Антон Чехов у нарисах «Із Сибіру» дає оцінку російському юристу, яка за 120 років не втратила своєї актуальності для юриста українського
«Вже 20-30 років наша мисляча інтелігенція повторює фразу, що всякий злочинець є продуктом суспільства, але як же вона байдужа до цього продукту! Причина такого індиферентизму до ув’язнених… криється у надзвичайній неосвіченості нашого російського юриста; він мало знає і також не є вільним від професійних забобонів, як і висміяне ним кропив’яне насіння. Він здає університетські екзамени тільки для того, щоб вміти засуджувати людину та присуджувати її до тюрми та заслання; вступивши на службу та отримуючи платню, він тільки засуджує та присуджує, а куди потрапляє злочинець після суду та навіщо, що таке тюрма та що таке Сибір, йому невідомо, нецікаво та не входить до кола його компетенції: це вже справа конвойних та тюремних наглядачів з червоними носами!»