Постанова Київського апеляційного суду від 05.06.2025 року у справі № 757/803/25-п
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 757/803/25-п
провадження № 33/824/3066/2025
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Кареліної Ірини Олегівни на постанову Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року в складі судді Константінової К. Е., у справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, головного бухгалтера ТОВ «АТ Енерго Трейд», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, –
встановив:
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Копії матеріалів вказаної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП направлено керівнику Печерської окружної прокуратури м. Києва Прокудіну Д. В. для вирішення питання щодо внесення відомостей до ЄРДР за вказаним фактом.
14.04.2025 захисник ОСОБА_1 – адвокат Кареліна І. О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 – адвокат Кареліна І. О. також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови від 12 березня 2025 року складено судом та отримано захисником ОСОБА_1. 04.04.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи ту обставину, що повний текст оскаржуваною постанови захисник ОСОБА_1 – адвокат Кареліна І. О. отримала 04.04.2025, з метою забезпечення права на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що зазначена постанова суду першої інстанції у даній справі винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, місцевий суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки доказам у справі для притягнення особи до адміністративної відповідальності, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення.
Вважає, що можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності існує виключно у випадку, коли дотримання встановленого законом порядку ведення податкового обліку покладено саме на вказану особу і входить до її посадових обов`язків. Оскільки керівник підприємства несе відповідальність за дії підприємства в цілому, відповідальність за ведення податкового обліку ним може бути передано іншому працівнику підприємства шляхом видачі відповідного наказу, затвердження посадової інструкцій, іншого виду регламентації трудових обов`язків працівників, тощо. В такому випадку вже інші, вказані в такому наказі чи інструкції, посадові особи набувають обов`язку дотримання порядку ведення податкового обліку, відтак набувають правосуб`єктності за ст.163-1 КУпАП виключно після включення такого обов`язку до їх зони відповідальності.
З урахуванням вищевикладеного, не зважаючи на те, що зазвичай дотримання порядку ведення податкового обліку в звичайній діловій практиці дійсно покладено на головного бухгалтера підприємства, для встановлення можливості притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП матеріали справи мають містити докази того, що обов`язок дотримання встановленого законом порядку ведення податкового обліку фактично було покладено на вказану особу. В іншому випадку це було б припущенням, а притягнення особи до адміністративної відповідальності за припущенням не допускається.
В даному випадку, доказів того, хто саме в ТОВ «АТ ЕНЕРГО ТРЕЙД» несе відповідальність за ведення податкового обліку, матеріали справи не містять.
Крім того, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягають порушення, які їй інкримінуються, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1, чим порушується право останньої на захист.
Окрім того, ані з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, ані з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено, які ж саме дії /бездіяльність вчинені останньою, у чому полягає її вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення взагалі не містить викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.163-1 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого останній правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначає, що єдиним доказом, на який посилається контролюючий орган в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є витяг з акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АТ ЕНЕРГО ТРЕЙД» № 779/33-00-07-01-/38489035 від 20.12.2024, який не є належним доказом у справі і до якого не надано жодного первинного документу, який би підтверджував інкриміновані правопорушення.
Крім того, нормами КУпАП не передбачено повноваження суду направляти матеріали справи прокурору для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя місцевого суду при її винесенні, зробивши фактично висновок про наявність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознак кримінального правопорушення, загалом не з`ясував питання про те, які ж саме дії/бездіяльність вчинені ОСОБА_1, у чому полягає її вина у вчиненні правопорушення, яке їй було інкриміноване за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП згідно протоколу від 20.12.2024, а також чи наявний у її діях або бездіяльності склад такого правопорушення. Тому, за відсутності з`ясування таких питань суддя дійшов передчасного висновку щодо наявності у її діях або бездіяльності (які у протоколі не конкретизовані) ознак саме кримінального правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Кареліна І. О. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед іншого вирішує чи належить до його компетенції розгляд даної справи та чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення .
