+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року

12 грудня, 2018 Судові рішення

Постанова взята з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 р.

Справа № 804/2236/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                                               Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання:     Бузякова М.Р.,

представників позивача:                               Сидорова Ю.В., Криворота В.М.,

представника відповідача:                            Горобець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Партнер»

до Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Партнер» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просило визнати протиправним та скасувати податкове – повідомлення рішення форми «Р» від 15.07.2014р. №0002872201.

В обґрунтування позову зазначалося, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи,  а спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв’язку із чим останнє є неправомірним та підлягає скасуванню. Так, відповідачем не було враховано фактичне здійснення господарських операцій, що призвели до змін у структурі активів та пасивів позивача, настанням правових наслідків, які обумовлювались вчиненими правочинами, а також наявність первинних документів. При цьому, жодний із правочинів, укладених з контрагентами позивача, до теперішнього часу не визнаний недійсним або фіктивним у судовому порядку.

У судовому засіданні представники позивача підтримали пред’явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просили повністю його задовольнити.

Відповідач пред’явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що під час перевірки встановлено, що контрагенти позивача: ПП «Ресурс-Імпорт», ПП «Стік», ТОВ «Бінер» та ТОВ «Албес» проводять виключно безтоварну фінансово-господарську діяльність, направлену на надання юридичним особам (клієнтам) послуг з мінімізації податків та конвертації грошових коштів в готівкову форму, що підтверджується відкритим кримінальним провадженням №32013040000000009 від 22.01.2013р. про вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 КК України та актом перевірки Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №1486/135/04-03-22-03-08/32815761 від 27.11.2013р.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Партнер» (далі – ТОВ Фірма «Партнер») (код ЄДРПОУ 00197408) перебуває на обліку в Дніпродзержинській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі – Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), правонаступником якої є Дніпродзержинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ).

На підставі направлень від 12.05.2014р. № 268 – ОСОБА_4 заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, від 12.05.2014 р. № 265 – ОСОБА_5 – головним державним ревізором – інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, від 12.05.2014 р. № 269 – ОСОБА_6 – головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб, від 19.05.2014р. № 290 – ОСОБА_7 – головним державним ревізором-інспектором сектора контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту, від 19.05.2014р. № 291 – ОСОБА_8 – головним державним ревізором-інспектором сектора контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту, від 15.05.2014 р. № 294 -ОСОБА_9 – головним державним ревізором – інспектором відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, від 15.05.2014р. № 295 – ОСОБА_10 – головним державним ревізором – інспектором відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, виданих Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та наказів Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.04.2014р. №473 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Фірма «Партнер», від 22.05.2014р. року № 602 «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ фірма «Партнер», згідно із п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України (далі – ПК України) від 02 грудня 2010 року за № 2755-VI та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Партнер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.06.2014р. №2599/20/04-032-01-08/00197408, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 14.1.13 п.14.1 ст.14, п.135.1 та п.135.1 ст.135, пп.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України щодо безпідставного заниження доходу, що враховуються при визначені об’єкту оподаткування, за рахунок сум безповоротної фінансової допомоги на суму оподаткування – 25763612,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що відповідачем отримано постанову слідчого ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.03.2014р., відповідно до якої в проваджені слідчого управління ФР ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013040000000009 від 22 січня 2013 року про вчинення кримінального порушення за ч.3 ст.212 КК України. Так, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ПП «Ресурс-Імпорт», зареєстровано за юридичною адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця 46 в період часу з травня 2011 року по жовтень 2012 року в порушення ПК України, умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість. Також, додатково встановлено, що гр. ОСОБА_11, директор ПП «Ресурс-Імпорт», протягом 2011-2013 років являється одночасно і директором ПП «Стік» та ТОВ «Бінер», які мають тих самих постачальників що і ПП «Ресурс-Імпорт». Крім того, контролюючим органом було отримано акт перевірки Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області по ТОВ «Албес», в якому, зокрема, було зроблено висновок, що у ТОВ «Албес» відсутні об’єкти оподаткування по операціям за грудень 2013 року та акт Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.11.2013р. №1486/135/04-03-22-03-08/32815761 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 28.02.2013р., в якому зазначалося, що здійснені операції ПП «Ресурс-Імпорт» мали ознаки нереальності. За таких обставин ПП «Ресурс-Імпорт», ПП «Стік», ТОВ «Бінер» та ТОВ «Албес» проводять виключно безтоварну фінансово-господарську діяльність, направлену на надання юридичним особам (клієнтам) послуг з мінімізації податків та конвертації грошових коштів в готівкову форму, та як наслідок позивачем було занижено доходи, що враховуються при визначені об’єкту оподаткування за рахунок сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено віз зазначених підприємств.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002872201 від 15.07.2014р, яким позивачу нараховане податкове зобов’язання із податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 6708950,00грн., з яких за основним платежем збільшено податкове зобов’язання у розмірі 5367160,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1341790,00 грн.

