+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Рішення Окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, яке суперечить практиці Верховного Суду щодо принципової необхідності застосування норм п. 73 Підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» при вирішенні справ, в яких оскаржуються штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не видаються покупцю

17 грудня, 2020 Корисні документи

Рішення взято з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням.

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року                              

м. Київ                              № 640/5138/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши у в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007374402, –

суд прийняв до уваги таке:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» (надалі також – Позивач, ТОВ «Розетка.УА») звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник – Офіс великих платників податків ДПС, надалі також – Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 19 грудня 2018 року № 0007374402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 у позові відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2019 без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.07.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» задоволено частково, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховним Судом зазначено про необхідність витребування та дослідження спірних податкових накладних за несвоєчасну реєстрацію яких до позивача було застосовано штраф спірним податковим повідомленням – рішенням.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020 справу №640/5138/19 передано на розгляд судді Арсірія Р.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2020 справу №640/5138/19 прийнято до провадження судді Арсірія Р.О. та призначено підготовче судове засідання на 14.09.2020. Даною ухвалою запропоновано сторонам надати письмові пояснення та докази з урахуванням постанови верховного Суду від 17.07.2020.

У підготовче судове засідання 14.09.2020 сторони не прибули, про судове засідання повідомлені належним чином.

Позивачем подано клопотання вих. №10-09/20-339 від 10.09.2020 про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання мотивовано рекомендацією голови Ради суддів України щодо запровадження особливого режиму роботи на період карантинних заходів.

Разом з тим, жодних обставин щодо не можливості прибуття представника позивача в підготовче засідання заявником не вказано, як і не виконано ухвали суду Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2020 в частині надання документів зазначених в постанові Верховного Суду від 17.07.2020, а саме спірних податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 05.10.2020.

05.10.2020 від позивача надійшли пояснення з додатками щодо висновків Верховного Суду викладених в постанові від 17.07.2020. Суд звертає увагу, що серед наданих додатків позивачем не надано жодної спірної податкової накладної за несвоєчасність реєстрації якої до позивача застосовано штраф спірним податковим повідомленням – рішенням.

Згідно наданих позивачем пояснень, останній вважає, що враховуючи зміну у податковому законодавстві прийняттям Закону №466 від 16.01.2020 та Закону №786 від 14.07.2020 змінено суми штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а відтак спірне ППР є незаконним та таким що підлягає скасуванню. Також вказує, що контролюючим органом не прийнято до уваги те, що несвоєчасна реєстрація спірних ПН відбулась в новорічний та післяноворічний період (з 27.12.2016 по 05.01.2017). Окремо звернув увагу, на прийняття Державною фіскальною службою України рішення про зміну місця обліку позивача, про що позивача повідомлено лише 06.01.2017. Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаних доводів позивача, щодо повідомлення про прийняття вказаного рішення лише 06.01.2017.

У судовому засіданні 05.10.2020 судом оголошено перерву до 13.10.2020 для надання сторонами додаткових доказів.

Судове засідання призначене на 13.10.2020 знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Арсірія Р.О. на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 11.11.2020.

У судовому засіданні 11.11.2020 суд протокольною ухвалою за сумісною згодою сторін ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

12.11.2020 від позивача надійшло клопотання про об`єднання справ 640/5138/19 та 640/24817/20, враховуючи, що вказані справи містять між собою пов`язані підстави позову, а також вказує що вимоги заявлені у справі №640/24817/20 є похідними від вимог у справі №640/5138/19.

Вирішуючи вказане клопотання суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні зважаючи на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства об`єднання справ допускається до початку підготовчого судового засідання, а у спрощеному позовному провадженні – до початку розгляду справи по суті у кожні зі справ.

Розгляд справи №640/5138/19 суд, відповідно до ухвали від 29.07.2020 ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Як зазначалось вище, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 14.09.2020 закрито підготовче провадження у справі №640/5138/19. Відтак, об`єднання вказаних справ не можливе на стадії судового розгляду по суті. Більше того, пов`язаність позовних вимог та залежність розгляду одних від інших є підставою для зупинення провадження у справі, розгляд якої залежить чи не можливий до розгляду іншої.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «Розетка.УА» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 21.11.2018 №3638/28-10-44-04/37193071, згідно з висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «Розетка. УА» пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних згідно з додатком до акта перевірки.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 №0007374402, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних застосовано загальну суму штрафу в розмірі 2   868   852,41 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.12.2018 №0007374402 рішенням Державної фіскальної служби України від 04.03.2019 №10305/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 №0007374402 залишено без змін, а скаргу ТОВ «Розетка.УА» без задоволення.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 №0007374402 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 17.07.2020, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків :

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.09.2018 року по справі №816/1488/17.