Частиною 2 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, як що ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 002022/304 від 20.12.2024, ОСОБА_1 20.12.2024, будучи головним бухгалтером ТОВ «АТ Енерго Трейд», за адресою: АДРЕСА_2 , порушила порядок ведення бухгалтерського обліку, а саме: пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 135.1 ст.135 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями); Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; МСБО 1 «Подання фінансової звітності» МСБО 2 «Запаси»; МСБО 12 «Податки на прибуток» видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 68 342 292,00 грн, в т.ч. за: 1 кв. 2018 в сумі 6 780 980,0 грн, за 2 кв. 2018 в сумі 20 681 988,0 грн, за 2 кв. 2019 в сумі 29 494 144,00 грн, за 3 кв 2019 в сумі 18 09 024,00 грн, за 1 кв. 2022 року в сумі 141 300,00 грн, за 3 кв. 2022 року в сумі 1 024 374,00 грн, за 4 кв. 2022 року в сумі 6 515 003,00 грн, за 1 кв. 2023 року в сумі 1 004 372,00 грн, за 2 кв. 2023 року в сумі 891 106,00 грн;
– п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 31 315 081,00 грн. в т.ч. за: жовтень 2018 в сумі 6 268 707,00 грн, листопад 2018 в сумі 24 245 702,00 грн, липень 2019 року в сумі 800 672,00 грн;
– пункту 46.1 ст. 46, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), не подано додатки ПН до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України І квартал 2019, Півріччя 2019, ІІІ квартали 2019 року, І квартал 2020, І квартал 2021, півріччя 2021, три квартали 2021, 2021 рік, 1 квартал 2022, півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, 2022 рік;
– підпункту 39.4.2.1 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого не задекларовано контрольовані операції за 2021 рік на загальну суму 1 086 326,38 грн., чим вчинила правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Ухвалюючи оскаржувану постанову , суд першої інстанції виходив з того, що дії ОСОБА_1 пов`язані з можливим порушенням податкового законодавства на вказані в акті позапланової перевірки суми, не можуть охоплюватися об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки заниження ставки податку на прибуток на вказану в протоколі суму відповідно до примітки до ст. 212 КК України є особливо великим розміром та може бути предметом перевірки вже в рамках кримінального правопорушення.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП встановлено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, що відмежовує вказані діяння від кримінально-караних, є заподіяння шкоди у відповідному розмірі.
За правилом ст. 212 КК України кримінальним правопорушенням є умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Зазначена стаття Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, якщо це призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів, що у 3 000 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ “АТ Енерго Трейд” встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, наслідком якого є, зокрема, заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 68 342 292 грн, що більше ніж у 3 000 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи містять інформацію щодо можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, такі матеріали необхідно направити керівнику Печерської окружної прокуратури м. Києва для вирішення питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Апеляційний суд зазначає, що направляючи матеріали справи про адміністративне правопорушення прокурору, суд першої інстанції не надавав оцінки доказам у справі, не вирішував питання винуватості ОСОБА_1, а з урахування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин та вимог законодавства, прийшов до переконання, що матеріали справи містять ознаки кримінального правопорушення та направив матеріали справи для проведення відповідної перевірки, що повністю відповідає вимогам ст. 253 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції зробивши фактично висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, загалом не з`ясував питання про те, які ж саме дії/бездіяльність вчинені ОСОБА_1, у чому полягає її вина у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а також чи наявний у її діях та бездіяльності склад такого правопорушення, апеляційним судом відхиляється, адже матеріали справи містять інформацію з приводу можливого вчинення посадовою особою ТОВ «АТ Енерго Трейд» ОСОБА_1 кримінального правопорушення.
Суд першої інстанції правильно передав матеріали справи керівнику Печерської окружної прокуратури м. Києва для вирішення питання для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення та здійснення досудового розслідування, що виключає можливість продовжити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції та слугували підставою для задоволення апеляційної скарги остання не містить та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд
постановив:
Поновити захиснику ОСОБА_1 – адвокату Кареліній Ірині Олегівні строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Кареліної Ірини Олегівни залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк
Прокоментувати