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, за змістом п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України передбачено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безповоротна фінансова допомога – це:

– сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

– сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

– сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

– основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

– сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Партнер» у перевіряємо періоді було укладено ряд договорів,  а саме:

– з ТОВ «Ресурс-Імпорт» договір комісії на придбання товарів (хімічної продукції: поліакриламід, целюлоза поліаніонна, калій хлористий, гуарова камедь) №28/1 від 28.06.2011р., відповідно до якого позивач (комісіонер) придбавав від власного імені, але за рахунок ТОВ «Ресурс-Імпорт» (комітент) з подальшою передачею придбаної продукції на користь комітента. Для виконання обов’язків передбачених договором комітент перераховував грошові кошти у безготівковій формі на поточний рахунок комісіонера для виконання покладених на комісіонера завдань. Комісіонер у свою чергу укладав зовнішньо економічні договори з нерезидентами (ООО «Саратовский химический завод акрилових полимеров «Акрипол», РФ; «Beijing Hengju Chemical Group Corporation)), Китай; О JSC «NAVOIYAZOT», Республіка Узбекістан), які здійснювали постачання продукції на підставі митних декларацій на склад позивача, з якого в подальшому, поставлена продукція передавалась комітенту. Розрахунки за даним договором здійснені у повному обсязі, заборгованість відсутня;

– з ТОВ «Ресурс-Імпорт» договір комісії на продаж товарів (рідкий аргон) №20/1 від 20.09.2011р., відповідно до якого, позивач (комісіонер) отримував на підставі актів прийомки-передачі товар для його подальшої реалізації на експорт, уклавши договір з нерезидентом (АО «Усть-Каменогроский титано-магниевый комбинат», Республика Казахстан). Завантаження аргону рідкого здійснювалось на залізничній станції виробника (Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського) та відповідно транспортування здійснювалось за допомогою залізничних цистерн, які прямували з залізничної станції «Правда» Придніпровської залізниці до кінцевої ст. Аксарайська. Розрахунки за даним договором здійснені у повному обсязі, заборгованість відсутня;

– з ТОВ «Ресурс-Імпорт» договір поставки товару (хімічної продукції: поліакриламід флокулянт, ксантова камедь, гуарова камедь) №5/1 від 05.02.2009р, №10/1 від 10.06.2011р., відповідно до якого постачальник (ТОВ «Ресурс-Імпорт») поставляє, а покупець (позивач) придбаває хімічну продукцію, що є предметом договору відповідно до специфікацій. Поставка здійснюється на умовах СРТ м. Полтава / м. Дніпродзержинськ відповідно до додаткових угод, а саме перевезення здійснювалось продавцем за власний рахунок одразу на склад покупця позивача, а частково на склад самого покупця – сторони договору. Розрахунки за даними договорами проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня;

