+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року

23 березня, 2018 Судові рішення

Ухвала взята з Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням.

УХВАЛА

21 лютого 2018 року

Київ

справа №826/19939/16

адміністративне провадження №К/9901/4919/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача – Юрченко В.П., суддів – Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглядаючи у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС  на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2017 року (суддя А.Б. Федорчук) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (колегія у складі суддів: В.В. Файдюк, Є.І. Мєзєнцев, Є.В.Чаку) у справі №826/19939/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» до Офісу великих платників податків ДФС  про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви по збільшення позовних вимог просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0005034201 без дати, яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на суму 8150055 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0005044201 від 02 листопада 2016 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем з ПДВ на суму 9055616 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0006994201 від 28 грудня 2016 року, яким застосовано штрафні санкції на суму 510 грн.

Позовні вимоги мотивовані реальністю виконання спірних господарських операцій, здійснених в грудні 2015-січні 2016 р.р. з ТОВ «Укртрейдтоп», що підтверджується оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами, незважаючи на наявність вироку відносно посадової особи контрагента – директора ТОВ «Укртрейдтоп» Хріненко Т.В., яка заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності. Позивач наполягає, що правочини, укладені між суб’єктами господарювання при здійсненні господарської діяльності, не мають ознак нікчемності, спрямовані на реальне настання наслідків, відповідають вимогам закону, та в судовому порядку недійсними не визнавались.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій позивача підтверджується первинними документами, належним чином оформленими.

Судами попередніх інстанцій був відхилений такий доказ, як вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року у справі № 761/16902/16-к, яким, серед іншого, податковий орган обґрунтовував неможливість врахування у податковому обліку первинних документів, складених між позивачем та ТОВ «Укртрейдтоп», оскільки фіктивність господарської діяльності останнього встановлена вироком суду.

Даним вироком засновника та керівника ТОВ «Укртрейдтоп» Хріненко Т.В. визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України – пособництво у фіктивному підприємництві. А також ним встановлено, що ТОВ «Укртейдтоп» придбано за грошову винагороду без мети здійснення підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності, тобто встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТОВ «Укртрейдтоп».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема на неврахування наявності вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року у справі № 761/16902/16-к.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, касаційний суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на те, що справа містить ряд правових проблем і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

По-перше, як встановлено судами, податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0005034201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на суму 8150055 грн. не містить дати його складання, а лише зазначено: «___» листопада 2016 р. (а.с.39 том 1). В позовній заяві позивач доводив суду, що це є суттєвим недоліком, оскільки відсутність дати прийняття спірного податкового повідомлення-рішення унеможливлює перевірку його законності, тому що грошові зобов’язання визначаються податковим органом з дотриманням відповідних строків після закінчення перевірки. Судами попередніх інстанцій даний факт не досліджувався і не оцінювався, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення визнано протиправним і скасовано з інших підстав.

Податковим кодексом України (стаття 58) визначено, що Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, … якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:…заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов’язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків; суму грошового зобов’язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення результатів господарської діяльності або від’ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов’язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності…

В даному випадку важливим є надання правильної оцінки такому дефекту оскаржуваного рішення, в розумінні того, чи є правові підстави вважати його суттєвим недоліком, який вказує на безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення або слід вважати таку обставину недотриманням окремого елементу форми рішення, за якої таке рішення може бути визнане судом правомірним, оскільки дійсно з його змісту можна чітко встановити всі інші елементи, які зазначені в статті 58 ПК України, в тому числі порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх, порядок та строки сплати або оскарження тощо. Тобто, чи надається перевага у такому випадку змісту спірного рішення над формою.

По-друге, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фудмережа», призначеної у кримінальному провадженні на виконання ухвали Солом’янського районного суду м.Києва від 24.03.2016 р. Перевіркою встановлено порушення ТОВ “Фудмережа” пп. 134.1,1 п. 134,1 ст. 134 Кодексу в результаті чого занижено податку на прибуток за 1 півріччя 2016 року на суму 5 433 370 грн.; п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Кодексу, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 037 077 грн. за звітний період січень 2016 року.

До такого висновку податковий орган дійшов з тих підстав, що позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Укртрейдтоп» в грудні 2015- січні 2016 р.р., але засновника та керівника ТОВ «Укртрейдтоп» Хріненко Т.В. вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 30 травня 2016 року у справі № 761/16902/16-к визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України – пособництво у фіктивному підприємництві. А також ним встановлено, що ТОВ «Укртрейдтоп» придбано за грошову винагороду без мети здійснення підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності, тобто встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТОВ «Укртрейдтоп», а відтак, всі господарські операцій з цим контрагентом є не нереальними, а сплачені за товар кошти були незаконно включені позивачем до витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного звітного періоду.

