+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Нотатки щодо «свіжого» податкового звіту Європейського Парламенту

24 квітня, 2019 Блог

Ivan Shynkarenko_

Іван Шинкаренко

Кандидат економічних наук, партнер КМ Партнери

26 березня 2019 року Європейський Парламент прийняв Звіт про фінансові злочини, ухилення від оподаткування та податкову оптимізацію (далі – Звіт).

ЄС наразі є головним «агентом змін» міжнародного податкового ландшафту. Чого вартує тільки унікальна практика розслідувань щодо державної допомоги в контексті податкових преференцій?

А тому даний Звіт є цікавим для розуміння напряму подальшого розвитку податкових механізмів ЄС, які можуть мати безпосередній вплив і на Україну.

Нижче наводжу окремі моменти Звіту, які для себе занотував.

Насамперед, не можу оминути вступну частину Звіту щодо мети оподаткування та впливу податкових маніпуляцій. Зокрема, Європейський Парламент підкреслив, що: «… податкова політика справляє значний вплив на рішення щодо працевлаштування, рівні інвестування та бажання компанії розширювати бізнес.»

Речі очевидні й доведені. І не оминаю їх лише тому, що певні вітчизняні фахівці, зокрема, ті, які після виборів Президента мають усі шанси визначати податкову політику України в найближчому майбутньому, регуляторну функцію податків нещодавно заперечували. Це був один із «аргументів» проти запровадження в Україні нової моделі оподаткування – податку на виведений капітал. Сподіваюся, що цей «аргумент» використовувався за браком інших і не відображає реального ставлення до значення податкової політики для економічного розвитку…

Що ж дійсно є цікавим у Звіті, то це статистика глобальних втрат від податкових ухилень. Зокрема, в Звіті наводяться дані, що близько 40 % прибутків багатонаціональних компаній переміщуються до податкових гаваней щорічно. При чому 35 % всіх переміщених прибутків «походять» з країн-членів ЄС, за якими слідують країни, що розвиваються (30 % переміщених прибутків). У результаті багатонаціональні компанії сплачують на 30 % менше податків порівняно з локальним бізнесом, що спотворює конкуренцію.

В абсолютних цифрах ухилення від оподаткування в країнах ЄС оцінюється в 826 млрд євро щороку.

Загалом у Звіті відчувається певне незадоволення темпами боротьби з ухиленням від оподаткування, незважаючи на те, що ЄС у цьому питанні чи не найактивніший.

У Звіті вказується на необхідність подальшої роботи в таких напрямах:

• чітке визначення агресивних податкових практик на законодавчому рівні. І схоже, що європейські парламентарі не налаштовані слухати риторику про легальну податкову оптимізацію. Якщо правила оподаткування дозволяють таку «оптимізацію», то вони занадто складні;

• посилення координації на міждержавному рівні. Вітається остання шоста ревізія Директиви про адміністративну взаємодію (DAC6), що зобов’язала звітувати про ризиковані транскордонні операції різноманітних посередників та інших професійних учасників ринку, що допомагають оптимізувати податкове навантаження;

• Європейський Парламент наполягає на більш активній роботі з наповнення переліку податкових гаваней та юрисдикцій, що сприяють агресивним податковим практикам. Зокрема, Європейський Парламент, схоже, бачив би в цьому переліку значно більше країн, ніж є наразі. Наприклад, схоже, що великі питання парламентарів викликають Нідерланди, Швейцарія, Люксембург, Гонконг, Британські Віргінські й Кайманові Острови.

Нове життя отримала давня ініціатива по створенню єдиної консолідованої бази оподаткування корпоративним податком у ЄС. Це важливий розвиток на шляху побудови дійсно спільної податкової політики. Наразі ж про спільну політику можна говорити в основному в контексті ПДВ й мита, тоді як пряме оподаткування визначається на рівні окремих країн.

