Липень уже «не за горами», а критерії зупинення реєстрації податкових накладних усе ще в проекті

25 Травня, 2017 Інформаційні листи

Тестовий період роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних уже досяг «екватору» і починає близитись до завершення, а однозначного розуміння, як ця система буде працювати й досі немає.

Нагадаємо: з 1 липня реєстрація податкових накладних буде блокуватись, якщо такі накладні підпадатимуть під низку критеріїв, згідно з процедурою визначеною Податковим кодексом України (далі – «ПКУ»). Детальніше щодо порядку зупинення реєстрації податкових накладних можна ознайомитися в інформаційному листі «Блокування реєстрації податкових накладних або нереальні господарські операції «по-новому»?».

При цьому досі остаточно невідомо в яких випадках реєстрація податкової накладної може зупинятись. У кращих традиціях нормотворення, відповідні критерії для зупинення реєстрації ще знаходяться у стадії «проекту». Останній із низки проектів таких критеріїв був оприлюднений 5 травня на сайті Державної фіскальної служби України (далі – «ДФС»)1. Але і цей проект, виходячи із публічних обговорень у Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики за участю представників Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України, ще буде доопрацьовуватись.

Зупинимось коротко на тому, що нині відомо стосовно очікуваних випадків блокування реєстрації податкових накладних.

Обсяг податкових накладних, що підлягатимуть перевірці, у порівнянні з попередньо оприлюдненими проектами2, дещо доопрацювали: збільшили поріг обсягу постачання для виключення з-під перевірки малого бізнесу3, знизили поріг податкового навантаження, який виключає з-під перевірки суб’єктів реального бізнесу4, та прибрали виключення щодо податкових накладних, які зареєстровані за нульовою ставкою податку.

Також виходячи із тексту оприлюдненого проекту, підставою для виключення з-під перевірки пропонується вважати рішення про врахування інформації з таблиці платника. Цікаво, що навіть у Голови Комітету ВРУ з податкової та митної політики виникла ціла низка питань до цього винятку5. Зі свого боку, маємо також багато питань-припущень. Так, припускаємо, що виняток за цим пунктом повинен був застосовуватися не до обсягу податкових накладних, що підпадають під перевірку, а власне, лише при застосуванні першого критерію, як це було передбачено попередніми проектами. Оскільки наразі гіпотетично може виникнути ситуація, що в результаті врахування інформації з таблиці щодо однієї із податкових накладних, всі інші накладні цього платника не підлягатимуть моніторингу, адже інформація з його таблиці уже була врахована.

Критерії для зупинення реєстрації податкових накладних, у порівнянні з попередніми версіями проектів Наказу6, суттєво змінені: доопрацьовано критерій щодо виявлення «скруток» товару, виключено критерії щодо підписання податкових накладних ЕЦП, виготовленими з порушенням, та наявності вироків щодо підписанта за ст. 205 та 209 КК України7.

Наразі критерії для зупинення реєстрації податкової накладної звучать так:

Критерій № 1

«Обсяг постачання товару в ПН, що реєструється, у 1,5 або більше разів перевищує залишок різниці постачання цього товару за ЗарНакл з 01.01.2017 р. та обсягу придбання цього товару за отриманими ЗарНакл з 01.01.2017 р.);

та ∑ ПДВ ЗарНакл з 01.01.2017 р. з придбання товарів з кодами згідно УКТЗЕД (які окремо будуть затверджені ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України) > 50 % ∑ ПДВ ЗарНакл з 01.01.2017 р., які були зареєстровані контрагентами платника щодо придбання товарів;

та ∑ ПДВ ЗарНакл в звітному періоді (з урахуванням поданої) > середньомісячної за останні 12 місяців ∑ ЄСВ сплаченого на позабюджетні рахунки та податків до зведеного бюджету» (ця додаткова умова зазначена окремо від критеріїв, але фактично є ще одним додатковим критерієм).

Як бачимо, критерій так званого «пересорту» прописаний детальніше і Мінфін деякою мірою намагається вирішити проблему різниці в періодах придбання та подальшого продажу. Однак і надалі виникають питання щодо того, як буде визначатись обсяг постачання товару: виходячи із кількості (тоді як бути з оптовим придбанням та роздрібним продажем, придбанням/продажем по частинах і т.д.) чи вартості (тоді як враховуватиметься зміна курсу валют й інші об’єктивні фактори значних відмінностей ціни придбання/продажу)?

Крім того, постає питання: як будуть перевірятися податкові накладні щодо послуг і чи будуть такі накладні перевірятися взагалі на предмет «скруток»?

