+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

СЕАРП – як гартувалась тінь

10 вересня, 2021 Блог

Alexander Shemiatkin_

Олександр Шемяткін

Партнер КМ Партнери

Уявляєте собі трактор у полі, який треба заправити? Але заправити по-українськи – це не просто вставити шланг у бак з автоцистерни. Треба ще через витратоміри зафіксувати, скільки в нього влізло, і все це занотувати. Фіксувати рух пального зі складу до автоцистерни, рух автоцистерни, отримати дозвіл на зберігання пального – і це все не про платника акцизного податку, це про власне споживання, це про, наприклад, звичайних аграріїв. У підсумку бізнес має не лише водіїв, але ще і працівників, які постійно обліковують рух пального (і у вихідні, і пізно ввечері). Це називається «Система електронного адміністрування реалізації пального» (далі – СЕАРП).

На практиці далеко не всі виконують ці надто обтяжливі правила, бо не всі можуть дозволити мати ще й штат працівників для обліку пального. Незважаючи на явну неадекватність цих процедур, законодавець передбачив не менш одіозну відповідальність за недотримання цих процедур. Так, неоформлення заявки на переміщення пального тягне адміністративну відповідальність, передбачену ст. 164 КУпАП:

«Переміщення пального […] транспортними засобами, не зазначеними […] в заявках на переміщення пального […] транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів».

Уявляєте – конфіскація пального та автоцистерни за відсутність заявки?!

І що отримала такого цінного країна від цієї недолугої бюрократизації бізнес-діяльності? Може, нарешті подолали тіньовий ринок пального?

Далі цитати з квітневого інтерв’ю цього року Вадима Мельника (вже призначеного головою БЕБУ) для KOSATKA.MEDIA:

«Такий підхід дав можливість за три місяці 2021 року виявити і закрити сім незаконних виробництв (міні-НПЗ), зупинити діяльність 221 точки продажу нелегального палива, демонтувати 151 нелегальну АЗС і застосувати штрафних санкцій на суму 136 млн грн. У І півріччі 2020 року спільними зусиллями Державної фіскальної служби та регіональних міжвідомчих робочих груп було перевірено діяльність 3206 об’єктів торгівлі паливо-мастильними матеріалами (АЗС/АГЗС). Виявлено та припинено 833 факти нелегальної торгівлі пальним. З незаконного обігу вилучено 16,2 тисяч тонн палива на суму 381 млн гривень. На 538 нелегальних АЗС демонтовано обладнання, яке використовувалось у протиправній діяльності.

Однак, на жаль, навіть попри готовність і завзяття правоохоронців, поки що не можна констатувати, що проблема нелегального обігу пального в Україні вирішена».

Тобто детінізації не відбулось. Тіньового ж пального вилучили аж на 381 млн гривень.

Статистика перевірок та кількість суб’єктів господарювання, чию діяльність припинили, – це фейковий показник ефективності діяльності як органів, так і СЕАРП.

На відсутність ефекту у подоланні тіньового ринку вказує і Антимонопольний комітет України. За повідомленням АМКУ, кілька років поспіль частка нелегального бізнесу на ринку роздрібної торгівлі пальним в Україні постійно зростає, у 2020 році частка нелегального ринку бензину в Україні становила 25 %, дизельного пального – 19 %, а автогазу – 34 %.

Що з наведеного випливає? Що, як і попереджалось із самого початку, система СЕАРП створювала загрозу використання її для зменшення учасників паливного ринку та звуження конкуренції. З перевірками прийшли, насамперед, до суб’єктів малого та середнього бізнесу. Якщо заправка не має якогось дозволу (який спробуй ще отримати), то це не має жодного відношення до тіньового ринку пального, бо не мати дозвіл і продавати пальне без акцизу і ПДВ – це дві великі різниці.

Чи може велика мережа автозаправок, маючи всі дозволи, реалізувати пальне по нефіскальних чеках і невідомого походження? А чому ні?

І вишенька на торті з інтерв’ю Вадима Мельника:

«Не потрібно заважати бізнесу вести легальну діяльність та жорстко контролювати його. Ми повинні просто отримувати дані з правильних сертифікованих витратомірів, лічильників, рівнемірів. Нехай бізнес працює, а ми будемо бачити, що баланс збігається по кількості та сплачуються податки. Якщо буде чіткий облік входу, розподілу і продажу – проблема буде вирішена».

Нема слів… Виявляється, змусити бізнес вести тотальний облік руху пального для власного споживання – це не тотальний контроль, це дати бізнесу працювати…

СЕАРП – це яскравий приклад логіки української податкової системи, особливо останніх років: все зрегулювати так, щоб неможливо було виконати, обкласти це неспіврозмірними штрафами, не маючи ефекту для бюджету, продовжувати добивати бізнес перевірками та кримінальними справами. І все це під незмінним корупційним ризиком, який від таких норм тільки збільшується.

Член Ради Комітету з питань енергетики, нафти та газу Наталія Гутаревич у коментарі для KOSATKA.MEDIA на питання, чи є результат боротьби з тіньовим обігом пального, зазначила: «Що більш важливо, так це попередити корупційний ризик, щоб комплексні заходи щодо боротьби з нелегальним сегментом ринку не перетворилися в заходи по збору передоплати за можливість подальшого здійснення незаконної діяльності».

Так і хочеться запитати: «І як витратомір на автоцистерні та заявка на переміщення пального для власного споживання допомагають попередженню корупційних ризиків?». А, може, навпаки: СЕАРП і є цілковитий корупційний ризик, як і СЕА ПДВ, як і решта 100500 сторінок Податкового кодексу у стилі «зафіксуйте кожний крок, ми йдемо до вас»…

Перегляди 1271

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Сформували податковий кредит на суму ПДВ у зв’язку із придбанням маркетингових послуг – чекайте на питання стосовно їх використання у господарській діяльності від податківців 29 вересня, 2021    257

Як працює «держава в смартфоні» на прикладі відшкодування ПДВ 02 вересня, 2021    235

Які зміни пропонує Законопроект № 5600? 15 липня, 2021    4509

Законопроект № 5600 передбачає скасування обмежень на перевірки бюджетного відшкодування ПДВ.
А навіщо тоді СЕА ПДВ запроваджували (або від «держави в смартфоні» з ПДВ до ручного керування)?
07 липня, 2021    730

Із серії думок про Законопроект № 5600: податкова застава щодо неузгоджених грошових зобов’язань – чому від такої ідеї законодавцю краще відмовитись? 06 липня, 2021    603

Баланс інтересів – R.I.P. (законопроект № 5600) 05 липня, 2021    753

Затягування бюджетного відшкодування з ПДВ через перевірки: чи правомірно? 21 квітня, 2020    894

Мораторій (не) поширюється на перевірки бюджетного відшкодування з ПДВ? 21 квітня, 2020    4234

Баланс інтересів як ознака демократії чи “Лапша” під назвою “проект Податкового кодексу” 26 червня, 2010    4156

Прокоментувати