Пояснювальна записка до проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо забезпечення можливості створення додаткового капіталу товариством та внесення учасниками товариства внесків до додаткового капіталу товариства»
Пояснювальну записку взято із сайту Верховної Ради України за посиланням.
1. Обґрунтування необхідності прийняття акту
Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ) є найбільш
розповсюдженою організаційно-правовою формою підприємств в Україні, яка
використовується як українськими підприємцями та інвесторами, так і
іноземними інвесторами.
Даним законопроєктом пропонується удосконалити положення Закону
України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”
(надалі – Закон про ТОВ) в частині залучення інвестицій (у формі внесків) в
додатковий капітал ТОВ та передбачити в Законі про ТОВ норми щодо
можливості створення та існування додаткового капіталу.
Слід відзначити, що розмір статутного капіталу ТОВ є насправді досить
умовною величиною, наприклад, Закон про ТОВ взагалі не встановлює
мінімального розміру статутного капіталу ТОВ. До того ж, на практиці, часто
вартість активів ТОВ, наприклад вартість прав інтелектуальної власності чи
інших активів та прав створених ТОВ, може суттєво відрізнятися від
формального розміру статутного капіталу.
У трансакціях венчурного капіталу та прямих інвестицій майже завжди
розмір частки, яку отримує інвестор, не залежить від формального розміру
статутного капіталу та розміру вкладу інвестора по відношенню до розміру
статутного капіталу. Наприклад, перші зовнішні інвестори у Apple та
Facebook, до того, як ці компанії стали публічними та почали торгуватися на
фондових біржах, отримували свої акції (частки) відповідно до узгодженої із
засновниками вартості компанії (тобто вартості її активів, капіталізації бізнесу
та перспективи росту вартості компанії у майбутньому), а не до розміру їх
статутного капіталу чи номінальної вартості акцій (часток) на момент
здійснення інвестицій.
Такий підхід дозволяв належно оцінити вартість компаній, створених
засновниками, та убезпечити засновників від розмиття на стадіях залучення
зовнішніх інвестицій, ще до моменту виходу цих компанії на організовані
ринки капіталу. Що ж до інвесторів, то це також дозволило їм належно оцінити
створену засновниками вартість та отримати вигоду від подальшого зростання
вартості як компаній, так і їхніх інвестицій.
Створення додаткового капіталу та здійснення внесків до додаткового
капіталу, як це передбачено даним законопроєктом, є одним із способів для
залучення інвестицій у ТОВ, внаслідок чого, розмір статутного капіталу ТОВ
та розміру часток учасників ТОВ, не будуть змінюватися.
Незважаючи на те, що інститут внесків до додаткового капіталу знайшов
своє відображення в нормах та стандартах бухгалтерського обліку, а також в роз’ясненнях державних органів України, що стосуються бухгалтерського та
податкового обліку, даний інститут залишається неврегульованим в
законодавчих актах, якими регулюється діяльність ТОВ, зокрема в Законі про
ТОВ.
Так, в Листі Міністерства фінансів України від 08.12.2019 р., № 11210-09-
62/32343 зазначається наступне:
“… оскільки для цілей бухгалтерського обліку збільшення
додаткового капіталу за рахунок внесків засновниками є операцією, що
призводить до збільшення власного капіталу та при цьому не приводить
до збільшення доходу підприємства, то відповідно внесення грошових
коштів засновниками як додатковий капітал без зміни розміру
статутного капіталу не включається до складу доходів платника
єдиного податку третьої групи (юридичної особи)”.
Інститут додаткового капіталу та внесків до додаткового капіталу, які не
впливають на розмір (збільшення) статутного капіталу, також передбачено в
нормативних актах які регулюють бухгалтерський облік, зокрема в Наказі
Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р., № 291, із змінами та
доповненнями, яким було затверджено “Інструкцію про застосування Плану
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій”.