– з ТОВ «Бінер» договір комісії на продажу товарів (рідкого аргону) №02/1 від 02.04.2013р., відповідно до якого, позивач виступаючі комісіонером, отримував на підставі актів прийомки-передачі товар для його подальшої реалізації на експорт, уклавши договір з нерезидентом (АО «Усть-Каменогроский титано-магниевый комбинат», Республика Казахстан). Завантаження аргону рідкого здійснювалось на залізничній станції виробника (Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського) та відповідно транспортування здійснювалось за допомогою залізничних цистерн, які прямували з залізничної станції «Правда» Придніпровської залізниці до кінцевої ст. Аксарайська. Розрахунки за даним договором здійснені у повному обсязі, заборгованість відсутня;

– ТОВ «Бінер» договір поставки товару (хімічної продукції: поліакриламід флокулянт, ксантова камедь, гуарова камедь) №25/1 від 25.03.2013р., відповідно до якого постачальник (ТОВ «Бінер») поставляє, а покупець (позивач) придбаває хімічну продукцію, що є предметом договору відповідно до специфікацій. Поставка здійснювалася на умовах СРТ м. Полтава відповідно до додаткових угод,  а саме перевезення здійснювалось продавцем за власний рахунок одразу на склад покупця позивача. Розрахунки за даними договорами проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня;

– з ПП «СТІК» договір комісії на придбання товарів (хімічної продукції: поліакриламід, целюлоза поліаніонна, калій хлористий, гуарова камедь) №9/1 від 09.04.2010р., відповідно до якого позивач придбав хімічну продукцію від власного імені, але за рахунок ПП «СТІК» (комітент) з подальшою передачею придбаної продукції на користь комітента. Для виконання обов’язків передбачених договором комітент перераховував грошові кошти у безготівковій формі на поточний рахунок комісіонера (позивача) для виконання покладених на комісіонера завдань. Комісіонер у свою чергу укладав зовнішньо-економічні договори з нерезидентами (ООО «Саратовский химический завод акриловых полимеров «Акрипол», РФ; «Beijing Hengju Chemical Group Corporation)), Китай; OJSC «NAVOIYAZOT», Республіка Узбекістан), які здійснювали постачання продукції на підставі митних декларацій на склад позивача, з якого в подальшому, поставлена продукція передавалась комітенту на підставі актів прийомки-передачі товарів. Розрахунки за даним договором здійснені у повному обсязі, заборгованість відсутня;

– з ПП «СТІК» договір поставки товару (хімічної продукції: поліакриламід флокулянт, препарату «Уніфлок») №17/1 від 17.08.2011р., №31/1 від 31.05.2012р., відповідно до якого постачальник (ПП «СТІК») поставляє, а покупець (позивача) придбаває хімічну продукцію, що є предметом договору відповідно до специфікацій. Поставка здійснюється на умовах СРТ м. Полтава відповідно до додаткових угод, а саме перевезення здійснювалось продавцем за власний рахунок одразу на склад покупця позивача. Розрахунки за даними договорами проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня;

– з ТОВ «Албес» договір купівлі-продажу від 28.11.2013 року №15-11, предметом якого є купівля поліакриламіду флокулянта ПАА-ГС та договір купівлі-продажу №012 від 16.12.2013р., №010 від 12.12.2013р., №011 від 13.12.2013р. предметом яких була купівля мішків поліпропіленових, у тому числі мішків поліпропіленових з вкладишем.  Відповідно до умов договорів поставки, постачальник  (ТОВ «Албес») поставляє, а покупець (позивач) придбаває хімічну продукцію, що є предметом договору відповідно до специфікацій. Поставка товару здійснювалась на умовах СРТ м. Дніпродзержинськ відповідно до додаткових угод, а саме перевезення здійснювалось продавцем за власний рахунок одразу на склад позивача. Розрахунки за даними договорами проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Означені господарські операції підтверджуються вищевказаними договорами та специфікаціями, які є невід’ємною частиною цих договорів, додатковими угодами, видатковими накладними, актами передачі товару, податковими накладними, митними деклараціями, звітами комісіонера, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, оборотно-сальдовими відомостями по б/р 361, 631, виписками з банку, копіями технічного паспорту на склад готової продукції, копії технічних паспортів вагонів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Отже, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його вищевказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи (надані позивачем), та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв’язку із отриманням оплати за надані послуги.

