Аналітика

06 вересня 2022 року набув чинності Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі – Порядок).

Нагадаємо, що деякі аспекти, пов’язані із можливістю/неможливістю платника податків виконати свої податкові обов’язки, ми вже висвітлювали раніше у наших матеріалах «Закон 2260: як і чому бізнес опинився «крайнім» у вирішенні проблем з СЕА ПДВ та реєстрацією податкових накладних?», «Як визначити категорію спроможності платника податків виконувати обов’язки (і які саме) для цілей закону 2260, і чого чекаємо від Мінфіну?».

Порядком визначено окремі підстави для визначення неможливості виконання податкових обов’язків платниками податків – юридичними особами та платниками податків-фізичними особами. Відзначимо, одним із підходів до розуміння положень Порядку може бути підхід, за якого Порядок встановлює правила лише для фізичних осіб, які є самозайнятими особами, а для інших платників податків-фізичних осіб такий Порядок не застосовується.

Зокрема, для платників податків – юридичних осіб відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку до таких підстав віднесені:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку із встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ, може бути пов'язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Як бачимо, такий перелік не є виключним. Тобто потенційно можна говорити і про інші підстави.

Також разом із Порядком Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено окремі переліки документів для підтвердження неспроможності виконати податкові обов’язки платником податків-фізичною особою та платником податків – юридичною особою, які подаються до контролюючого органу.

Залежно від обставин, для платників податків Порядком встановлені різні строки, в які має бути подана заява про неспроможність виконати податкові обов’язки разом із підтверджуючими документами та інформацією:

• якщо така можливість є станом на день набрання чинності Порядком, то заява та документи подаються до 30 вересня 2022 року;
• якщо такої можливості немає, то одночасно із набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків;
• якщо платник податків втратив можливість виконувати податкові обов’язки після набрання чинності Порядком, то заява і відповідні документи та інформація подаються протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків.

Контролюючий орган має розглянути заяву та надані платником податків документи протягом 20 календарних днів, при цьому цей термін може бути продовжений.

Порядком передбачена можливість прийняття контролюючим органом попереднього рішення за заявою платника податків у разі, якщо контролюючий орган вважає, що наданих платником податків документів недостатньо для прийняття остаточного рішення. У такому випадку контролюючий орган також має запропонувати платнику податків подати конкретно визначені додаткові документи.

Порядок встановлює чіткі строки для направлення контролюючим органом платнику податків попереднього рішення за заявою платника податків (20 календарних днів). А що ж до остаточного рішення – то Порядок чітко визначених строків для його прийняття та направлення не містить.

Розділ III Порядку передбачає можливість контролюючих органів звертатися до інших компетентних органів для додаткового підтвердження обставин, на які посилається платник податків.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядку обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган.

При цьому передбачається, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку.

З огляду на відсутність чітких строків для прийняття контролюючим органом остаточного рішення за заявою платника податків, наділення контролюючого органу можливістю на власний розсуд встановлювати причинно-наслідковий зв’язок між обставинами непереборної сили та можливістю платника податків виконувати податкові обов’язки, запитувати додаткові документи та звертатися до інших органів, вважаємо, що для платників податків підтвердження неспроможності виконати свій податковий обов’язок може виявитися нелегкою справою.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2022

Прокоментувати