Слід відзначити, що Закон України “Про господарські товариства” від
19.09.1991, № 1576-XII (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 49,
ст.682), включав норми, які, за своїм змістом, можна було віднести до таких,
які передбачали можливість внесків до додаткового капіталу ТОВ. Так, абзац
другий статті 51 Закон України “Про господарські товариства” передбачав
наступне:
“Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески
учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної
в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено
установчими документами”.
Проте, з моменту набуття чинності Закону про ТОВ Закон України “Про
господарські товариства” втратив свою чинність у частині, що стосується
товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою
відповідальністю, а Закон про ТОВ на даний час не містить норм, якими могли
б керуватися засновники та учасники ТОВ в питаннях додаткового капіталу
ТОВ та внесків учасників до додаткового капіталу ТОВ.
При цьому, можливість створення додаткового капіталу прямо
передбачена законодавством для акціонерів акціонерних товариств. А саме,
відповідно до частини 5 статті 16 Закону України “Про акціонерні товариства”
від 27.07.2022 № 2465-IX (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2023, № 18-19,
ст.81), “Акціонерним товариством можуть створюватися інші додаткові та
спеціальні фонди. Акціонери товариства можуть робити додаткові внески
до додаткового капіталу та спеціальних фондів товариства без зміни
кількості належних їм акцій та їх номінальної вартості.”
Законодавчі акти корпоративного права багатьох країн включають норми,
які регулюють відносини, які стосуються або є еквівалентними до внесків до
додаткового капіталу ТОВ, як це передбачено даним законопроєктом.
Так в корпоративному праві США, як на федеральному рівні так і рівні
окремих штатів, врегульовано відносини, які є еквівалентами до внесків до
додаткового капіталу (щодо цього, в праві США застосовується термін –
“Additional Paid-In Capital” – “Додатковий сплачений капітал”). В
американських корпораціях, які за своєю організаційно-правовою формою,
використовуються найчастіше, так, як ТОВ використовуються в Україні.
Наприклад, норми щодо додаткового сплаченого капіталу передбачені в
законодавстві штату Делавер, – штату, який найчастіше використовується для
реєстрації компаній та корпорацій в США, і має найбільш розвинену практику
застосування, в тому числі судову, норм корпоративного права.
В корпоративному праві Канади, де не передбачено існування такої
організаційно-правової форми як ТОВ, також передбачена та врегульована
можливість здійснення внесків еквівалентних до внесків до додаткового
капіталу, які в праві Канади мають назву “share premium”. Такі норми включені
як у федеральний законодавчий акт – Canada Business Corporations Act
(CBCA), так і в законодавчі акти на рівні окремих провінцій. Наприклад, в
провінції Онтаріо, відповідні норми включені в Ontario Business Corporations
Act (OBCA).
В англійському праві також передбачена та врегульована законодавчими
нормами концепція еквівалентна до внесків у додатковий капітал. В
англійському законодавчому акті Companies Act 2006 щодо неї
використовується термін “share premium account”.
Відповідні норми також передбачені корпоративним правом країн
Європейського Союзу. Так, норми щодо відносин еквівалентним до внесків до
додаткового капіталу ТОВ передбачені в корпоративному законодавстві Кіпру
– Companies Act (юрисдикції, яка найчастіше використовується українськими
та іноземними інвесторами для структурування та здійснення інвестицій в
Україну) та законодавстві Польщі – в Kodeks spółek handlowych (Кодекс
торгових (господарських) товариств).
Також, такі відносини врегульовані в праві країн, які є країнами-
кандидатами для входження до Європейського Союзу. Наприклад, відповідні
норми передбачені корпоративним законодавством Сербії.
В інтересах України, щоб українські та іноземні інвестори мали
механізми та вибір здійснення інвестиційних трансакцій в межах української
юрисдикції. Цей законопроєкт, в разі його прийняття, створює таку
можливість.
