Корисні документи

Рішення взято з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року

Справа № 160/9215/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняГрунської Ю.О. за участі:   представників позивача представників відповідача Касіщевої Г.В., Саідової М.В. Гламаздіна О.О., Панковської Е.П.  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2020 року № 0002505012 про застосування до ТОВ «Юнайтед Табако» штрафу у розмірі 6284131,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, зазначаючи, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «Юнайтед Табако» прийнято рішення, яке суперечить чинному законодавству України. Зокрема, посилається на той факт, що застосування штрафної санкції, передбаченої п. 1201 ст. 1201 Податкового кодексу України (далі ПК України) неправомірне за умови, якщо податкова накладна не надається отримувачу (покупцю). Також позивач зазначає, що враховуючи зміни в законодавстві (доповнення підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73), а також той факт, що податкове повідомлення-рішенням відповідача від 04.05.2020 року №0002505012 знаходилось у процедурі адміністративного оскарження та знаходиться в процедурі судового оскарження, у порядку, передбаченому чинним законодавством України, максимальний штраф за порушення, зазначені в акті становив би 1020 грн. Проте, відповідачем не взяті до уваги наведені норми законодавства, що мало наслідком прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/9215/20 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 08.09.2020 року.

07.09.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що Офісом великих платників податків ДПС було проведено камеральну перевірку ТОВ «Юнайтед Табако» та встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.05.2020 року №0002505012 з визначеними в ньому розмірами штрафних санкцій здійснено в межах чинного на той момент законодавства України. Крім того, відповідач наголошує на тому факті, що редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення стосувалася виключно рішень, прийнятих за період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року.

08.09.2020 року підготовче засідання відкладено на 22.09.2020 року.

15.09.2020 року від позивача на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем зазначено про незгоду з позицією відповідача, що викладена у відзиві та наведено доводи аналогічні заявленим у позовній заяві.

22.09.2020 року судом закрито підготовче засідання та оголошено перерву у судовому засіданні до 12.10.2020 року.

У судове засідання, призначене на 12.10.2020 року, з`явились представники сторін, підтримали обрані правові позиції.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «Юнайтед Табако» (код ЄДРПОУ 40930346) зареєстровано в якості юридичної особи приватного права 01.11.2016 року.

Видами діяльності за КВЕД є: 12.00 Виробництво тютюнових виробів (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 52.10 Складське господарство; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.

На підставі п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України посадовою особою Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС проведено камеральну перевірку ТОВ «Юнайтед Табако» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт №136/28-10-5012-40930346 від 02.04.2020 року, згідно з висновками якого встановлено порушення: п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- від 31 до 60 календарних днів із сумою ПДВ в розмірі 20946916,82 грн.;

- на 366 і більше календарних днів із сумою ПДВ в розмірі 113,22 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2020 року №0002505012, яким до позивача застосовано штраф за порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 20946916,82 грн. в розмірі 30% - 6284075,05 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 366 і більше календарних днів на суму ПДВ 113,22 грн. в розмірі 50% - 56,61 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги рішенням від 20.07.2020 року № 23029/6/99-00-06-02-05-06 Державна податкова служба України залишила податкове повідомлення-рішення від 04.05.2020 року №0002505012 без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 04.05.2020 року №0002505012, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Зміст наведених норм ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 1201.1 ст. 1201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 816/1488/17, від 07.02.2019 року у справі №808/3250/17.

З урахуванням наведених правових норм, порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних від 31.10.2018 року № 10 та від 31.12.2019 року № 17 не підпадають під виключення, встановлені п. 1201.1 ст. 1201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Водночас, суд звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (надалі також - Закон № 466-IX).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" (в редакції, чинній ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" від 14 липня 2020 року № 786-IX (надалі також - Закон № 786-IX; набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 Податкового кодексу України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".

Суд визнає, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» у світлі практики ЄСПЛ.

Так, в пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява N 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява N 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), N 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява N 10373/05, пункту 51).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-IX чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності законом № 466-IX за наведених у цій же нормі умов.

Внесення змін Законом № 786-IX до наведеної норми підтверджує послідовний підхід законодавця, за яким платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умов.

Так, у рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зробив висновок, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до набрання чинності Законом № 466-IX за наведених у цій же нормі умов.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі № 520/3188/19.