При цьому суд зазначає, що під час перевірки контролюючим органом не було досліджено вищевказані документи, оскільки вони були вилучені ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2013р. у справі №201/13362/15-к. (провадження 1-кс/201/8255/2015).

Проте, за заявою директора ТОВ Фірма «Партнер» правоохоронними органами була надана можливість зробити копії з вилучених документів, які і в подальшому долучені до матеріалів справи.

Щодо доводів відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ПП «Ресурс-Імпорт», ПП «Стік», ТОВ «Бінер» через наявне кримінальне провадження, в якому встановлено що вищевказані контрагенти позивача здійснюють безтоварну фінансово-господарську діяльність, направлену на надання юридичним особам (клієнтам) послуг з мінімізації податків та конвертації грошових коштів в готівкову форму, та як наслідок позивачем було занижено доходи, що враховуються при визначені об’єкта оподаткування за рахунок сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено віз зазначених підприємств, суд зазначає наступне.

За вимогою суду про надання інформації про стан вищевказаного кримінального провадження начальником юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області було направлено службову записку ВОДР слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.07.2016 № 285/7/04-36-10-03-14, в якій просилося надати інформацію (наявні кримінальні провадження за ч. З ст. 212 КК України з вказанням на якій стадії знаходяться кримінальні провадження та чи наявні вироки по кримінальним провадженням) щодо посадових осіб позивача та його контрагентів за спірними правовідносинами, а саме: ТОВ «Партнер» (позивач) (КОД ЄДРПОУ 00197408), ТОВ «Ресурс Імпорт» (КОД ЄДРПОУ 32815761), ТОВ «Стік» (КОД ЄДРПОУЗ1692490), ТОВ «Бінер»(КОД ЄДРПОУ33247348) та надати інформацію щодо матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013040000000009 від 22.01.2013 року про вчинення кримінального правопорушення за ч.Зс.212 КК України.

На вищевказану службову записку було надано відповідь (службова записка №700/04-36-23-01-18 від 20.07.2016р), в якій зазначалося що у провадженні слідчих підрозділів фінансових розслідувань не перебувають кримінальні провадження у відношенні суб’єктів господарювання вказаних у листі, або за фактами скоєння ними кримінальних правопорушень. Кримінальне провадження №32013040000000009 від 22.01.2013 року відносно службових осіб ТОВ «Ресурс Імпорт» (код 32815761) згідно зі ст.ст. 216218 КПК України18.04.2016 направлено за підслідністю до Дніпродзержинського ВП ГУ НП у Дніпропетровській області.

