановити місцеві податки на 2016 рік після 15 липня 2015 року. Наприклад, відповідним рішенням Броварської міської ради Київської області від 29 січня 2016 року  № 115-07-07 «Про встановлення місцевих податків і зборів, ставок земельного та акцизного податків на території м. Бровари на 2016 рік».

В результаті юристам АО «КМ Партнери» вдалось переконати суд в тому, що таке рішення є незаконним, оскільки місцева рада прийняла його з порушенням встановлених строків та процедури. Відповідну Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2016 року можна знайти за посиланням.

Більше того, вже на даний момент можна говорити про певні загальні тенденції в судовій практиці, які стосуються рішень місцевих рад про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Хоча рішень Вищого адміністративного суду України (щодо місцевих податків саме на 2016 рік) ще немає в публічному доступі, проте, як свідчать дані Єдиного реєстру судових рішень, в основному суди підтримують платників податків з цього питання.

Зокрема, Київський апеляційний адміністративний суд вже двічі підтримав платників податків у своїй Ухвалі від 01 вересня 2016 року та Постанові від 07 червня 2016 року. Обидва рішення стосуються встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси на 2016 рік.

Схожу Постанову також виніс і Запорізький районний суд Запорізької області 06 червня 2016 року щодо Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 28 січня 2016 року №1 в частині встановлення ставки податку на об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, на перше півріччя 2016 року.

Для повноти викладення підкреслимо, що були окремі випадки судових рішень не на користь платників податків. Це, наприклад, стосується рішень судів першої інстанції щодо податку на нерухоме майно на 2016 рік в м. Черкаси (Постанова від 21 квітня 2016 року та Постанова від 25 квітня 2016 року). Однак, як зазначено вище, вже на рівні апеляційної інстанції відповідне рішення Черкаської міської ради було визнане незаконним та нечинним.

Задовольняючи позовні вимоги платників податків, суди визнали необґрунтованими посилання відповідачів на п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ, яким встановлено: «Установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

На думку судів, таким законом не були внесені зміни безпосередньо до Податкового кодексу України, а тому його не можна вважати частиною податкового законодавства. Крім того, наведений вище пункт стосується лише підпункту 12.3.4. Податкового кодексу України, однак, він не скасовує дію підпунктів 4.1.9 та 12.4.3 Податкового кодексу України, які також (разом з підпунктом 12.3.4) дають право місцевим радам змінювати місцеві податки лише заздалегідь – до початку відповідного бюджетного року.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Прокоментувати