Так, у цьому випадку законодавець передбачив ретроспективну дію положень п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до набрання чинності Законом № 466-IX, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України (у редакції, чинній на момент оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення до ДПС України) скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З урахуванням викладеного, зважаючи на той факт, що спірне податкове повідомлення-рішення було неузгодженим на момент набрання чинності Законом № 466-IX та Законом № 786-IX, останнє є скасованим (відкликаним), без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу тобто в силу закону.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №826/15459/18.

Зважаючи на той факт, що податкове повідомлення-рішення від 04.05.2020 року № 0002505012 є відкликаним в силу закону, визнання його протиправним та скасування у судовому порядку не вимагається.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги встановлені обставини цієї справи, враховуючи те, що адміністративне судочинство ефективне лише тоді, якщо воно забезпечує ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача, а суд не обмежений жорстко заявленими позовними вимогами, з метою ефективного захисту прав позивача, суд встановлює (визнає) факт скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення від 04.05.2020 року № 0002505012.

Крім того, вирішуючи питання щодо відновлення порушених прав позивача, суд звертає увагу на те, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Контролюючі органи, відповідно до положень п. п. 191.1.10 п. 19.1 ст. 19 ПК України, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів

Наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі також - Порядок № 422).

Цим Порядком визначено організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За змістом п.п. 4 п. 1 розділу І Порядку №422 відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Згідно з п.п. 1 п. 1 розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (надалі також - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Виходячи із положень розділів ІІІ, ІV, V Порядку №422 відображенню в інтегрованій картці платника підлягають, зокрема, зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

За змістом п.п. 2 п. 4 розділу V Порядку №422 у підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у главі 3 цього розділу).

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення органу ДФС про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, змінюється на «Вручено, адміністративний розгляд») та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення такої суми.

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.

Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постанові від 23.04.2019 року у справі №825/3211/15-а.

Визнання податкового повідомлення-рішення скасованим, з однієї сторони, нівелює обов`язок платника податків зі сплати донарахованих таким податковим повідомленням-рішенням грошових зобов`язань, а з іншої - виключає наявність правових підстав для відображення відповідних грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника. Водночас, протиправне відображення грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, очевидно вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, зазначеного у постанові від 19.02.2019 року у справі №825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 16.04.2020 року у справі №818/888/16 Верховним Судом вже зазначалось, що наявність прямої норми закону, в силу якої податкове повідомлення-рішення вважається скасованим, виключає необхідність звертатися до суду з метою визнання протиправним та скасування такого податкового повідомлення-рішення. У такому разі суди, встановивши обставини, з якими закон пов`язує автоматичне скасування податкового повідомлення-рішення, мають з`ясувати, чи приведено у відповідність дані інтегрованої картки платника податків у частині нарахування відповідних податків та зборів згідно з таким податковим повідомленням-рішенням. При цьому у випадку встановлення протиправних дій чи бездіяльності контролюючого органу, пов`язаних із нездійсненням коригування показників в інтегрованій картці платника податків, суди мають застосувати відповідний спосіб захисту з метою відновлення порушених прав платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №640/8980/19.

На підставі викладеного суд робить висновок про необхідність зобов`язання відповідача виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ДФС (ДПС), внесення податкової інформації до яких здійснюється відповідачем, інформацію про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» грошового зобов`язання, оформленого податковим повідомленням-рішенням від 04.05.2020 року № 0002505012, що є скасованим, та подальшого обліку грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» без урахування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2020 року № 0002505012.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 21020 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 6195 від 31.07.2020 року.

Отже, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 21020 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючисьст. ст.139, 241-246,250Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» (вул. Гагаріна, буд. 40, кв. 35, м. Жовті Води, 52200, код ЄДРПОУ 40930346) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати скасованим (відкликаним) податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 04.05.2020 року № 0002505012.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ДФС (ДПС), внесення податкової інформації до яких здійснюється Офіс великих платників податків Державної податкової служби, інформацію про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» грошового зобов`язання, оформленого податковим повідомленням-рішенням від 04.05.2020 року № 0002505012, що є скасованим, та подальшого обліку грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» без урахування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2020 року № 0002505012.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» (вул. Гагаріна, буд. 40, кв. 35, м. Жовті Води, 52200, код ЄДРПОУ 40930346) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 20 жовтня 2020 року.

Суддя Р.З. Голобутовський