Finally! Україна приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн
Державна податкова служба (далі – ДПС) як компетентний орган України 03.11.2022 року приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Угода), що є важливим кроком для реалізації положень ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПК України), які стосуються Звітів у розрізі країн міжнародних груп компаній (далі – Звіт).
Наголосимо, що Звіт у розрізі країн міжнародних груп компаній є ще однією ланкою в ланцюгу трирівневої звітності з трансфертного ціноутворення (яку складають Local File, Master File та Country-by-Country Reporting), що подається платниками податків, які належать до міжнародних груп компаній, у випадках, передбачених ПК України.
Детальну інформацію щодо Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній можна знайти у нашому матеріалі «Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній: форма та порядок подачі».
Оскільки вказаний Звіт за ПК України є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, із приєднанням до Угоди, згідно з повідомленням ДПС, здійснюється:
- виконання підпунктів 39.4.10 – 39.4.15 пункту 39.4 статті 39 розділу І ПК України щодо автоматичного обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній, а також
- реалізація Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), зокрема, Кроку 13 BEPS – запровадження додаткової звітності з трансфертного ціноутворення для міжнародних груп компаній.
Тобто фактично імплементація такого обміну є одним з міжнародних зобов'язань України. Це передбачає встановлення для ДПС обов'язку здійснювати збір відповідної інформації та щорічно на автоматичній основі обмінюватись звітами в розрізі країн між юрисдикціями, в яких зареєстровано учасника міжнародної групи компаній або в яких міжнародна група компаній здійснює свою діяльність. Така звітність містить інформацію, зокрема, стосовно загальної суми доходів (виручки) за фінансовий рік, суми прибутку (збитку) за фінансовий рік, сум нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств, розміру статутного капіталу, чисельності працівників за фінансовий рік тощо.
Відповідно тепер податкові органи зможуть запитувати Звіти у податкових органів країн, де компанії групи подають Звіти. Відповідна інформація принаймні вже відома податковим органам за 2020 і 2021 роки, адже була зібрана в результаті подачі українськими платниками податків повідомлень про участь в міжнародній групі компаній.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.
З повагою,
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Зміни до ознак контрагентів-нерезидентів для визнання операцій контрольованими або здійснення 30% коригування з податку на прибуток
Суд першої інстанції відмовив податковій у кваліфікації витрат як управлінських (таких, що не мають ділової мети)
Зрештою Верховний Суд визнав, що застосування порівняльного аналізу ТЦУ було правильним (справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл»)
Важлива судова практика з ТЦУ: касаційна скарга податкової знову (частково) задоволена Верховним Судом – чому справа є важливою та які вагомі нюанси не враховані?
Необґрунтованість порівняльного аналізу ТЦУ: Верховний Суд України передав справу на повторний розгляд
«Масовані» запити щодо застосування 30 % коригування з податку на прибуток. Що не так і що робити?
Війна – це не привід ігнорувати дотримання вимог щодо трансфертного ціноутворення
Свіже рішення Верховного Суду щодо правил ТЦУ: нові підходи до застосування методу ПНЦ, щодо яких, на жаль, залишились питання
Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок щодо укладення договорів про попереднє узгодження ціноутворення для цілей ТЦУ
Узагальнююча податкова консультація Міністерства фінансів України про оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів
Окремі питання трансфертного ціноутворення: роз’яснює Мінфін