+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Постанова Верховного Суду від 02 квітня 2019 року

30 травня, 2019 Судові рішення

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 квітня 2019 року

справа №822/1878/18

адміністративне провадження №К/9901/4668/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого – Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи №   822/1878/18

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Еко-Сад» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року у складі судді Майстера П.М.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів Драчук Т.   О., Полотнянка Ю.   П. Загороднюка А.   Г.,

У С Т А Н О В И В :

ПРОЦЕДУРА

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Еко-Сад» (далі – Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС, податковий орган центрального рівня, перший відповідач) та Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі – Управління, податковий орган, другий відповідач), в якому, з урахуванням змін та уточнень, просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №679000/39957239 від 04 травня 2018 року та зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 05 квітня 2018 року, подану Товариством.

31 серпня 2018 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Хмельницькій області 679000/39957239 від 04 травня 2018 року та зобов’язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 05 травня 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Еко-Сад”.

18 лютого 2019 року другим відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій податковий орган просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

19 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою другого відповідача та витребувано з Хмельницького окружного адміністративного суду справу №   822/1878/18.

13 березня 2019 року позивачем до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство спростовує доводи касаційної скарги податкового органу, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

15 березня 2019 року справа №   822/1878/18 надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до вимог статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Еко-Сад” є юридичною особою, код ЄДРПОУ 39957239.

19 березня 2018 року між Товариством як постачальником та Приватним акціонерним товариством “Птахофабрика Тернопільська” як покупцем укладено договір поставки №19-03/18 (товар – олія соєва).

На виконання умов договору Товариством поставлено товар у кількості 24 тони Приватному акціонерному товариству “Птахофабрика Тернопільська”, що підтверджується товарно-транспортною накладною №   Р23 від 05 квітня 2018 року, видатковою накладною №   23 від 05 квітня 2018 року, у зв’язку із чим Приватним акціонерним товариством «Птахофабрика Тернопільська» проведено оплату у розмірі 540   000 грн. (у т.ч. ПДВ) за поставлений товар відповідно до рахунків на оплату №   25 від 03 квітня 2017 року на суму 225   000 грн. 00 коп. з ПДВ та №26 від 04 квітня 2018 року на суму 315   000 грн. 00 коп. з ПДВ.

На підтвердження господарської операції згідно договору поставки від 19 березня 2018 року №19-03/18 виписано податкову накладну №5 від 05 квітня 2018 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

12 квітня 2018 року позивачем отримано квитанцією №1 про прийняття податкової накладної №5 від 05 квітня 2018 року та зупинення її реєстрації. Підставами зупинення реєстрації, зокрема, визначено, те, що обсяг постачання товару/послуги 1507 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку”.

27 квітня 2018 року Товариством надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарських операцій, а саме: лист про діяльність, договори поставки, договір оренди, товарно-транспортну накладну, рахунок на оплату, платіжні доручення, видаткові накладні, картку рахунку 631, картку рахунку 361 для відповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1507.

04 травня 2018 року Рішенням голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №679000/39957239 відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 05 квітня 2018 року.

Підставою відмови зазначено ненаданням платником податку копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи вимоги позивача, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 05 квітня 2018 року суперечить вимогам принципу “належного урядування”, прийняте без дотримання процедур, визначених законодавством. До того ж сукупність первинних документів, наданих позивачем не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання між позивачем та Приватним акціонерним товариством “Птахофабрика Тернопільська” договору поставки №19-03/18 від 19 березня 2018 року, на виконання вимог якого складено спірну податкову накладну.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 12, 13, 17, 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №   1246, пунктів 10, 12, 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №   117, підпункту 2.1 пункту 2 та підпункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, обґрунтовує правомірність своїх дій та наявність законодавчо визначених підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, відтак Верховний Суд зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неповноту дослідження судами попередніх інстанцій доказів на предмет встановлення певних обставин.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Нормативне регулювання

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі – Закон №   2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону №   2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону №   2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №   117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №   117).

Окремими положеннями Порядку №   117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов’язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Водночас до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №   567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ №   567).

Наказ №   567 як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №   731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №   117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №   567.

Ці акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінка доводів касаційної скарги

Єдиним доводом касаційної скарги є те, що відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, Суд вважає що наявність повноважень – це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень – це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов’язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року №679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Керуючись статтями 341343349350355356359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 822/1878/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                     Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                               І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Перегляди 1599

Прокоментувати