Судами також встановлено, що в подальшому, 29 квітня 2016 року позивачем укладено з ТОВ «Полюс-2014» Угоду про переведення боргу, умовами якої передбачено, що первісний кредитор ТОВ Укртрейдтоп» замінюється на ТОВ «Полюс-2014». Дана угода, з точки зору податкового органу, є також неправомірною, оскільки первісний договір позивача з ТОВ «Укртрейдтоп» підписано Хріненко Т.В., яка заперечує свою причетність, тому відповідно відсутня кредиторська заборгованість, яка могла б бути переведена новому кредитору, і відсутні підстави формування витрат за цим договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суди, дослідивши умови договорів поставки: №10/12-15 від 10 грудня 2015 року; №10/12-15 від 15 грудня 2015 року, укладених між ТОВ «Фудмережа» з ТОВ «Укртрейдтоп», та надані первинні документи (договір, податкові та видаткові накладні), прийшли до висновку про достатність наданих доказів про їх фактичне виконання, що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту і витрат, та відповідно незаконність спірних податкових повідомлень-рішень. Особливу увагу суди зосередили на наявність податкової накладної, яка безперешкодно та без застережень зареєстрована органами податкової служби і яка стала підставою формування податкового кредиту позивачем.

Суди попередніх інстанцій названий вирок відхилили, як доказ, виходячи з того, що, по-перше, в матеріалах справи відсутні докази набрання ним законної сили. По-друге, зі змісту апеляційної скарги не вбачається, яке правове значення для даної конкретної справи мають обставини, встановлені у вищезазначеному вироку, з урахуванням змісту взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, яким чином вказані обставини стосуються осіб, з якими безпосередньо позивач перебував у господарських відносинах під час виконання укладених угод, яке значення мають вказані обставини для оцінки господарської діяльності товариства як реального суб’єкта підприємницької діяльності.

Важливо зауважити, що обґрунтовуючи правову позицію кожна із сторін та суди посилаються на судову практику Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, Європейського Суду з прав людини, які свідчать, що найбільш неоднозначною була і є практика вирішення спорів у адміністративних спорах про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв’язку з відсутністю, на думку податкового органу, у платника податку права на податковий кредит або неправомірністю формування витрат. Протиріччя виникають, як правило, за різної оцінки судами доказів при встановленні факту реальності господарських операцій та фактичності їх здійснення.

Особливо розбіжності мають місце при наданні судами оцінки такому доказу як вирок місцевого суду, яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності підприємства, з яким позивач мав господарські відносини до винесення вироку, і ця обставина обов’язково має бути врахована судом при наданні оцінки доказам.

Тобто, в даній справі, одночасно виникає проблема правового регулювання щодо:

– дефекту податкового повідомлення-рішення (відсутність дати);

– наявність вироку суду, яким засуджено посадову особу контрагента за фіктивне підприємництво;

– права суду касаційної інстанції самостійно віднаходити судові рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, які стосуються саме обставин даної справи та долучати їх до матеріалів справи. Частинами четвертою-шостою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовими рішеннями по іншим справам,  можуть стосуватись і даної справи та мати преюдиційний характер, але з тих чи інших причин сторонами не надаються суду (будь-якої інстанції).

Таким чином, колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що зазначені правовідносини містять правову проблему, а  відтак, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики за результатами розгляду даної справи.

Відповідно до частини п’ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 346347 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду адміністративну справу №826/19939/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» до Офісу великих платників податків ДФС  про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя           В.П.Юрченко Судді І.А.Васильєва   С.С.Пасічник 

Перегляди 3803

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Штрафи за порушення у сфері обігу готівки. Чи все так погано? 27 лютого, 2019    1596

Проблемні питання застосування нового КАСУ на практиці 03 вересня, 2018    1499

Інтерв’ю з Олександром Мініним із КМ Партнери, фірма-переможець 2019 року в Україні у сфері податків 13 серпня, 2018    1465

Чи завершилась АТО?
Або «Я вам посылку принес… Только я вам ее не отдам»
03 серпня, 2018    9606

З думок фантастів про податки, і не тільки. Роберт Хайнлайн. «Місяць – суворий господар» 09 липня, 2018    2147

Чи можуть суди адміністративної юрисдикції розглядати спори про стягнення коштів за нікчемним правочином? 13 червня, 2018    3269

УСІ ВИ ОДНЕ 23 квітня, 2018    4900

Право на поновлення строків на оскарження судового рішення vs. принцип остаточності судового рішення (res judicata) 06 квітня, 2018    32653

Перше «зразкове» рішення Верховного Суду в податкових спорах 06 квітня, 2018    3010

Зловживання процесуальними правами. Перша практика застосування судами положень КАСУ 20 березня, 2018    4621

Хто в країні господар? 05 березня, 2018    3368

Перше «податкове» рішення оновленого Конституційного Суду України 02 березня, 2018    3106

Прокоментувати