Крім того, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.06.2018 року по справі №816/1990/17, обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

За змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 28   432   433,65 грн., перелік яких наведений в додатку 1 до акта перевірки.

Разом з тим, суд зауважує, що в супереч вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2020 та постанови Верховного Суду від 17.07.2020 спірні податкові накладні позивачем до суду за час розгляду справи надані не були. Поміж тим, спору щодо суми, кількості, номерів чи інших даних спірних накладних, перелік яких міститься в додатку до Акта перевірки від 21.11.2018 №3638/28-10-44-04/37193071 сторони не мають.

Більше того, відповідно до п.1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

При цьому, позивачем не заперечується факт порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, про що представниками позивача заявлено в тому числі в позові та зазначалось в судових засіданнях, а наголошується на тому, що несвоєчасність реєстрації таких видів податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) – не створює підстав для застосування штрафних санкцій. На вказаній позиції позивач обґрунтовує свій позов.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, коли законодавець виокремлює податкові накладні, які не надаються покупцю, та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, ним застосовується слово “а також”, натомість у пункті 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України використано інші обороти.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи позивача про помилковість тлумачення Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України диспозицій п. 1201.1 статті 120Податкового кодексу України, та вважає необґрунтованими твердження позивача щодо незастосування штрафних санкцій в разі несвоєчасності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю).

При цьому, доказів того, що податкові накладні позивача, зазначені в додатку до акта перевірки відповідали всім критеріям, а саме: не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, які дають підстави для незастосування штрафних санкцій у випадку несвоєчасної реєстрації таких накладних – матеріали справи не містять.

Більше того, представниками позивача у судовому засіданні 05.10.2020 зазначено, що спірні податкові накладні не відповідають таким критеріям, які звільняють позивача від їх реєстрації.

В основу тверджень позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено ті обставини, що податкові накладні позивача не підлягали наданню покупцеві, оскільки останні не були платниками ПДВ, проте, дані обставини не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, про що вказано судом вище.

Окремо варто зауважити стосовно посилань позивача на висновок науково-правової експертизи, складений науковим експертом Поліводським О.А. щодо відповідальності за порушення платником податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначений висновок є міркуванням з приводу застосування норм права та не є обов`язковим для суду при ухваленні судового рішення.

Суд вважає, що в даному випадку встановити всі обставини у справі, надати належну правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами можливо без залучення додаткових спеціалістів в області права. Крім того, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно додаткових письмових пояснень позивача, поданих через канцелярію суду 06.08.2019 разом зі скріншотами екрану ПЕМ, наданих на підтвердження затримки реєстрації податкових накладних з вини фіскальних органів, суд зауважує, що докази які надані позивачем до матеріалів справи не відповідають формі та вимогам, що ставляться КАС України до доказів (ч. 2 ст. 72, ст. 94, ст. 99 КАС України). У той же час обставини, що намагається підтвердити позивач (реєстрація певних податкових накладних) не відносяться до спірних правовідносин, позаяк, накладні про які йдеться в письмових поясненнях, складені в іншому періоді.

Більше того, суд зауважує, що з наданих позивачем доказів можна зробити висновок щодо технічної спроможності позивача зареєструвати достатньо велику кількість податкових накладних одним днем, оскільки зазначені в додаткових поясненнях накладні були зареєстровані одним днем, а саме – 03.01.2017. Зазначена обставина спростовує доводи позивача про наявність поважних причин (недостатня кількість робітників; недостатня кількість часу для реєстрації всіх накладних ТОВ «Розетка.УА» тощо).

Щодо тверджень позивача про зміну податкового законодавства прийняттям Закону №466 від 16.01.2020 та Закону №786 від 14.07.2020, якими змінено суми штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, суд зазначає, що зазначені обставини не відносяться до предмету даного спору. Суд перевіряє рішення та дії суб`єкта владних повноважень на відповідність законодавства чинного на час їх прийняття чи вчинення та застосовує відповідне законодавство з огляду на п. 1) ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в додатку до акта перевірки від 21.11.2018 №3638/28-10-44-04/37193071.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 77-78139143243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» – відмовити повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» (01103, м. Київ, вул. Дружби Народів, буд. 8А, код ЄДРПОУ 37193071)

Офіс великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 43141471)

          Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

          Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій

Перегляди 1160

Прокоментувати