Not Found

The requested URL /all/kmp/email was not found on this server.

Additionally, a 404 Not Found error was encountered while trying to use an ErrorDocument to handle the request.


Apache/2 Server at www.asgvs.com Port 80
» Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року
+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року

03 грудня, 2020 Корисні документи

Рішення взято з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/5716/19

Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  28 вересня 2020 року                                                                                           м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                        Кучми А.Ю.,

суддів                                                            Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту – 17.02.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі-Пауер» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіДі-Пауер» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області №0127345404 від 30.09.2019 в частині накладення штрафної санкції у розмірі 188  375,24 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 30.09.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0127345404, яким накладено на позивача штрафні санкції на загальну суму 188  375,24 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за звітний період з 01.01.2017 по 31.03.2019. Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, оскільки штрафні санкції, передбачені ст.120-1 Податкового кодексу України (далі – ПК України), не застосовуються у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання неплатнику податку.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано, зазначено, що при встановлені порушень граничних термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень та у спосіб передбачений діючим законодавством, а отже податкове повідомлення-рішення №0127345404 від 30.09.2019 в частині застосування штрафної санкції відповідає вимогам чинного законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання вірної правової оцінки обставинам справи та без повного дослідження обставин справи. Доводи апеляційної скарги дублюють доводи відповідача викладенні у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.06.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), за результатами якої складений акт від 11.06.2019 №1500/10-36-54-05/39195788 (а.с.7-11).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ВіДі-Пауер» здійснювало реєстрацію податкових накладних в ЄРПН з порушенням граничних термінів, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту ГУ ДФС у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення від №0127345404 від 30.09.2019, яким до позивача застосовано фінансові санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно зі ст. 120-1 ПК України:

–          за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1769411, 02 грн, застосовано штраф у розмірі 10% на суму 176941,61 грн;

–          за затримку реєстрації податкових накладних коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 33327,19 грн, застосовано штраф у розмірі 20% на суму 6665,44 грн;

–          за затримку реєстрації податкових накладних коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 46683,93 грн, застосовано штраф у розмірі 30% на суму 14005,18 грн (а.с.12).

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням у частині застосування штрафу у розмірі 188375,24 грн, та вважаючи його таким, що не відповідає положенням чинного податкового законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав переконливих доказів, та не навів обґрунтованих доводів на підтвердження вказаних ним тверджень, якими обґрунтовується застосування до позивача штрафних санкцій (штрафу), тому застосування відповідачем штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю (отримувачу) та коригованої податкової накладної, на основі яких було винесено податкове повідомлення-рішення №0127345404 від 30.09.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, в частині нарахування штрафу у розмірі 188375,24 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку на додану вартість зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Так, реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5 п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Пунктом 120.1-2 ст.120-1 ПК України передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Порядок ведення ЄРПН, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 29.06.2019 (далі Порядок №1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН (далі – Реєстр).

Відповідно до п.3 Порядку №1246 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) – платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (п.8 Порядку №1246).

За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) – платником податку таких послуг (п.9 Порядку №1246).

Відповідно до п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок №1307) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини:

01 – Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 – Складена на постачання неплатнику податку;

03 – Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 – Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 – Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 – Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 – Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 – Складена за щоденними підсумками операцій;

12 – Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 – Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

У графі 8 зазначається код ставки:

20 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

7 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;

901 – у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

902 – у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

903 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної.

У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв`язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код « 99999999», а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування (п.16 Порядку №1307).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1307, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 – 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також – ЄРПН) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Отже, наведений перелік, який є вичерпним, включає до податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), податкову накладну, яка складена на постачання неплатнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що спірні податкові накладні (а.с.19, 22, 25, 27, 29, 31) зареєстровані за типом причин « 02», а покупцем у податкових накладних фактично виступає неплатник ПДВ з кодом ЄДРПОУ 100000000000, що також підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.

Податкове законодавство передбачає випадки, коли складені в установленому порядку податкові накладні не надаються покупцю, що разом з тим не позбавляє продавця обов`язку зареєструвати такі податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, приписами вищезазначених норм права встановлено обов`язок особи скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений статтею 201 ПК України строк.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що діючим законодавством штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за результатом господарських операцій з неплатниками податку на додану вартість не передбачений, тому вказані податкові накладні не можуть бути віднесені до податкових накладних, порушення граничних термінів реєстрації яких відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є підставою для накладення штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі № 816/1488/17.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466-ІХ), який набрав чинності 23 травня 2020 року, підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 73, відповідно до абзацу другого якого:

«Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень».

Виходячи з зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведеної вище норми права, можна зробити висновок, що таким чином законодавець мав на меті убезпечити платників податків  від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями п. 120-1.2 ст. 120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним), без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) – це дія нового нормативно – правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

В даному випадку законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 2040/7658/18.

Щодо реєстрації податкової накладної №53 від 04.12.2018 колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «ВіДі-Пауер» у зв`язку із здійсненням господарських операцій з ТОВ «КТС Інжинірінг» було складено податкову накладну №53 від 04.12.2018, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 04.12.2018.

Згідно квитанції №1 АС «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України прийнято на реєстрацію податкову накладну (а.с.38).

Разом із тим, судом першої інстанції встановлено, що у вказаній податковій накладній позивачем було помилково зазначено у графі «Індивідуальний податковий номер покупця» умовний індивідуальний податковий номер « 340237710310», у зв`язку з чим позивачем було складено другу податкову накладну №674 від 04.12.2018 року та зареєстровано її у ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1.

Відповідно до п.21 Порядку №1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком. У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

В той же час, згідно абз. 6 п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

З аналізу наведених положень Податкового кодексу вбачається, що виправлення раніше допущеної помилки у податкових накладних здійснюється шляхом складання розрахунку коригування до цих податкових накладних в рамках строку, встановленого для реєстрації розрахунків коригування до цих накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на те, що вперше податкова накладна була подана позивачем вчасно, а подання повторно нової податкової накладної обумовлено лише помилкою в зазначенні ІПН контрагента, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних, шляхом подання нової накладної з виправленим Індивідуальним податковим номером покупця, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації не вбачається.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі №810/222/18 та від 26 червня 2018 року у справі №805/4998/16-а.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не надав переконливих доказів, та не навів обгрунтованих доводів на підтвердження вказаних ним тверджень, якими обгрунтовується застосування до позивача штрафних санкцій (штрафу), тому застосування відповідачем штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю (отримувачу) та коригованої податкової накладної, на основі яких було винесено податкове повідомлення-рішення №0127345404 від 30.09.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, в частині нарахування штрафу у розмірі 188375,24 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. ст. 242243251308310315316321322325328329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року – без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.  328,  329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28.09.2020.

Головуючий суддя:                                                                                        А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Перегляди 473

Прокоментувати