+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України

02 серпня, 2019 Корисні документи

УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України

(назва у редакції Указу Президента
України від 11.09.2006 р. N 745/2006)

Із змінами і доповненнями, внесеними

Указами Президента України

від 11 вересня 2006 року N 745/2006,

від 3 березня 2011 року N 261/2011,

від 10 квітня 2012 року N 253/2012,

від 22 лютого 2016 року N 60/2016

З метою забезпечення належного й ефективного захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів за участю іноземного суб’єкта, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ, учасником яких є Україна, постановляю:

(преамбула із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента України від 11.09.2006 р. N 745/2006)

1. Затвердити Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України (додається).

(стаття 1 у редакції Указу Президента
України від 11.09.2006 р. N 745/2006)

2. Статтю 2 виключено

(згідно з Указом Президента
України від 03.03.2011 р. N 261/2011)

3. Надання офіційних роз’яснень щодо цього Указу покласти на Міністерство юстиції України.

Президент України                                                                                        Л. КУЧМА

м. Київ
25 червня 2002 року
N 581/2002

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 25 червня 2002 року N 581
(в редакції Указу Президента України
від 3 березня 2011 року N 261/2011)

ПОРЯДОК
здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України.

Цей Порядок не застосовується до відносин, що виникають у зв’язку із захистом прав та інтересів України під час:

урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ, учасниками яких є виключно суб’єкти міжнародного права;

урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, пов’язаних із виконанням державних боргових зобов’язань України.

Забезпечення захисту прав та інтересів України під час розгляду справ, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, здійснюється Міністерством фінансів України разом із Міністерством юстиції України та Міністерством закордонних справ України.

(абзац другий пункту 1 замінено новими чотирма абзацами
згідно з Указом Президента України від 22.02.2016 р. N 60/2016,
у зв’язку з цим абзаци третій і четвертий
вважати відповідно абзацами шостим і сьомим)

Порядок забезпечення захисту прав та інтересів України під час розгляду справ у Європейському Суді з прав людини визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей Порядок застосовується до відносин, що виникають під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю інших державних органів України, ніж зазначені в абзаці шостому пункту 3 цього Порядку, їх посадових осіб, у разі якщо відповідний державний орган порушив перед Міністерством юстиції України питання про необхідність здійснення захисту прав та інтересів України відповідно до визначеного цим Порядком механізму.

(пункт 1 доповнено абзацом згідно з Указом
Президента України від 10.04.2012 р. N 253/2012)

2. Органом, відповідальним за здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, є Міністерство юстиції України.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

урегулювання спору – досудове врегулювання спору, стосовно якого існує загроза пред’явлення іноземним суб’єктом позову до України або ймовірність пред’явлення до іноземного суб’єкта позову України, чи врегулювання спору шляхом примирення під час розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи, учасником якої є Україна;

заінтересовані органи та організації – органи виконавчої влади, інші державні органи, підприємства, установи та організації України, яких стосуються питання, пов’язані із захистом прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю іноземного суб’єкта та України;

закордонний юрисдикційний орган – міжнародний судовий, міжнародний арбітражний орган, згода на здійснення юрисдикції яким щодо України надана відповідно до міжнародного договору України або в інший спосіб згідно із законами України, а також судовий, арбітражний орган іноземної держави;

іноземний суб’єкт – іноземна юридична, фізична особа. Для цілей цього Порядку іноземними суб’єктами також вважаються громадяни України, юридичні особи України, особи без громадянства у разі пред’явлення ними у закордонному юрисдикційному органі позову до України, що має на меті або може призвести до виникнення зобов’язання держави стосовно таких осіб за результатами розгляду відповідного позову;

(абзац п’ятий пункту 3 у редакції Указу
Президента України від 22.02.2016 р. N 60/2016)

позов до України – позов (скарга, звернення) до України як держави, до Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, його посадової особи, пред’явлений іноземним суб’єктом у закордонному юрисдикційному органі;

(абзац шостий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
Указом Президента України від 10.04.2012 р. N 253/2012)

позов України – позов (скарга, звернення) до іноземного суб’єкта, пред’явлений Україною як державою, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, його посадовою особою в закордонному юрисдикційному органі.