Також є питання щодо переданого на відкуп ДФС повноваження із визначення кодів товарів за УКТЗЕД та послуг за ДКПП, оскільки фактично перелік відповідних кодів є складовою критерію, тому визначатися має саме Міністерством фінансів України, як це визначено п. 74.2 ПКУ.

Критерій № 2 «Відсутність у платника дозвільних документів, які відповідно до законодавства передбачені для виробництва або реалізації товарів/послуг, які зазначені платником у податковій накладній».

Критерій № 3 «Співвідношення суми податку на додану вартість за розрахунками коригування в сторону зменшення оплати за товари/послуги (в тому числі для не платників податку на додану вартість) за поточний місяць до суми податку на додану вартість, сплаченої до зведеного бюджету у місяці, за який подано такі розрахунки коригування > 0.2».

Як бачимо, досить багато питань постає щодо першого критерію, а він є основним в механізмі блокування реєстрації податкових накладних. Що стосується другого та третього критеріїв, то зауважимо лише про формальні невідповідності їх окремого застосування положенням п. 201.16 ст. 201 ПКУ, який вказує саме про застосування сукупності критеріїв, а не одного з них.

Поряд з цим суперечливим також є виключення з переліку критеріїв пункту щодо наявності інформації про підписання податкових накладних ЕЦП, виготовлених з порушенням законодавства. Адже на практиці існують не поодинокі випадки підробки документів та подальшого викрадення податкового кредиту з рахунку платника. Так, можливо саме формулювання критерію потребувало доопрацювання, але, вважаємо, що функціонування такого критерію було б корисним.

Сподіваємося, що усі зазначені спірні моменти будуть врегульовані при доопрацюванні проекту та затвердженні фінальної версії критеріїв.

У свою чергу, у переліку документів, який пропонується подавати, якщо платник податків не погоджується із зупиненням реєстрації податкової накладної, змін по суті майже немає, окрім того, що на виконання пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ перелік документів визначений у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків. При цьому необхідність подання таких «важливих» документів, як щодо наявності трудових ресурсів та на підтвердження якості продукції, залишили. Перелік документів для зручності додається.

Поточна редакція проекту ще не фінальна та критерії ще допрацьовуються. Залишається лише сподіватися, що після завершення тестового періоду механізм запровадженого блокування буде працювати коректно та з урахуванням усіх зауважень.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування» від 05.05.2017 р. додається.

2Попередні редакції проекту наказу Міністерства фінансів України для зручності розміщенні за посиланням-1 та посиланням-2.

3Поріг обсягу постачання для виключення з-під перевірки малого бізнесу було збільшено з 50 до 500 тис. грн. Критерій у попередній редакції: ∑ ЗарНакл за поточний місяць < 50 тис. грн та особа, що є керівником, займає аналогічну посаду < ніж 4 платників податків.

4Поріг по податковому навантаженню, яке виключає з-під перевірки суб’єктів реального бізнесу було знижено з 8 до 5 %. Критерій у попередній редакції: За останні 12 місяців (∑ ЄСВ сплаченого на позабюджетні рахунки та податків до зведеного бюджету) /(обсяг постачання за ПН в ЄРПН) > 0,08 та ∑ ЗарНакл за поточний місяць ≤ 1,3 * (найбільша ∑ЗарНакл за останні 12 місяців).

5Публікація на офіційному сайті Голови Комітету ВР з податкової та митної політики Ніни Южаніної.

6Критерій наступного змісту: наявна інформація в контролюючих органах від платника та/або правоохоронних органів, що електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку, якими підписано податкову накладну, направлену на реєстрацію в ЄРПН, виготовлено з порушенням законодавства.

7Критерій наступного змісту: посадову особу платника податків – юридичної особи чи платника податків – фізичну особу визнано судом винним у скоєнні злочину, передбаченого статтями 205 або 209 Кримінального кодексу України, якщо судимість за цей злочин не було погашено або знято.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2017

Перегляди 662

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Що робити, якщо реєстрацію податкової накладної зупинено? 04 Серпня, 2017    5243

Податковий кредит з липня 2017: чи може він бути оспорений податковим органом у разі, якщо податкова накладна зареєстрована в ЄРПН? 04 Серпня, 2017    1371

Набрали чинності критерії блокування податкових накладних та порядок роботи комісії ДФС 27 Червня, 2017    4166

Блокування реєстрації податкових накладних або нереальні господарські операції «по-новому»? 14 Квітня, 2017    11338

Прокоментувати