Блог

Іван Шинкаренко

Кандидат економічних наук, партнер КМ Партнери

Правила трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) існують в Україні з 2013 року, але для більшості платників вони все ще асоціюються переважно з ризиками штрафів за порушення під час регулярного звітування про контрольовані операції. Ці штрафи немаленькі, та й на початковому етапі запровадження ТЦУ саме регулярна звітність є очікуваною зоною конфліктів між платниками податків та податківцями.

Однак все вказує на те, що система контролю ТЦУ повільно, але невідворотно прямує до більш зрілого етапу свого «існування». Зокрема, до більш змістовного контролю вже безпосередньо ціноутворення, а не звітування про ціноутворення.

Про це свідчить декілька моментів.

По-перше, запуск процедури створення в структурі центрального податкового органу департаменту ТЦУ та міжнародного оподаткування. Створення такого департаменту суттєво посилить спроможності податківців здійснювати контроль ТЦУ.

Об’єднання в межах одного департаменту функцій ТЦУ та міжнародного оподаткування є також правильним рішенням. Як показує міжнародний досвід, ефективні процедури міжнародного обміну інформацією є важливою умовою забезпечення змістовного контролю ТЦУ та підґрунтям сильної доказової бази для відстоювання донарахувань під час судового оскарження.

По-друге, податківці почали перемагати в судах по суті правил ТЦУ на рівні апеляційної інстанції. Це тривожний сигнал для платників податків. Донарахування можуть бути суттєвими, а компрометація підходів до ціноутворення, підтверджена чинним рішенням суду, може мати довгострокові наслідки. Це все ж таки не просто методологічна помилка з податку на прибуток. Детальніше про останню судову практику на користь податкової читайте в нашому матеріалі «Несподівана перемога ДФС на стадії апеляції у важливому спорі по суті правил ТЦУ: важливі позиції суду». Також ці тенденції розглядав у матеріалі «Тенденція, однак… ДФС знову перемагає на рівні апеляції в спорі по суті правил ТЦУ».

З чим пов’язана зміна в ефективності податкової під час судового захисту донарахувань ТЦУ?

На мій погляд, тут діє цілий ряд факторів: це і напрацювання податковою власного досвіду контрольно-перевірочної роботи, і достатньо поверховий підхід до підготовки документації з ТЦУ, який часто робиться за процедурами як для формальної звітності зі слабким економічним обґрунтуванням, і кардинальна зміна практики ТЦУ в сусідніх країнах (зокрема, РФ), де податківці з великим рахунком переграють платників податків у судах. А судові рішення в таких справах надають податківцям і в Україні доступний зразок алгоритму дій, який є запорукою успішних донарахувань із застосуванням інструментарію ТЦУ.

Тож часи змінюються. І це нова реальність не тільки для України, а й для решти світу. Деякі країни лише на початковому етапі запуску контролю ТЦУ та інших елементів контролю за переміщенням бази оподаткування, а в деяких країнах такий контроль вже ефективно працює. І досвід останніх демонструє – вкладення ресурсів у контроль ТЦУ є найвигіднішою інвестицією на сьогодні, яку тільки може зробити держава. На минулорічному міжнародному податковому форумі ТЦУ в Мюнхені озвучувалися цифри, що кожен євро, вкладений у забезпечення ресурсами механізмів контролю за розмиванням бази оподаткування, в результаті надає десять євро в додаткових податкових надходженнях.

Тож за законами ринку можемо сміливо очікувати, що контроль у цих сферах буде тільки посилюватися. Нічого особистого, просто бізнес.
А платникам податків, на яких поширюються правила ТЦУ, можна порадити завершувати рух «за інерцією», а натомість свідомо підходити до ціноутворення. Не варто сприймати економічний аналіз ТЦУ та підготовку документації як формальну процедуру. Така легковажність може дорого коштувати.

Прокоментувати