Особливості електронного декларування згідно із Законом України «Про запобігання корупції»

30 вересня, 2016 Інформаційні листи

Система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена Законом України «Про запобігання корупції» (надалі – «Закон»), розпочала свою роботу з 01 вересня 2016 року1.

Зазначимо, що напередодні, 31 серпня 2016 року, Експертною радою Держспецзв’язку прийнято рішення про відповідність створеної комплексної системи захисту інформації (надалі – «КСЗІ») Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр), встановленим вимогам та видачу Атестата відповідності КСЗІ Реєстру2. Тому початок роботи системи є легітимним, хоча на практиці ще можуть виникати певні технічні збої, адже досі ведуть роботи по доопрацюванню коду програми.

Розглянемо детальніше порядок електронного декларування  та його особливості у 2016 році.

 І. Суб’єкти декларування

Суб’єктами декларування є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та посадові особи юридичних осіб публічного права, які не увійшли до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ст. 3 та ст. 45 Закону).

 ІІ. Порядок декларування

Робота системи електронного декларування запроваджується у два етапи:

З 01 вересня 2016 року – вимоги щодо електронного декларування поширюються на службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають відповідальне та особливо відповідальне становище (перехідний період).

З 01 січня 2017 року – вимоги щодо електронного декларування поширюються на всіх суб’єктів декларування (початок роботи в загальному режимі), а саме всі суб’єкти декларування зобов’язані з 01 січня по 01 квітня 2017 року заповнити на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2016 рік.

 ІІІ. Особливості електронного декларування у 2016 році

У перехідний період з 01 вересня 2016 року до 01 січня 2017 року вимоги щодо електронного декларування стосуються виключно службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Перелік таких службових осіб наведено у примітці до ст. 50 Закону. До них відносяться, серед іншого, Президент України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів.

Щорічна декларація за 2015 рік

Згідно із п. 2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону:

«У 2016 році службові особи, які на день початку роботи зазначеної системи займають згідно зі статтею 50 цього Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи».

Аналогічне правило закріплено і в Рішенні №2, але в ньому вже конкретизовано, що перебіг строку 60 календарних днів починається з 12-ї години ночі 01 вересня 2016 року. Отже, службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані заповнити щорічну електронну декларацію за 2015 рік он-лайн до 30 жовтня 2016 року включно.

Зазначимо, що згідно із ст. 47 Закону, Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій на його офіційному веб-сайті. А тому, на нашу думку, декларація може бути подана службовою особою і 30 жовтня 2016 року, незважаючи на те, що цей день є вихідним (неділя).

Декларація службової особи, що припиняє діяльність

Службові особи, які 01 вересня 2016 року чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та які станом на 01 вересня 2016 року займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані подавати декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (ч. 2 ст. 45 Закону). При цьому декларація подається до такого припинення повноважень, але не пізніше дня припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»3. Крім того, вони також зобов’язані до 12-ї години ночі 01 квітня наступного після такого припинення року подати декларацію, що охоплює попередній рік (період з 01 січня до 31 грудня включно).

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

Починаючи з 01 вересня 2016 року, такі службові особи зобов’язані подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, передбачені ст. 52 Закону.

Всі інші службові особи зобов’язані до 01 січня 2017 року подати декларації за формою та в порядку, встановленими Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», тобто подати декларації за 2015 рік в паперовій формі за місцем роботи.

 IV. Форма декларації та правила її заповнення4

Загальні вимоги до інформації, що має бути зазначена в деклараціях службових осіб, наведені в ст. 46 Закону. Форма декларації та правила її заповнення затверджені рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10 червня 2016 року.

Загальні вимоги

Декларація заповнюється та подається особисто суб’єктом декларування на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб’єкта декларування шляхом заповнення електронної форми. Паперова копія декларації не подається.

Інформація у щорічних деклараціях зазначається станом на 31 грудня звітного року, у деклараціях у зв’язку із припиненням діяльності – станом на день, що передує дню подання декларації. Це стосується також інформації про членів сім’ї суб’єкта декларування, зареєстрованого місця проживання та місця фактичного проживання.

Доходи та видатки суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, з метою відображення у декларації перераховуються у грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату одержання доходів/здійснення видатків. Відомості щодо фінансових сум (кількості грошей) заокруглюються до гривні.

Вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що знаходяться у власності суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до їх останньої грошової оцінки або, якщо така оцінка не проводилася чи її результати не відомі суб’єкту декларування, то на момент набуття об’єкта у власність (згідно з документом, на підставі якого було набуто право власності). Інформація про вартість нерухомого майна не зазначається, якщо вона не відома суб’єкту декларування і не повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину. Тобто проводити грошову оцінку об’єктів декларування виключно для цілей декларування не потрібно.

