Блог

Максим Олексіюк

Партнер КМ Партнери

Якщо у вас забракло аргументів, сміливо починайте свою думку з «цілком очевидно, що…». Доведено науковцями від права. Наприклад: «совершенно очевидно, что вещами являются только наличные деньги (банкноты и монеты)» (Л. Новосьолова, суддя Вищого Арбітражного Суду РФ, к.ю.н.). Наші судді мають свою технологію «відмивання» бездоказових істин останньої інстанції (останньої – буквально). Коли немає норми на підтвердження позиції, можна не заморочуватись, а просто творити добро, «виходячи з комплексного аналізу норм…».

Пропоную не відставати від передової правової думки: виходячи з комплексного аналізу норм права, цілком очевидно, що договір банківського рахунку має всі ознаки шлюбного. Не вірите? А який ще режим майна передбачає таке, щоб ви вважалися власником майна, а інша особа ним розпоряджалася від свого імені та на свою користь? Та це ж спільне майно. І ви у цьому освяченому НБУ шлюбі — наречена з приданим. Причому чоловік ваш кладе неполіткоректний предмет на ваші погляди щодо витрачання спільного майна і робить, як йому заманеться. А найприємніше для чоловіків – тут дозволено багатоженство і ніяких аліментів (у іншому випадку, за договором банківського вкладу, церква ще й заплатить за нього аліменти до 200 тис. кожній дружині, відібравши гроші у тих, хто не одружувався з цим банком).

А що ж насправді? Природу наших відносин із банком нам заважає зрозуміти ряд нав’язаних стереотипів. Із фільмів про пограбування банків слідує, що банки зберігають гроші клієнтів у великих броньованих сейфах. Незважаючи на збереження цієї атавістичної функції щодо паперових грошей, із безготівковими грошима ситуація геть інша. Банк лише обліковує гроші клієнтів на їх рахунках. Він здійснює операції за рахунком — зараховує гроші, що надходять клієнту (не банку! — ст. 1066 ЦКУ), та перераховує за розпорядженням клієнта. Так, у цій статті також є «приймає» та «видає», що можна було б віднести саме до готівки, адже в рамках безготівкових розрахунків між клієнтами банків самі банки не визначаються ні платниками, ні одержувачами грошей. Це, звичайно, не позбавляє банк можливості бути власником грошей, перерахованих саме йому, наприклад, за послуги з ведення рахунку.

Найбільш контроверсійним виглядає другий пункт ст. 1066 ЦКУ, згідно з яким банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Внутрішнє протиріччя цього пункту посилюється наступним пунктом, згідно з яким банк не має права визначати і контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Тобто користується, але не має права визначати напрями використання та не може розпоряджатися. Це як?

Уявити собі добування корисних властивостей із безготівкових грошей, не розпоряджаючись ними, досить складно, хіба що мірятися розміром з іншими банками. А от розпоряджатися цими коштами для банку — зась.

А ось про те, чи розпорядився банк вашими грошима, незважаючи на прямі приписи закону, — в наступному дописі. І відповідь не така проста.

Прокоментувати