При цьому, здійснення внесків до додаткового капіталу чітко встановлює,
що здійснення таких внесків відбувається без наслідку “розмиття” часток
засновників чи учасників, що є особливо важливим для засновників ТОВ, які
вкладають свої зусилля, час та інвестиції у збільшення ринкової вартості своїх
ТОВ, що не завжди може бути відображено у збільшенні статутного капіталу
ТОВ.
Важливо підкреслити, що йдеться про створення додаткових
можливостей саме для залучення інвестицій у ТОВ, а не про продаж часток і
виведення коштів із ТОВ. При цьому, як зазначено вище, передбачена
законопроєктом можливість дозволить залучати інвестиції безпосередньо в
українську юридичну особу без необхідності структурування інвестиції через
“офшор” з більш гнучким корпоративним законодавством.
Законопроєкт та законодавчі пропозиції в його основі були предметом
попереднього обговорення на відкритих слуханнях та робочій групі Комітету
Верховної Ради України з питань економічного розвитку за участі
представників міністерств, бізнесу та громадських організацій. Такі слухання
відбулися 20 червня 2024 року, а робоча група – 6 грудня 2024 року.
Запропонований текст законопроєкту враховує зауваження та коментарі, які
були отримані в ході проведених заходів.
2. Мета і цілі прийняття законодавчого акта
Проєкт Закону розроблено з метою доповнення Закону про ТОВ
положенням щодо можливості створення у ТОВ додаткового капіталу, який є
окремим інститутом від інституту статутного капіталу ТОВ, можливості
залучення інвестицій у формі внесків учасників в додатковий капітал ТОВ без
зміни розміру статутного капіталу ТОВ та зміни часток учасників ТОВ.
3. Загальна характеристика та основні положення акта
Проєктом акту пропонується внести зміни та доповнення до Закону
України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» про
можливість створення в ТОВ додаткового капіталу, та можливість здійснення
внесків до додаткового капіталу ТОВ учасниками ТОВ без зміни номінальної
вартості чи дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі ТОВ та
без зміни розміру статутного капіталу ТОВ.
4. Стан нормативно-правової бази
Основу нормативно-правової бази у даній сфері становлять Закон
України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Реалізація цього законопроєкту не потребує внесення змін до інших
законодавчих актів.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація законопроєкту не потребує додаткового фінансування з
Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
акту
Прийняття законопроєкту дозволить засновникам та учасникам ТОВ
залучати інвестиції ТОВ у формі внесків до додаткового капіталу ТОВ. Наразі
переважна більшість такого роду трансакцій відбувається “в офшорі”,
оскільки, окрім інших ризиків в Україні, чинне законодавство не передбачає
норм щодо додаткового капіталу в ТОВ, на які інвестори могли б покластися
без жодних застережень, та отримати юридичні висновки (так звані – legal
opinions), які б також не включали застереження про можливі ризики пов’язані
із існуючою прогалиною в корпоративному законодавстві щодо внесків до
додаткового капіталу.
Прийняття законопроєкту матиме наслідком створення в Україні
можливості, яка існує в інших країнах. У випадку залучення іноземних
інвестицій в українські ТОВ, результатом такої можливості буде збільшення
не лише інвестицій в ТОВ, а й валютних надходжень в Україну.
Також це дозволить усунути розбіжність у тлумаченні та застосуванні
існуючих норм Закону про ТОВ нотаріусами, державними реєстраторами,
банками стосовно внесків до статутного капіталу ТОВ, коли намірами
учасників ТОВ є забезпечення можливості непропорційності таких внесків та
розмірів часток учасників відносно розміру статутного капіталу. При цьому,
законопроєкт дозволяє засновникам бізнесів бути захищеними від розмиття,
що співпадає із політикою держави щодо захисту міноритарних акціонерів.
Законопроєкт також заповнює прогалину в корпоративному
законодавстві та передбачає законодавчий механізм для учасників ТОВ
прозоро врегулювати відносини між собою. Це дозволить збільшити ринкову
капіталізацію українських ТОВ без зміни юрисдикції.
народний депутат України
Ярослав Рущишин
та інші народні депутати України
