Кожній компанії у своїй діяльності доводилося мати справу з контролюючими органами: податкова, Держпраці, пожежники, екологічна інспекція, архітектурно-будівельна... І кожна компанія має декілька яскравих історій про незаконні дії інспекторів та необхідність відстоювати свої права в суді. Розповідаються ці історії приблизно однаково: перевірка, незаконні розпорядчі документи, збір доказів, позов, численні засідання, гонорари адвокатам (які навряд чи повністю компенсує суд), перемога, апеляція, перемога, касація, знову перемога… І ніби все закінчилось, але ні – незабаром нова перевірка і так по колу. То що ж робити, якщо з черговим виграним судом ситуація не змінюється?
Світовий досвід засвідчує, що виокремлення такого виду судочинства, як адміністративне, здійснене з метою розширення можливостей людини для реалізації права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Існування адміністративних судів є виправданим і можливим за умов, якщо роль судді виконуватиме людина, яка звільнилася від «совкового» мислення та дійсно є незалежною від впливу держави. Норми Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) можуть бути виписані ідеально, проте в обставинах «залежного» правозастосування вони зазнають серйозного перекручування.
Мета проекту: розбудова експортного потенціалу країни шляхом підтримки видання посібника «Експортувати просто», направленого на інформування малого та середнього бізнесу України про особливості торгівлі з країнами-партнерами України. 
Мета проекту: реформувати морально застарілий податок на прибуток підприємств в умовах економічного падіння та збитковості підприємств в Україні.
Дістали кримінальні справи у зв’язку зі спорами з податковими органами? Дістало невизнання податкового кредиту у зв’язку з вироками по контрагентах? Що робити?
Податкові зміни – це перманентний стан української податкової системи. Це не оцінка, це загальновідомий факт. Прийняття Податкового кодексу було не так власне реформою, як скоріше черговим «перелицюванням» податкового законодавства, яке продовжується наразі постійними змінами кодексу.
Природні права людини досліджені, визнані та формалізовані на міжнародному та національному рівнях, у тому числі в Україні. Але формалізація, навіть у Конституції, не означає реальне їх дотримання та захист. Порушення природних прав людини породжує питання: чи можна ефективно захищати природні права без порушення законодавства? Судовий спосіб захисту не розглядається, оскільки об’єктивне існування ефективного судового захисту виключає саму необхідність використання альтернативних способів захисту.
Наслідком набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України стало значне збільшення тиску на платників податків з боку правоохоронних органів. Зокрема, протягом 2013 року значно зростає кількість спорів з податковими органами за наслідками податкових донарахувань, у більшості з яких були відкриті кримінальні провадження проти службових осіб платників податків за ознаками злочинів кваліфікованих як ухилення від сплати податків, службове підроблення, службова недбалість та інші.
Чому йдемо до суду?
Мета проекту: звернути увагу суспільства на масові кримінальні переслідування платників податків як на найшкідливіший для економіки чинник.Вмотивованість рішення в податкових спорах, або “ім’ям того, що таким чином”
Мета проекту:
Досягти єдності в розумінні того, що "суть функціонування судової гілки державної влади полягає в тому, що в цьому функціонуванні логіка сили замінена силою логіки" (Б. Зупанчич).
Мета проекту: позбавити державні органи можливості використовувати статтю 212 Кримінального кодексу як механізм тиску на бізнес.