Аналітика

28 квітня 2020 року набирає чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361-IX). Цей закон викладає в новій редакції основний закон щодо фінансового моніторингу (№ 1702-VII) з аналогічною назвою, а також вносить ряд змін в інші закони.

Крім змін, які стосуватимуться тільки суб’єктів фінансового моніторингу, він також передбачає деякі нововведення, що будуть актуальними для переважної більшості юридичних осіб. Зокрема, передбачаються зміни у правилах розкриття кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Зокрема, більшість юридичних осіб повинні будуть протягом обмеженого строку подати до ЄДР оновлені відомості та документи щодо своїх бенефіціарних власників, а потім – періодично підтверджувати/оновлювати ці відомості. Також посилюється і відповідальність за порушення цього обов’язку.

У зв’язку з цим важливим є ще одне нововведення Закону № 361-IX. А саме, суб’єкти первинного фінансового моніторингу (у тому числі банки, страхові, фінансові компанії, аудитори, податкові консультанти, юридичні фірми) повинні окремо і незалежно встановлювати бенефіціарних власників своїх клієнтів, і у випадку неспівпадіння інформації з даними ЄДР – повідомляти про це Держфінмоніторинг.

Тобто бачимо, що посилюється контроль за правдивістю даних у ЄДР про кінцевих бенефіціарних власників, і цей контроль покладений значним чином на приватний бізнес у вигляді суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Кого стосується?

Усіх юридичних осіб, за виключенням громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій.

В тому числі це стосується юридичних осіб, засновники яких є напряму їх кінцевими бенефіціарами.

Інформація та документи, які необхідно подати

Інформація про кінцевих бенефіціарних власників залишається загалом такою ж самою, яка є зараз: ПІБ, дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (водночас, чинна форма заяви про державну реєстрацію юридичної особи передбачає надання такої інформації про усіх юридичних осіб, через яких кінцевий бенефіціарний власник здійснює володіння часткою в юридичній особі).

Із нового тут додається лише інформація про характер та міру (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Проте крім власне інформації про кінцевих бенефіціарних власників, також вводиться обов’язок подавати наступні документи:

• структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства (відповідний підзаконний акт ще не прийнято; скоріше за все це буде схематичне зображення зв’язків між компаніями);
• витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
• нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та у разі, коли такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.

Отже, вперше ми бачимо вимогу подавати реєстратору саме копію паспорта бенефіціарного власника (ще й нотаріально засвідчену).

Строки подання інформації та документів про кінцевих бенефіціарних власників

Закон № 361-IX передбачає декілька випадків, коли необхідно актуалізувати інформацію:

Одноразове подання інформації 

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 361-IX передбачає «одноразову акцію», де існуючі юридичні особи, які зареєстровані до 28 квітня 2020 року, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

Такий нормативно-правовий акт повинен бути затверджений Міністерством фінансів України, за погодженням з Міністерством юстиції України (ч. 24 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про державну реєстрацію) у редакції Закону № 361-IX). Поки що такий нормативно-правовий акт не затверджений.

Щорічне оновлення інформації

Ст. 17¹ Закону про державну реєстрацію у редакції Закону № 361-IX передбачає підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів подається заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, а також документи, вказані вище (структура власності, витяг з торгового реєстру, копія паспорта).

Бачимо тут потенційну проблему: якщо Мінфін не затвердить форму та зміст структури власності до 28 квітня 2020 року, то юридичні особи, у яких період щорічного підтвердження припадає на період між 28 квітня 2020 року та датою набрання чинності наказом, що затверджує форму та зміст структури власності, не будуть мати можливості подати повний комплект документів.

Оновлення у випадку зміни даних про кінцевого бенефіціарного власника

Ч. 23 ст. 17 Закону про державну реєстрацію у редакції Закону № 361-IX встановлює обов’язок юридичних осіб підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни.

Оновлення при внесенні змін до відомостей ЄДР про юридичну особу

При внесенні будь-яких змін до відомостей про юридичну особу в ЄДР також подається комплект документів про кінцевого бенефіціарного власника (структура власності, витяг з торгового реєстру, копія паспорта).

Тут бачимо таку ж потенційну проблему, як і у випадку із щорічним поданням інформації. Якщо Мінфін не встигне вчасно затвердити форму та зміст структури власності, внести зміни до ЄДР може бути проблематично або взагалі неможливо.

Відповідальність за порушення строків подання інформації

У ч. 6 ст. 166¹¹ КУпАП вносяться зміни, що збільшують штраф, який накладається на керівника за неподання інформації про бенефіціарного власника. Наразі такий штраф становить від 300 до 500 НДМГ (5 100 – 8 500 грн). З 28 квітня набирає чинності нова редакція цієї частини, відповідно до якої:

Таким чином розмір нового штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 грн.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2020

Прокоментувати