РРО-зміни
У зв’язку із набранням 10.12.2020 року чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» від 01.12.2020 року у правовому регулюванні РРО відбулись наступні зміни:
- відтерміновано до 01.01.2022 року збільшення розміру фінансових санкцій, передбачених пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО).
- 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
- скасовано обов’язок суб’єктів господарювання забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (обов’язок був передбачений пунктом 13 статті 3 Закону про РРО). Відповідальність за невиконання такого обов’язку, встановлену пунктом 1 статті 17 Закону про РРО, з 10.12.2020 року також скасовано.
- зазнала змін вимога щодо обов’язкового використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару (послуги), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, яка була передбачена пунктом 11 статті 3 Закону про РРО.
- для підакцизних товарів залишився обов’язок проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Штраф за його невиконання становить 300 НМДГ (5100 грн).
- було виключено норми щодо застосування механізму «Кешбек», – компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій, – який мав би запрацювати з 01.01.2021 року.
Серед іншого, були виключені й норми, які деталізували б механізм подання покупцем (споживачем) скарги щодо порушення суб’єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахункових операцій (в т.ч. щодо форми та змісту такої скарги).
Однак, варто зауважити, що відсутність таких положень не виключає можливості подання покупцем (споживачем) скарги щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій.
Можливість подання такої скарги покупцями (споживачами) з 01.01.2021 року передбачена Податковим кодексом України.
Так, з 01.01.2021 року набрали чинності окремі положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019 року № 129-IX, якими було внесено зміни до підпункту 72.1.6 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України, та передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується, зокрема й інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО та/або ПРРО.
Зауважимо, що жодних вимог до такої скарги та механізму її подання і опрацювання наразі не передбачено.
- статтю 9 Закону про РРО доповнено пунктом 14, відповідно до якого РРО (ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги (!) у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
- уточнено порядок застосування ПРРО.
Зокрема, п. 7 ст. 3 Закону про РРО передбачили, що суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
Серед вимог до ПРРО – додано обов’язок забезпечувати створення та передачу до фіскального сервера контролюючого органу електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, а також контрольної стрічки електронних фіскальних звітних чеків та іншої інформації, необхідної для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу (ст. 12-1 Закону про РРО).
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним повністю заборонили.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Що змінилося з 01 січня 2021 року у сфері оподаткування?
Законопроєкт № 1073 – це не про кешбек, це про повну фіскалізацію
ЩУРЯЧІ ПЕРЕГОНИ НА МІСЦІ
(або поговоримо про 1053-1 і 1073)
РРО: чергові очікувані зміни