Блог

Іван Шинкаренко

Кандидат економічних наук, партнер КМ Партнери

Ще не встигли фахівці з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) та міжнародного оподаткування осмислити та відкоментувати першу частину пропозицій ОЕСР щодо «уніфікованого підходу» до оподаткування цифрової економіки, як з’явилася друга частина. І ця частина не менш, а може, й більш, вражаюча.

За результатами ознайомлення з документом не полишає думка, що команда ОЕСР, мабуть, дуже захопилася роллю архітектора майбутнього глобального податкового укладу. Пропонуються, дійсно, тектонічні зміни.

Так, ОЕСР винесла на публічне обговорення «Глобальну пропозицію проти розмивання бази оподаткування», також позначену абревіатурою «GloBE» (від англ. Global Anti-Base Erosion).

Сутність пропозиції ОЕСР описує таким чином:

«… Пропозиція “GloBE” … передбачає суттєву зміну міжнародної податкової архітектури … має на меті всесторонньо адресувати проблеми BEPS, що залишилися, шляхом запровадження мінімальної ставки оподаткування прибутків міжнародного бізнесу. Мінімальна ставка оподаткування всіх доходів зменшує стимули для перенесення прибутків [в низькоподаткові юрисдикції] та встановлює нижню межу для податкової конкуренції між юрисдикціями… Пропозиція “GloBE”, як очікується, вплине на поведінку платників податків та юрисдикцій…».

Пропозиція «GloBE» складається з чотирьох компонентів:

• Правило щодо включення доходу [до бази оподаткування материнської компанії] філіалу в іншій країні чи контрольованої особи, якщо такий дохід був оподаткований за ефективною ставкою, нижчою узгодженого мінімального рівня.
• Правило щодо платежів, які не були оподатковані належним чином. За цим правилом платежі на користь пов’язаних осіб, які не оподатковуються принаймні за глобальною мінімальною ставкою, не будуть дозволені до вирахування при розрахунку бази оподаткування або підлягатимуть оподаткуванню у джерела виплати.
• Правило щодо зміни підходу до уникнення подвійного оподаткування. А саме, право країн, із яких виплачується дохід, що не оподатковується, принаймні, за мінімальною ставкою, не надавати безпосереднього звільнення від оподаткування, а натомість застосовувати механізм зарахування податку, сплаченого закордоном, у зменшення податкових зобов’язань.
• Правило щодо того, що певні виплати, які не будуть оподатковані принаймні за глобальною мінімальною ставкою, будуть підлягати оподаткуванню в країні, з якої виплачується дохід, шляхом коригування.

Якщо підсумувати, то ключовими аспектами нової пропозиції ОЕСР є запровадження концепції глобальної мінімальної ставки оподаткування прибутку. Тобто міжнародний бізнес повинен буде продемонструвати, що ефективна ставка на його прибутки з будь-яких джерел не менша за узгоджену на глобальному рівні мінімальну ставку. Якщо це не так, то «включатимуться» нові правила оподаткування в країні, з якої виплачується дохід.

За словами ОЕСР, те, що пропонується, є координацією податкової політики на глобальному рівні.

Однак, як я пригадую з часів роботи над дисертацією, з точки зору теорії така оцінка з боку ОЕСР видається занадто скромною.

Так, термін «координація» позначає одну зі стадій податкової гармонізації. В теорії виділяють п’ять таких стадій: конвергенція (найнижчий ступінь гармонізації), співробітництво, координація, сумісність, стандартизація (найвищий ступінь гармонізації).

Все, що ми до цього бачили на рівні глобальних ініціатив ОЕСР, зокрема, BEPS, відноситься до стадії співробітництва.

Зараз ОЕСР пропонує встановити глобальну мінімальну ставку оподаткування, що в теорії є можливим виключно на значно вищих стадіях податкової гармонізації, таких як сумісність і стандартизація. Навіть у ЄС так і не змогли досягти повноцінної стадії сумісності в частині прямого оподаткування прибутків.

А тому вказані пропозиції ОЕСР вбачаються чимось зі сфери фантастики. Принаймні на цьому етапі. Втім, колись й ініціативи BEPS здавалися чимось із такого ж жанру. Тож подивимося, яким чином розвиватимуться події.

Прокоментувати