Також Європейський Парламент не цілковито задоволений результатами імплементації плану БЕПС та й загалом існуючими інструментами контролю ТЦУ. Так, у цьому контексті Звіт зазначає, зокрема, таке: «…однак, як підкреслюється експертами та в дослідженнях, використання концепцій «незалежної особи» та «принципу витягнутої руки» насправді є одним з головних факторів, які зумовлюють можливості існування шкідливих податкових практик».

Мова йде про те, що, на думку окремих фахівців, вказані концепції занадто ускладнюють процедуру встановлення того, чи відбувалася маніпуляція цінами в податкових цілях. І для ефективного контролю необхідним є кардинальне спрощення.

Тобто Європейський Парламент в офіційному документі по суті виступає з критикою концепцій, що є наріжним каменем сучасної системи контролю ТЦУ, створеної під егідою ОЕСР. Це ще одне підтвердження справедливості думок про те, що знайомій нам системі контролю ТЦУ існувати залишилося не так довго.

Звичайно, багато уваги приділено й трендовій податковій темі оподаткування цифрової економіки. Цікавою є статистика, що підтверджує продовження тенденції зростання важливості нематеріальних активів у ланцюгах доданої вартості багатонаціональних компаній: за останні п’ять років приріст виплат роялті й ліцензійних платежів склав майже 5 % щорічно, тоді як торгівля товарами та прямі іноземні інвестиції щороку зростали менше ніж на 1 %.

У Звіті зазначається, що певні цифрові бізнеси не сплачують майже ніяких податків в окремих країнах-членах, незважаючи на значну присутність на «цифрових ринках» таких країн й значні обсяги виручки.

І ось у цьому контексті цікаво, а Facebook сплатив хоч копійку з доходів, отриманих з України під час виборчої компанії? Доходи, думаю, немаленькі. Варто вже почати обговорювати, як будемо оподатковувати цифрову економіку і на вітчизняних теренах. Не все ж «латати» бюджетні дірки нікчемами та штрафами за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

І на останок безпосередньо для України цікавою є частина Звіту, присвячена взаємовідносинам із третіми країнами. Європейський Парламент наголошує, що угоди про асоціацію та вільну торгівлю є одним із головних засобів зовнішньої політики ЄС. І ці угоди повинні застосовуватися в тому числі задля поширення найкращих податкових практик ЄС у країнах-партнерах, включаючи використання переліку країн, що сприяють агресивним податковим практикам, інші заходи боротьби з податковими ухиленнями, обмін податковою інформацією. Зокрема наголошується й на необхідності включення таких умов в усі угоди про асоціацію та вільну торгівлю, в тому числі й шляхом зміни вже укладених угод.

Тобто «закордон нам допоможе», якщо на вітчизняних теренах боротьба з агресивними податковими практиками сфокусована на несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних, штрафах за неподання незрозумілих звітів 20-ОПП та інших не менш «глобальних» проблемах.

Перегляди 269

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Міжстатевібюджетні відносини або бюджетний процес по-українськи 15 травня, 2019    367

У пошуках межі між господарською та адміністративною юрисдикціями 15 травня, 2019    134

Загальне декларування 14 травня, 2019    145

З ким воює Україна? 13 травня, 2019    283

ДФС=ДПС+ДМС-конкурс (та конкурсні умови) 07 травня, 2019    488

Коли залучити стороннього адвоката є дешевшим, ніж обійтися власними силами 03 травня, 2019    280

ДФС=ДПС+ДМС-конкурс (та МВФ) 26 квітня, 2019    360

ДФС: адвокатські секрети оскарження рішень 25 квітня, 2019    143

Електронні докази: європейський погляд та вітчизняна судова практика 25 квітня, 2019    204

Модернізація України, в які кроки вірю я 23 квітня, 2019    328

Новели Кодексу з процедур банкрутства 17 квітня, 2019    606

Що на даний час відомо про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему? 03 квітня, 2019    318

Прокоментувати