Чому з 01 жовтня для представництв нерезидентів зміниться все?
Іван Шинкаренко
Кандидат економічних наук, партнер КМ Партнери
З 2018 року правила ТЦУ поширюються на операції нерезидентів з їх постійними представництвами в Україні. Для України це – нововведення, хоча в багатьох інших країнах, де запроваджені правила ТЦУ, це вже звична практика.
Великого ажіотажу серед представництв нерезидентів в Україні ця новина не викликала. І зрозуміло чому. Справа в тому, що перший «контакт» з новими правилами для представництв виникає у зв’язку з підготовкою звіту про контрольовані операції. А такий звіт для операцій 2018 року (на які вже поширювалися правила ТЦУ) має бути поданий аж до 01 жовтня 2019 року.
Але час плине швидко, і граничний термін подання звіту вже не за горами. Тож раджу ретельно проаналізувати нові правила. Є великі шанси, що нові правила кардинально змінять «правила гри» для постійних представництв.
Категорія постійних представництв існує в податковому законодавстві України давно. Це суто податкова категорія з міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.
Вона введена з конкретною метою, а саме з метою розмежування випадків:
1) коли іноземна компанія, що одержує доходи з джерелом походження з України (продає товари, послуги, виконує роботи), не підлягає оподаткуванню в Україні;
2) коли компанія має сплачувати податок з прибутків в країні, з якої одержує дохід, тобто в Україні.
Тут варто наголосити, що йдеться не стільки про представництва як відокремлений підрозділ нерезидента в Україні, скільки про податкову концепцію, що позначає бізнес-присутність іноземної компанії в Україні. Така бізнес-присутність може бути в формі зареєстрованого офісу (представництво нерезидента), співробітників, які певний час проводять в іншій країні в ділових цілях, резидентів (юридичних та фізичних осіб), що залучені до діяльності, яка генерує дохід нерезидента.
З проблематикою постійних представництв я почав працювати з перших років роботи в професії. Були й консультації, й податкові спори, коли податківці перекваліфіковували «некомерційні» представництва в постійні представництва.
І завжди при цьому було відчуття, що в системі контролю постійних представництв в Україні не вистачає якоїсь частини «пазла».
Справа в тому, що практичне застосування концепції постійного представництва в більшості випадків вимагає відповіді на два запитання:
1. Чи виникає постійне представництво нерезидента в Україні, виходячи з критеріїв, закріплених в податковому законодавстві та відповідній угоді про уникнення подвійного оподаткування?
2. Якщо «так», то яка частина прибутку нерезидента з джерелом походження з України повинна оподатковуватися в Україні? Так звана проблема «алокації прибутку» (з англ. profit allocation) до постійного представництва.
З відповіддю на перше питання все більш-менш зрозуміло, хоча також часто виникають дуже непрості запитання.
Але ось з другим питанням виникали проблеми. Не було адекватного інструментарію, який би дозволив обґрунтовано визначити частину прибутку, якій нерезидент завдячує представництву.
Наприклад, є в Податковому кодексі така категорія постійних представництв як «залежні агенти», тобто резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента.
Ну визнали ми такого резидента постійним представництвом – «залежним агентом». І що далі? Які додаткові податки мають бути сплачені безпосередньо з прибутків нерезидента?
Інструменти податкового контролю представництв, що існували раніше, відповіді на це питання не надавали. Тобто норма є, але на практиці застосувати її неможливо.
Та й взагалі контроль постійних представництв здебільшого обмежувався виключно коштами, що «проходили» через рахунки постійних представництв. Інші механізми встановлення справедливої «частки» прибутку, яка мала б оподатковуватися в Україні, фактично не працювали.
Це змінюється з 01 жовтня цього року, коли постійні представництва зобов’язані подати перші звіти про контрольовані операції за правилами ТЦУ.
Чому це зміниться? А тому, що саме інструментарій ТЦУ і є тією частиною «пазла» законодавчого регулювання, якої не вистачало для повноцінного податкового контролю за постійними представництвам нерезидентів в Україні.
Тобто йдеться не просто про додаткове адміністративне навантаження на представництва у вигляді додаткової звітності. Насправді, з точки зору податкового режиму в Україні для постійних представництв, ймовірно, зміниться все.
А тому в якості підсумку ще раз раджу ці нові «правила гри» не ігнорувати, а завчасно підготуватися. Недаремно значна частина резонансних спорів ТЦУ в країнах із розвиненою системою контролю ТЦУ стосується саме проблем віднесення прибутків до постійних представництв.
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Дякуємо, що не 31-го! Кабмін затвердив перелік сировинних товарів, на які поширюватимуться нові спецправила ТЦУ
425
Закон № 466-ІХ встановив, що прибуток фізичних осіб від деяких операцій з інвестиційними активами розраховується за звичайними цінами. Що це означає?
588
Нові правила пропорційного коригування з ТЦУ запроваджені в податкове законодавство України з травня 2020 року
480
Удосконалення контролю ТЦУ для постійних представництв в Україні: нові правила визначення оподатковуваного прибутку вже з травня 2020 року
2116
ТЦУ і Закон 466-IX: огляд найважливіших змін
1168
Верховна Рада України запровадила трирівневу структуру документації ТЦУ та інші важливі зміни до Податкового кодексу
1087
Виплата процентів на Кіпр: підводні камені застосування Конвенції
3312
High-End ТЦУ
Серія матеріалів: трансфертне ціноутворення та збитки – ще не вирок. У яких випадках можна обґрунтувати і як це зробити?
Частина 1, 2
900
Революція в міжнародному оподаткуванні наближається. Тепер офіційно.
ОЕСР публікує пропозиції щодо уніфікованого підходу до оподаткування «цифрової економіки»
1448
Коли податківці можуть запитати обґрунтування цін в операціях, що потрапляють під норму про 30 % коригування (пп. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу)?
839
Оподаткування «цифрової економіки» – податкова реформа, над якою варто подумати, або про що мовчить «законодавчий принтер»
967
