Контроль за неконтрольованими операціями в Україні через призму свіжої судової практики Індії
Іван Шинкаренко
Партнер КМ Партнери
Гортаючи короткий виклад найважливіших судових спорів щодо трансфертного ціноутворення (далі — ТЦУ) в Індії, вкотре знаходжу речі, які є актуальними й для України.
Зокрема, це стосується рішення у справі «Texport Overseas Private Limited vs. DCIT», датованого 22 грудня 2017 р.
Суть спору стосується певних операцій компанії Texport Overseas Private Limited у середині країни (винагорода директорів), які, як «визначені внутрішні операції», підпадали під дію правил ТЦУ, хоча й не були зовнішньоекономічними операціями. Операції здійснювалися у 2012-2013 фіскальних роках. У той період у законодавстві Індії діяли правила, що поширювали контроль ТЦУ на такі операції.
У 2017 р., вже після виникнення спору щодо дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», податкове законодавство Індії змінилося. І правило щодо контролю ТЦУ стосовно вказаних операцій виключили.
Рішення в спорі: донарахування визнані незаконними.
Мотивація рішення судового органу: з моменту виключення норми з закону вважається, що така норма виключена з моменту її запровадження, якщо в законодавстві немає певного перехідного положення, що чітко визначає, що юридичні дії та процеси, розпочаті до скасування норми, мають продовжуватися та не припиняються у зв’язку з таким скасуванням.
Тобто в Індії суд дійшов висновку, що з урахуванням виключення норми про поширення правил ТЦУ на виплати директорам у межах країни, відповідні донарахування (навіть здійснені податковим органом до виключення норми) мають бути скасовані. Оскільки законодавець не подбав про запровадження чітких перехідних положень стосовно цього.
Що ж в Україні?
Нагадаємо, що у вересні-грудні 2013 та 2014 рр. діяла редакція ст. 39 ПК України, що поширювала контроль ТЦУ на операції між резидентами. З 01 січня 2015 р. правила ТЦУ виклали в новій редакції. Серед іншого, виключили норму щодо контролю операцій між резидентами.
Тобто з 01 січня 2015 р. операції між пов’язаними резидентами не є контрольованими.
Що з перехідними положеннями? А вони стосувалися виключно подання звіту:
Питання контролю операцій між резидентами законодавець не адресував у перехідних положеннях.
Однак фіскальні органи все ще здійснюють контроль таких операцій: перевіряють, чи всі такі операції включені в звіт, чи відповідали ціни рівню звичайних цін (хоча з 2015 р. у Кодексі звичайні ціни замінили принципом «витягнутої руки»). До підприємств застосовуються штрафи, коригуються податкові зобов’язання до рівня звичайних цін.
І нікого з фіскальних органів (та й наскільки бачимо судову практику — в судовій гілці влади) не бентежить той факт, що згідно з пп. 39.5.1 ст. 39 чинної редакції ПК України:
Якщо наразі операції між резидентами є неконтрольованими, то на яких законних підставах тоді здійснюється контроль таких операцій за чинними правилами ТЦУ? Закон не передбачає контролю за операціями, які колись були контрольованими.
Знову забуваємо про ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка встановлює, що:
Опоненти, звичайно, посилатимуться на те, що такий підхід є юридичною казуїстикою. Має застосовуватися закон, який діяв у період, коли операції були контрольованими.
Заперечимо: а навіщо здійснювати контроль за великою категорією операцій, яку держава вирішила не контролювати з 2015 р.? Мабуть, автори законопроекту під час опрацювання питання зважили на недоцільність такого контролю?
Це не юридична казуїстика, а підхід, який базується на нормах Конституції та закону і має застосовуватися у державі, одним із задекларованих принципів податкової системи якої є необхідність прийняття рішення на користь платника податків у випадку неоднозначності/невизначеності норм законодавства.
І як показує практика Індії, саме такий «казуїстичний» підхід має превалювати в судовій практиці країни, яка сподівається на достойні темпи економічного зростання. Так, в Індії темпи зростання ВВП за 3 квартали 2017 р. склали 7,2 %, а у нас за 2017 р. аж 2,1 %.
Тож може час вже визначитися, що у нас на першому місці – міфічні інтереси бюджету чи захист прав бізнесу на прогнозовані умови діяльності?
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
Дякуємо, що не 31-го! Кабмін затвердив перелік сировинних товарів, на які поширюватимуться нові спецправила ТЦУ
386
Закон № 466-ІХ встановив, що прибуток фізичних осіб від деяких операцій з інвестиційними активами розраховується за звичайними цінами. Що це означає?
573
Нові правила пропорційного коригування з ТЦУ запроваджені в податкове законодавство України з травня 2020 року
460
Удосконалення контролю ТЦУ для постійних представництв в Україні: нові правила визначення оподатковуваного прибутку вже з травня 2020 року
1904
ТЦУ і Закон 466-IX: огляд найважливіших змін
1160
Верховна Рада України запровадила трирівневу структуру документації ТЦУ та інші важливі зміни до Податкового кодексу
1039
Виплата процентів на Кіпр: підводні камені застосування Конвенції
3265
High-End ТЦУ
Серія матеріалів: трансфертне ціноутворення та збитки – ще не вирок. У яких випадках можна обґрунтувати і як це зробити?
Частина 1, 2
898
Революція в міжнародному оподаткуванні наближається. Тепер офіційно.
ОЕСР публікує пропозиції щодо уніфікованого підходу до оподаткування «цифрової економіки»
1442
Коли податківці можуть запитати обґрунтування цін в операціях, що потрапляють під норму про 30 % коригування (пп. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу)?
836
Оподаткування «цифрової економіки» – податкова реформа, над якою варто подумати, або про що мовчить «законодавчий принтер»
960
