Аналітика

Бюро економічної безпеки України: безпечне повернення до небезпечної практики?

03 вересня, 2020 Інформаційні листи

Стара практика збору податків через кримінальні справи може повернутися під вивіскою «БЕБУ» (Бюро економічної безпеки України).

Законопроект № 3087-д (прийнятий у першому читанні) передбачає доповнення Кримінального кодексу (далі – КК) ст. 222-2 такого змісту:

«Стаття 222-2. Шахрайство з податком на додану вартість
1. Розкрадання або заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування або подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі подання завідомо неправдивих відомостей, в тому числі в результаті використання завідомо підробленого документа (шахрайство з податком на додану вартість)…».

Ключовим у наведеній статті є визначення, чи було відшкодування отримане на підставі завідомо неправдивих відомостей. Підроблені документи – це тільки один випадок. А які це інші випадки?

Коли в ланцюгу є недобросовісний платник, то чи буде це відшкодування на підставі подання недостовірної інформації? Якщо проаналізувати традиційні акти податкової перевірки відшкодування ПДВ і врахувати, що акт перевірки буде підставою для порушення кримінальної справи, то з великою імовірністю – саме так це будуть використовувати.

Не перевірив контрагента свого контрагента – завідомо допускав, що інформація недостовірна.

Як все це пов’язується з існуванням системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) і реєстрацією ПН?

Нагадаю, що з практики застосування ст. 212 КК податкова обґрунтовувала наявність умислу такою фразою: «ухилився від сплати податків з метою ухилення від сплати податків». Це тут і мотив, і вина – все доведено. Але ж і суди підтримували такі формулювання.

Законопроект також передбачає зміни до КПК, а саме у ст. 214:

«доповнити частиною десятою такого змісту:
«10. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу України, можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише у разі, коли
податкове правопорушення визначено актом документальної перевірки
відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу України та іншими додатковими фактичними даними, що встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин кримінального правопорушення».

Ця фраза означає повернення до традиційного колись підходу, що акт перевірки – це податковий злочин і кримінальна справа.

Якість перевірки всім відома… Наслідки за незаконні висновки акта перевірки також всім відомі (вони відсутні).

Скільки часу знадобилось, щоб припинити цю ганебну практику, коли податковий спір підміняли кримінальними справами і безперервними допитами домагалися укладання угоди про визнання винуватості?

В одній справі після такої угоди в адміністративному порядку ППР скасували на рівні ВСУ, а угоду оскаржуємо (за заявою особи, яку змусили її підписати) вже 5 років після рішення ВСУ. Так от, суд першої інстанції, який переглядає справу в кримінальному провадженні, за п’ять років так і не наважився переглянути справу, кожного разу відкладаючи її на чергові півроку…

Недосконалість кадрів податкової міліції та податкових органів, складність та непередбачуваність податкового законодавства компенсувались слабкою податковою міліцією. З появою БЕБУ все повернеться, як було за відомих часів існування міністерства доходів і зборів.

Плановий підхід у податковій вже відновлюється, можна очікувати, що скоро він буде підкріплений кримінальними справами…

Детальніше про історію цього питання у виданні «Податковий спір чи злочин».

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

Перегляди 1469