При цьому, з довідки по кримінальному провадженню №32013040000000009 від 22.01.2013р., складеної Дніпродзержинським відділом поліції МВС України ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області, слідує, що невстановлені особи протягом 2011-2012 років здійснили підроблення первинних господарських документів та документів податкової звітності ПП «Ресурс-Імпорт», які являються офіційними документами і відображають відомості, що, однак, не відповідають дійсності стосовно начебто здійсненного ПП «Ресурс-Імпорт» постачання товарів в адресу підприємств-контрагентів, при фактичній відсутності таких дій, після чого видали такі первинні документи службовим особам підприємств-контрагентів, а податкову звітність ПП «Ресурс-Імпорт», яка містила відомості про безтоварні взаємовідносини, подали до Дніпродзержинської ОДНІ. За даним фактом СВ ФР ДІЛ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ, ДФС у Дніпропетровській області відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 358 КК України від 22.01.2013. 18.06.2016 старшим слідчим СВ ФР ДНІ у Жовтневому районі перекваліфіковано склад злочину з ч. 1 ст. 205 на ч. 1ст. 358 КК України, а саме: невстановлені особи протягом 2011-2012 років здійснили підроблення первинних господарських документів та документів податкової звітності ПП «Ресурс-Імпорт», які являються офіційними документами і відображають відомості, що, однак, не відповідають дійсності стосовно начебто здійсненого ПП «Ресурс-Імпорт» постачання товарів (робіт, послуг) в адресу підприємств-контрагентів, при фактичній відсутності таких дій, після чого видали такі первинні документи службовим особам підприємств-контрагентів, а податкову звітність ПП «Ресурс-Імпорт», яка містила відомості про безтоварні взаємовідносини, подали до Дніпродзержинської ОДПІ. 18.06.2016 визначено підслідність за СВ Дніпродзержинського ВП ГУНП в Д/о. На даний час по кримінальному провадженню триває досудове розслідування. Повідомлення про підозру нікому не оголошувалося, рішення про закриття провадження не приймалося.

Водночас, постановою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.06.2015р. кримінальне провадження №32014040000000033 від 20.03.2014р. (первинно №32013040000000009) у відношенні службових осіб ТОВ Фірма «Партнер» за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ч.2 ст.212 КК України закрито.

Підставою для прийняття зазначеної постанови стало те, що висновками судово-економічної експертизи, проведеної ДНДЕКЦ при УМВС України на Придніпровський залізниці, встановлено безпідставне завищення податкового кредиту з ПДВ службовими особами ТОВ Фірма «Партнер», чим спростовано висновки акту перевірки від 06.06.2014р. №2599/20/04-032-01-08/00197408. Крім того, ПП «Ресурс-Імпорт» станом на 30.06.2015р. року не визнано фіктивним підприємством, оскільки судового рішення про фіктивність ПП «Ресурс-Імпорт» та рішення у кримінальному провадженні за ч.1 ст.205 КК України не прийнято.

У зв’язку із закриттям кримінального провадження №32014040000000033 від 20.03.2014р. на підставі постанови Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.06.2015р., 19.08.2015р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесено ухвалу у справі №201/13362/15-к (провадження 1-кс/201/8255/2015) про скасування арешту з тимчасового вилученого майна, яке вилучене в ході обшуку за адресою м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 20/5а, накладеного відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2013р.

З огляду на означене, станом на час розгляду справи відсутні рішення суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб позивача та його контрагентів.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв’язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зміст укладених позивачем з означеними суб’єктами господарювання договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов’язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об’єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, вказані суб’єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були платниками податків, що відповідачем не заперечується.

З огляду на те, що вищевказані висновки контролюючого органу не підтверджені належними доказами, зокрема рішеннями судів, якими визнано укладені позивачем договори недійсними, та вироком суду, який набрав законної сили по порушеній кримінальній справі, в ході розслідування якої були б здобуті відповідні показання свідків, суд вважає такі висновки відповідача необґрунтованими.

Відносно посилання відповідача на висновки актів перевірки Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області по ТОВ «Албес» та Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області по «Ресурс-Імпорт», відповідно до яких діяльність зазначених підприємств не спрямована на реальне настання наслідків, що обумовлені нею, через відсутність у них необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та матеріальних ресурсів, суд зазначає, що навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов’язку платників податків вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб’єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов’язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов’язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про реальність господарських операцій позивача з ПП «Ресурс-Імпорт», ПП «Стік», ТОВ «Бінер» та ТОВ «Албес» та, як наслідок, про неправомірність податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 15.07.2014р. №0002872201.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 122160-163167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Партнер» до Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 15.07.2014р. №0002872201.

Стягнути з Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Партнер» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                        О.М. Турова

Перегляди 1373

Прокоментувати