(абзац сьомий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
Указом Президента України від 10.04.2012 р. N 253/2012)

4. У разі одержання Міністерством закордонних справ України інформації, документів щодо спору за участю іноземного суб’єкта, стосовно якого існує загроза пред’явлення або пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов до України чи може бути пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов України, це Міністерство повідомляє Міністерство юстиції України про спір у п’ятиденний строк від дня одержання такої інформації, документів.

Якщо зазначену інформацію, документи одержано іншими заінтересованими органами та організаціями, ці органи та організації у п’ятиденний строк від дня одержання такої інформації, документів повідомляють про спір Міністерство юстиції України та Міністерство закордонних справ України.

У разі одержання інформації, документів щодо спору за участю іноземного суб’єкта, стосовно якого пред’явлено в закордонному юрисдикційному органі позов до України, Міністерство закордонних справ України у п’ятиденний строк від дня одержання такої інформації, документів подає Міністерству юстиції України висновок про наявність імунітету України у справі, порушеній у закордонному юрисдикційному органі за позовом до України.

5. Міністерство юстиції України для забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю іноземного суб’єкта та України:

1) повідомляє іноземного суб’єкта про те, що органом, відповідальним за захист прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю України, є Міністерство юстиції України;

2) повідомляє Кабінет Міністрів України про спір за участю іноземного суб’єкта, стосовно якого існує загроза пред’явлення або пред’явлено в закордонному юрисдикційному органі позов до України, а в разі одержання інформації, документів про спір, стосовно якого існує загроза пред’явлення або пред’явлено в закордонному юрисдикційному органі позов до Президента України, – також Президента України;

3) визначає заінтересовані органи та організації, участь яких є необхідною під час урегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю іноземного суб’єкта та України;

4) утворює у п’ятиденний строк від дня одержання інформації, документів про спір, стосовно якого існує загроза пред’явлення або пред’явлено в закордонному юрисдикційному органі позов до України чи може бути пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов України, міжвідомчу робочу групу для забезпечення узгодженості дій заінтересованих органів та організацій під час урегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю іноземного суб’єкта та України, здійснення підготовки пропозицій і рекомендацій з організаційно-правових, процедурних та інших питань, пов’язаних із забезпеченням захисту прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю іноземного суб’єкта та України (далі – міжвідомча робоча група).

Міжвідомчу робочу групу очолює Міністр юстиції України або один із його заступників. До її складу включаються керівники або заступники керівників заінтересованих органів та організацій.

Рішення міжвідомчої робочої групи вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більшість присутніх на засіданні членів групи. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував керівник міжвідомчої робочої групи.

Рішення міжвідомчої робочої групи оформляється протоколом, який підписується керівником міжвідомчої робочої групи;

5) здійснює згідно із законодавством України закупівлю за державні кошти робіт та послуг юридичних радників, примирювачів, фахівців, експертів, у тому числі іноземних, які мають необхідні знання для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю іноземного суб’єкта та України, володіють відповідною іноземною мовою та за наявності вимог законодавства держави місця арбітражу (суду) щодо атестації у відповідних державних установах, органах належним чином атестовані.

Міністерство закордонних справ України за зверненням Міністерства юстиції України надає йому інформацію та рекомендації щодо залучення іноземних юридичних радників, примирювачів, фахівців, експертів;

6) вивчає факти, обставини спору, стосовно якого існує загроза пред’явлення або пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов до України чи може бути пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов України, проводить юридичну експертизу таких фактів, обставин.

Заінтересовані органи та організації за зверненням Міністерства юстиції України подають у визначений ним строк необхідні матеріали, висновки та пояснення щодо спору, стосовно якого існує загроза пред’явлення або пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов до України чи може бути пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов України;

7) залучає для забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю іноземного суб’єкта та України представників державних органів, підприємств, установ та організацій України (за погодженням з їх керівниками), залучає свідків;

8) інформує щомісяця Кабінет Міністрів України про хід урегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю іноземного суб’єкта та України, а також Президента України – в разі врегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи, учасником якої є Президент України;

9) надає в установленому порядку інформацію про спір, стосовно якого існує загроза пред’явлення або пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов до України чи може бути пред’явлено або пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов України.