Якщо із правовстановлюючих документів встановити вартість майна у грошовій одиниці України неможливо (зокрема, якщо вартість вказана в радянських або українських карбованцях), а оцінка такого майна не проводилась чи її результати невідомі суб’єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід позначити «Невідомо» (обрати відповідну помітку у зазначеному полі).

Вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Щодо доходів/видатків, одержаних/здійснених за кордоном, зазначається держава, в якій їх було одержано/здійснено.

У разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації, суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити про це в декларації, відобразивши в декларації всю відому йому інформацію про об’єкти декларування стосовно такого члена сім’ї. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону, Національне агентство з питань запобігання корупції проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації щодо членів сім’ї суб’єкта декларування у випадку, якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовився надати будь-які відомості для заповнення декларації.

Варто зазначити, що під членами сім’ї згідно із ст. 1 Закону розуміються особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Об’єкти, що підлягають декларуванню

Інформація у декларації подається незалежно від того, знаходиться об’єкт декларування на території України чи за її межами.

  1. Об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Таке декларування здійснюється незалежно від вартості об’єкта.

Під «іншими правами користування» у декларації розуміються: сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, інші права, передбачені законодавством.

  1. Об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, які не прийняті в експлуатацію, або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, що:

а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України;

б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права;

в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

  1. Цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні чи користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Стосовно 2015 року це означає, що декларуванню підлягає рухоме майно (крім транспортних засобів), вартість якого перевищує 121 800 грн.

Це не стосується транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, відомості про які зазначаються незалежно від їх вартості.

Декларування цінного рухомого майна (крім транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), права на яке набуті до подання суб’єктом декларування першої декларації відповідно до вимог цього Закону (тобто до 01 січня 2015 року), здійснюється з обов’язковим зазначенням інформації про набуття такого майна до початку періоду здійснення діяльності із виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або у такий період. При цьому зазначення даних щодо його вартості та дати набуття у власність, володіння або користування не є обов’язковим.

  1. Цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із відображенням відомостей стосовно виду цінного папера, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів.
  2. Інші корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.
  3. Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.
  4. Нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті.
  5. Отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів – якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня звітного року. Стосовно 2015 року, ця вимога стосується подарунку, вартість якого перевищує 6 090 грн.

  1. Наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах за умови, що їх сукупна вартість перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня звітного року. Стосовно 2015 року – це 60 900 грн.
  2. Фінансові зобов’язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти за умови, що їх розмір зобов’язання перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня звітного року. У разі якщо розмір зобов’язання не перевищує встановленого порогу, то зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання. Стосовно 2015 року – це 60 900 грн.
  3. Видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені вище.

Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня звітного року. Стосовно 2015 року – 60 900 грн.

Варто зазначити, що службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків (перелік поки що не затверджений) у декларації також зазначають відомості про зазначені в п.1-9 об’єкти декларування, що є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта, або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Відомості, передбачені цією частиною, не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у пункті 6, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (промислове обладнання, спеціальна техніка тощо).

Відомості, що підлягають обов’язковому декларуванню є:

  • відомості про посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом;
  • відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях).

 V. Відповідальність

За невиконання службовими особами вимог Закону щодо електронного декларування передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність5

Несвоєчасне подання без поважних причин декларації тягне за собою накладення штрафу від 850 грн до 1700 грн.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від 1700 грн до 3400 грн.

Якщо зазначені вище порушення вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, то вони тягнуть за собою накладення штрафу від 1700 грн до 5100 грн з конфіскацією доходу чи винагороди, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат (на сьогодні від 145 000 грн до 362 500 грн), тягне за собою накладення штрафу від 17 000 до 85 000 грн.

Кримінальна відповідальність6

Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації караються штрафом від 42 500 грн до 51 000 грн, або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат (на сьогодні – понад 362 500 грн).

! У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

Примітки:

1 Згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №2 від 10 червня 2016 року (надалі – «Рішення № 2»).

2 Заява Держспецзв’язку стосовно надання Атестату відповідності КСЗІ Єдиного державного реєстру електронних декларацій.

3 Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджена рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10 червня 2016 року.

4 Детальні роз’яснення порядку заповнення декларації, затверджені рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 11 серпня 2016 року.

5 Передбачено ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

6 Передбачено ст. 366-1 Кримінального кодексу України.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2016

Перегляди 823

Прокоментувати