Аналітика

13.05.2014 р. Верховна рада України ухвалила закони, якими внесені зміни до низки нормативно-правових актів, що регулюють питання припинення суб’єктів господарювання.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – «Закон з питань припинення юридичних осіб») передбачає спрощення процедури припинення юридичних осіб та надання можливості вносити зміни до відомостей в Єдиному державному реєстрі після прийняття рішення про припинення юридичної особи.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» (далі – «Закон з питань припинення ФОП») запроваджує радикально змінений порядок припинення підприємницької діяльності фізичних осіб, наслідком чого передбачається скорочення строку припинення діяльності фізичної особи-підприємця до одного дня. Зазначені закони набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування та через місяць з дня опублікування відповідно.

Зміни до порядку припинення юридичних осіб

1. Скасовано положення щодо заборони вчинення певних реєстраційних дій з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи. З набранням чинності новацій Державним реєстраторам дозволяється вчиняти раніше заборонені дії щодо юридичних осіб, що перебувають в процесі припинення, а саме:

• проводити державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення;
• вносити зміни до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи, крім відомостей про їх закриття;
• проводити державну реєстрацію юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення;
• проводити державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про місцезнаходження юридичної особи.

Скасована заборона поширювалась не тільки на випадки припинення за рішенням засновників (учасників), тому вищезазначені дії відтепер можуть вчинятися юридичними особами, щодо яких судом було прийнято рішення про визнання банкрутом, або на підставі рішення суду, що не пов'язане з банкрутством, а також у випадку проведення державної реєстрації припинення банку на підставі рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Наведена новація значно спрощує процедуру припинення юридичної особи, оскільки, наприклад, дозволяє юридичній особі, яка перебуває в процесі припинення, уникнути застосування процедури банкрутства шляхом покриття заборгованості за рахунок збільшення свого статутного капіталу.

2. У зв’язку з вищенаведеним, виключена така підстава відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, як факт перебування юридичної особи-засновника в процесі припинення.

3. Скасована підстава залишення державним реєстратором без розгляду документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, якщо в Єдиному державному реєстрі щодо такої юридичної особи містяться відомості про те, що вона є учасником (власником) інших юридичних осіб.

4. Виключений обов’язок закриття відокремлених підрозділів у разі припинення юридичної особи в результаті поділу за умови передання їх правонаступнику за розподільчим балансом. Слід звернути увагу на той факт, що відокремлений підрозділ є складовою організаційної структури юридичної особи, а не майном підприємства, власність на яке входить до речових прав, що можуть передаватися за розподільчим балансом. Але, враховуючи мету законодавців спростити процедуру поділу, дане положення не повинно створювати додаткові труднощі при оформленні передачі відокремлених підрозділів до правонаступника.

Додатково Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» доповнений положенням, відповідно до якого, якщо в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про те, що юридична особа має не закриті відокремлені підрозділи, державний реєстратор повинен одночасно внести до Єдиного державного реєстру відповідні зміни до відомостей про ці відокремлені підрозділи в частині належності до юридичної особи-правонаступника.

Зміни до порядку припинення фізичних осіб-підприємців

Законом з питань припинення ФОП запроваджується заявницький принцип, який докорінно змінює порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП.

Так, з набранням чинності змін буде повністю скасована попередня процедура реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП та замінена на спрощений порядок, який передбачає наступні дії:

• подання державному реєстратору реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, що приймається за описом, копія якого в день надходження документу видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику з відміткою про дату його надходження;
• після цього державний реєстратор, за відсутності підстав для залишення документу без розгляду, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням) їй повідомлення про внесення такого запису.

При цьому Державний реєстратор має право залишити подану реєстраційну картку без розгляду лише у випадку, якщо документ поданий за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення, або якщо документ не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Таким чином, для припинення діяльності ФОП скасовується необхідність:

• подання Державному реєстратору заяви про припинення підприємницької діяльності ФОП із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;
• письмового повідомлення державного адміністратора та кредиторів про прийняте рішення щодо припинення підприємницької діяльності;
• проведення позапланових перевірок та отримання довідок від податкового органу та Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості, або очікування спливу строків надання таких довідок (або відмови у їх наданні) для проведення державної реєстрації за принципом мовчазної згоди.

Окрім наведеного, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» після внесення змін не передбачено право вищезазначених органів направляти Державному реєстратору повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення.

У разі ж припинення підприємницької діяльності ФОП за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством, Державний реєстратор, не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення, самостійно заповнює реєстраційну картку та вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у зв'язку з постановленням судового рішення.

Також важливо зазначити, що необхідність проведення остаточних розрахунків та перевірок податковими органами та Пенсійним фондом не скасовується та здійснюється після проведення державної реєстрації припинення діяльності ФОП, тоді як така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника податків, зборів та інших платежів в частині діяльності, яка здійснювалась нею в якості фізичної особи-підприємця. Те саме стосується зобов’язань, що виникли у особи у зв’язку з підприємницькою діяльністю, наявність яких не виключається з припиненням діяльності ФОП.

Додатково новим законом встановлюється можливість застосування процедури банкрутства до боргів фізичної особи, які виникли саме у зв’язку із здійсненням такою фізичною особою підприємницької діяльності.

Підсумовуючи аналіз нової процедури припинення ФОП зазначимо, що Закон з питань припинення ФОП не передбачає змін до Господарського процесуального кодексу, який у пункті 6 частини 1 статті 80 встановлює, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі. Так, ризики уникнення судового переслідування фізичними особами проаналізовані у статті  від 26 лютого 2013. Таким чином, єдиним актом, в якому згадується дане питання є Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3, де в абзаці 3 пункту 14 зазначено, що після припинення провадження у господарській справі з підстави, наведеної вище, спори за участю таких осіб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2014

Прокоментувати