6. Під час урегулювання спору за участю іноземного суб’єкта та України Міністерство юстиції України, крім заходів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, з урахуванням пропозицій та рекомендацій міжвідомчої робочої групи:

1) вживає заходів, необхідних для досягнення домовленостей з іноземним суб’єктом про врегулювання спору на взаємовигідних і взаємоприйнятних умовах, забезпечує підготовку та узгодження з іноземним суб’єктом проекту угоди про врегулювання спору (мирової угоди);

2) у разі узгодження з іноземним суб’єктом проекту угоди про врегулювання спору (мирової угоди) подає його на розгляд Кабінету Міністрів України;

3) здійснює на погоджених Кабінетом Міністрів України умовах заходи щодо врегулювання спору за участю іноземного суб’єкта та України. Порядок забезпечення виконання зобов’язань України, пов’язаних з урегулюванням спору за участю іноземного суб’єкта та України, і контролю за їх виконанням визначається Кабінетом Міністрів України;

4) у випадку досягнення домовленостей з іноземним суб’єктом про врегулювання спору під час розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю України звертається до закордонного юрисдикційного органу з проханням про припинення розгляду такої справи та в разі необхідності про оформлення досягнутих домовленостей рішенням закордонного юрисдикційного органу.

7. У випадку порушення у закордонному юрисдикційному органі справи за позовом до України Міністерство юстиції України, крім заходів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, з урахуванням пропозицій та рекомендацій міжвідомчої робочої групи:

1) забезпечує представництво України під час розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи, порушеної за позовом до України, підготовку та подання до закордонного юрисдикційного органу необхідних процесуальних документів;

2) готує пропозиції щодо можливих заперечень стосовно компетенції закордонного юрисдикційного органу, в якому порушено справу за позовом до України;

3) готує разом із Міністерством закордонних справ України пропозиції щодо забезпечення імунітету України у справі, порушеній у закордонному юрисдикційному органі за позовом до України.

8. За наявності спору, стосовно якого може бути пред’явлено у закордонному юрисдикційному органі позов України, Міністерство юстиції України, крім заходів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, з урахуванням пропозицій та рекомендацій міжвідомчої робочої групи:

1) готує разом із Міністерством закордонних справ України висновок про наявність правових підстав для пред’явлення у закордонному юрисдикційному органі позову України;

2) проводить аналіз можливих наслідків пред’явлення у закордонному юрисдикційному органі позову України;

3) вживає в разі потреби заходів, необхідних для досягнення домовленостей з іноземним суб’єктом про врегулювання спору на взаємовигідних і взаємоприйнятних умовах;

4) у разі недосягнення домовленостей з іноземним суб’єктом про врегулювання спору подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пред’явлення у закордонному юрисдикційному органі позову України;

5) пред’являє у закордонному юрисдикційному органі позов України, забезпечує представництво України під час розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи, порушеної за таким позовом, забезпечує підготовку та подання до закордонного юрисдикційного органу необхідних процесуальних документів.

9. Міністерство закордонних справ України сприяє взаємодії Міністерства юстиції України із закордонними дипломатичними установами України, міжнародними організаціями, органами та організаціями іноземних держав у процесі врегулювання спору, розгляду у закордонному юрисдикційному органі справи за участю іноземного суб’єкта та України.

10. Міністерство юстиції України здійснює передбачені цим Порядком заходи щодо забезпечення захисту прав та інтересів України під час виконання домовленостей, досягнутих за результатами врегулювання спору за участю іноземного суб’єкта та України, а також під час оскарження, визнання та виконання рішення, ухваленого закордонним юрисдикційним органом за результатами розгляду справи за участю іноземного суб’єкта та України.

У разі ухвалення закордонним юрисдикційним органом рішення проти України як держави, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади України, його посадової особи з порушенням норм та принципів міжнародного права Міністерство юстиції України разом із Міністерством закордонних справ України готує спільний висновок про наявність відповідного порушення. На підставі спільного висновку Міністерство закордонних справ України вживає заходів дипломатичного характеру для припинення такого порушення.

(абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з
Указом Президента України від 10.04.2012 р. N 253/2012)

Якщо порушення триває, Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства закордонних справ України, погодженим із Міністерством юстиції України та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади України, може бути згідно із законами України застосовано відповідні заходи до іноземної держави та її майна.

Глава Адміністрації
Президента України                              С. ЛЬОВОЧКІН

(Порядок у редакції Указів Президента
України від 11.09.2006 р. N 745/2006,
від 03.03.2011 р. N 261/2011)

Перегляди 1142

Прокоментувати