Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року на користь податкової щодо застосування штрафів до страхової компанії за не звітування за формою 20-ОПП
Постанова взята з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/14197/17
адміністративне провадження № К/9901/58940/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача – Хохуляка В.В.,
суддів – Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в судовому засіданні без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 (суддя – Каракашьян С.К.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 (головуючий суддя – Федотов І.В., судді: Літвіна Н.М., Сорочко Є.О.) у справі №826/14197/17.
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31.10.2017 №0001864302.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» посилається на те, що зміст норми пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України не містить правових підстав для накладення штрафу за кожним окремим об`єктом оподаткування по виявленому факту порушення суб`єктом господарювання порядку взяття на облік (реєстрацію) об`єктів оподаткування. Також позивач зазначає, що законодавством не встановлений обов`язок платника податків подавати відомості про будь-які об`єкти, що перебувають на тих або інших правових підставах (право власності, оренда, та інше).
У відзиві на касаційну скаргу Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «СК «ПРОВІДНА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.07.2017 № 2486/28-10-43-02/23510137, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, яке полягало в тому, що позивачем не подавались повідомлення про облік об`єктів оподаткування в контролюючих органах за формою № 20-ОПП встановленою Порядком обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588.
Так, відповідачем встановлено, що позивачем не подано заяв про реєстрацію об`єктів, через які провадиться господарська діяльність, при цьому перелік з 422 об`єкта наведено в додатку №19 до акту перевірки.
На підставі названого акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження, 31.10.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001864302, відповідно до якого за порушення пункту 63.3. статті 63 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 215 220 грн.
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного місця обліку великого платника податків.
Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наданих позивачем договорів оренди нерухомого майна, перелік яких відображено в акті перевірки, передбачено, що нерухоме майно передається для розміщення офісу з метою здійснення статутної діяльності позивача (пункти 1.3 – 1.4 договорів оренди).
При цьому, відомостей про здійснення іншої статутної діяльності, ніж страхова, позивачем не надано, договорів з визначенням іншого призначення орендованого майна суду не надано.
Позивачем, на вимогу суду першої інстанції, було повідомлено суд про наявність офіційного сайту позивача – www.providna.net, внесеного до Державного реєстру фінансових установ.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті позивача – www.providna.net, судами також встановлено, що в структурі страхової компанії діють центри прийому та обслуговування клієнтів, які входять до складу філій позивача.
Саме зазначені центри й було кваліфіковано відповідачем як місця провадження господарської діяльності.
З огляду на те, що інформація про наявність відділень підтверджується на вищезазначеному сайті позивача, а позивачем не повідомлено про закриття відділень, або використання їх з метою, не пов`язаною з веденням господарської (статутної, страхової) діяльності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано підтримали висновки податкового органу про ведення позивачем діяльності через зазначені в додатку до акту перевірки відділення.
Крім того, судами обґрунтовано враховано, що відповідно до п.2.2 наданого позивачем положення про структурний підрозділ філії ПрАТ «СК Провідна», вбачається, що працівники центру прийому та обслуговування клієнтів, відповідно до довіреності, наданої від імені Товариства, мають право укладати договори страхування з добровільних та обов`язкових видів страхування від імені Товариства.
Пунктом 3.8 вказаного положення передбачено, що для укладення договорів страхування директор філії передає керівнику центра номерну печатку, отриману від товариства, що оформляється відповідним актом приймання – передавання.
При цьому, позивачем не повідомлено будь – якої іншої мети функціонування відділень.
Згідно з пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень.
Згідно з пунктом 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі по тексту – Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти за формою №20-ОПП про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку.
Як передбачено в пунктах 8.2-8.4 Порядку 1588, об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку.
Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Отже, платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Як встановлено судами, позивачем не подано до податкового органу за місцем реєстрації повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, при цьому, в перевірений період позивач при здійсненні підприємницької діяльності використовував приміщення та нерухоме майно.
З огляду на те, що позивачем проводилась господарська діяльність через відділення, які розташовані в інших місцях, ніж місце розташування позивача та його філій, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у позивача обов`язку повідомити про здійснення господарської діяльності такими відділеннями.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №826/14197/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна